Справа №568/1371/15-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2016 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
В складі:
Головуючий суддя: Прачук Л.І.
При секретарі судового засідання: Гуменюк Г.В.
За участю представника відповідача:ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів цивільну справу за
позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №ROWWGA00002158 від 06.02.2008 року укладеним між сторонами в загальній сумі 106858,57 доларів США в т.ч.: 25541,36 дол. США заборгованість за кредитом; 23962,95 дол.США заборгованість по процентах за користування кредитом; 697,83 дол.США заборгованість по комісії за користування кредитом; 51556,91 дол.США пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором, а також штрафи відповідно до договору в т.ч. 11,57 дол.США - штраф (фіксована частина) і 5087,95 дол.США (процентна складова).
В обґрунтування позову посилається на те, що відповідно до умов згаданого вище кредитного договору відповідачу ОСОБА_2 06.02.2008 року був виданий кредит в сумі 30490,00 доларів США строком на вісімнадцять років до 06.02.2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитом, комісії та інші витрати згідно кредитного договору. Сторонами було погоджено Графік погашення заборгованості по кредиту, зокрема, позичальник зобов»язувався щомісячно проводити погашення кредиту рівними частинами та сплачувати відсотки нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом та комісію. Грошові кошти були видані відповідачу ОСОБА_2. в день видачі кредиту, тобто банк свої зобов»язання виконав повністю. Відповідач свої зобов»язання належним чином не виконує, не дотримується графіку повернення кредиту та сплати відсотків за користування грошима, в результаті чого виникла заборгованість в згаданій вище сумі станом на 20 жовтня 2015 року. В зв»язку з невиконанням умов кредитного договору і порушенням ним графіку повернення кредиту банк просить стягнути з відповідача прострочену заборгованість по сплаті кредиту та всю суму боргу за кредитом достроково.
В судове засідання представник позивача жодного разу не зявився. Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 надіслав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить задоволити позовні вимоги повністю.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також жодного разу не з»явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про дату і час слухання справи. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Представник відповідача ОСОБА_1, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, позову не визнав. Показав, що позов є необґрунтованим. Також показав, що дійсно відповідач ОСОБА_2 06.02.2008 року отримав кредит в банку в сумі 25000,00 доларів США строком на вісімнадцять років до 06.02.2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% - (1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (п.8.1 Договору). Відповідач сплачував заборгованість по кредитному договору протягом 2008 року та частково в 2009 році. Останній платіж був проведений 03.09.2009 року, а в подальшому оплата чергових платежів була повністю припинена. Вважає, що при розрахунку заборгованості станом на 20.10.2015 року банк з 16.10.2008 року безпідставно збільшив процентну ставку за кредитним договором з 12% (згідно умов кредитного договору) до 15,2 %, а також банком пропущено трьохрічний строк позовної давності.
В обґрунтування позиції посилається на ч.1 ст.651 ЦК України за якою зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; сторони кредитного договору встановили строк виконання боржником окремих зобовязань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобовязання, яке виникло на основі цього договору і поскільки відповідач припинив сплату боргу по кредитну договору з вересня 2009 року, а позивач звернувся до суду лише в листопаді 2015 року, то ним пропущено трьохрічний строк позовної давності. А тому просить застосувати строки позовної давності і відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав пропущення ним строків позовної давності.
Заслухавши представника відповідача ОСОБА_1, дослідивши письмові докази по справі давши їм всесторонню правову оцінку суд знаходить, що позов підлягає до задоволення частково.
З наданого суду Кредитного договору №ROWWGA00002158 від 06.02.2008 року укладеного між банком та відповідачем ОСОБА_2 встановлено, що «ПРИВАТБАНК» надав відповідачу кредит в сумі 30490,00 дол. США в т.ч.: 25000,00 дол.США на споживчі цілі, 5490,00дол.США на сплату страхових платежів у випадку та в порядку передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7. даного договору страхування із сплатою відсотків 1,00% за місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагорода на резервування ресурсів в розмірі 0,48% річних від зарезервованих ресурсів. Строк дії договору з 06.02.2008 року по 06.02.2026 року включно.
Відповідно до п.8.1 даного договору відповідач зобов»язався щомісячно в період з 10 по 15 число кожного місяця проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі по 294,13 дол. США згідно графіку погашення кредиту.(а.с.8-10)
Грошові кошти були видані ОСОБА_2 в сумі 25000 доларів США згідно видаткового касового ордера №1 від 06 лютого 2008 року. Та в сумі 25000 грн. згідно ордера-розпорядження №1 від 6 лютого 2008 року(а.с.14)
З п.8.3 Кредитного договору встановлено, що виконання позичальником зобов»язань по кредитному договору забезпечується Договором іпотеки нерухомого майна, а саме будинку за адресою м. Радивилів, вул. Тиха,55, Радивилівського району Рівненської області.
Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, якщо у зобов'язанні встановлені строки його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк.
За змістом ст.ст. 610,612 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов»язання, якщо він не виконав його в строк, передбачений договором або законом.
В порушення норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним Кредитним договором №ROWWGA00002158 від 06.02.2008 року належним чином не виконав.
Відповідно до ч.2ст.1050 ЦК України якщо договором встановлено обов»язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням) то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому відповідно до ст.. 1048 ЦК України.
Згідно ч.2ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Таким чином в судовому засіданні доведено наявність заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті кредитного боргу. Доказів сплати боргу на час розгляду справи відповідачем суду не надано. Отже сума боргу підлягає до стягнення, а також позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту.
З розрахунку заборгованості, наданого суду позивачем, встановлено що станом на 20.10.2015 року заборгованість по даному кредитному договору становить 106858,57 доларів США в т.ч.:. 25541,36 дол. США заборгованість за кредитом; 23962,95 дол.США заборгованість по процентам за користування кредитом; 697,83 дол.США заборгованість по комісії за користування кредитом; 51556,91 дол. США - пеня за невиконання умов договору, а також штрафи відповідно до умов договору в т.ч. 11,57 дол.США - штраф (фіксована частина) і 5087,95 дол.США (процентна складова).
Представник відповідача ОСОБА_1 заперечує розрахунок заборгованості і вважає, що позивач безпідставно нарахував пеню за період з 2009 року по 2015 рік просить застосувати строки позовної давності і відмовити в позові в зв»язку із пропуском строків позовної давності.
Доказів, які б спростували суму розрахунку заборгованості, а також доказів відсутності боргу по кредитному договору відповідач та його представник суду не надали. Відповідач і його представник також не надали суду доказів про виконання ОСОБА_2 умов Кредитного договору в період з 2009 року по листопад 2015 року включно.
В судовому засіданні доведено факт порушення відповідачем умов Кредитного договору №ROWWGA00002158 від 06.02.2008 року і наявність заборгованості по кредитному договору.
Дослідивши повно докази суд знаходить, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору в частині основного боргу в сумі 25541,36 дол. США заборгованість за тілом кредиту; 23962,95 дол.США заборгованість по процентах за користування кредитом; 697,83 дол.США заборгованість по комісії за користування кредитом; а також штрафи відповідно до договору в т.ч. 250 грн.- (фіксована частина) і 5087,95 дол.США (процентна складова) підлягають до задоволення в повному обсязі.
Позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають до задоволення частково.
Позивач нарахував відповідачу пеню за шість з половиною років за період з лютого 2009 року по жовтень 2015 року включно.
Відповідно до вимог ст..258 ЦК України для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. В ч.2ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена позовна давність строком в один рік.
Згідно ст..261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Представник відповідача ОСОБА_1 просить застосувати строки позовної давності передбачені ст..258 ЦК України при стягненні пені і відмовити в задоволенні позовних вимог.
Жодних спростувань і додаткових пояснень щодо наданих відповідачем заперечень на позов позивач суду не надав.
Відповідно до вимог ч.4ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до вимог ч.3ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Виходячи з викладеного суд знаходить, що до стягнення підлягає пеня нарахована відповідно до вимог ст.258 ЦК року, що становить суму 15766,68 дол. США відповідно до наданого позивачем розрахунку.(а.с.3-6).
В постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті, суд повинен у мотивувальній частині рішення привести розрахунки з переведенням іноземної валюти в гривні по курсу, встановленому Національним Банком України, на день ухвалення рішення. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року).
Що стосується нарахованої пені і штрафних санкцій суд виходить з наступного.
Відповідно до ст..192 ЦК України законним платіжним засобом, обов»язковим до приймання на території України є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта в Україні може використовуватися у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч.1ст.533 ЦК України грошове зобов»язання має бути виконане в гривнях. Відповідно до ч.3ст.533 ЦК України використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобов»язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Порядок використання іноземної валюти визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними резидентами на території України.
Відповідно до позиції Верховного суду України, викладеного в Постанові судової палати у господарських справах і судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 01 квітня 2015 року по справі №909/660/14, розмір пені, передбачений ст..1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Максимальний розмір пені пов»язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України гривні.
Крім того в п.5.1 Кредитного договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту позичальник сплачує банку пеню у розмірі який визначений в п.8.4 договору за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється в гривні, У випадку якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.
Також в п.5.3 Кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов»язань, передбачених Кредитним договором більше ніж на 30% позичальник зобов»язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. плюс 5% від суми позову.
Виходячи з викладеного нараховану пеню і штраф слід стягнути в національній валюті України гривні відповідно до офіційного курсу Нацбанку України.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, нараховану пеню та штрафні санкції за офіційним курсом Національного банку України станом на 20.10.2015 року, який становив 21,62 грн. за один долар США. Дана інформація є загальновідома і доказуванню не підлягає.
Розрахунок заборгованості наданий позивачем в доларах США і визначено еквівалент в гривні.
Таким чином нарахована пеня і штрафні санкції підлягають до стягнення в національній валюті України гривні в сумі еквівалентній сумі боргу в іноземній валюті, що становить 451292грн.. 47 коп. в т.ч.: 341091,82 грн.(еквівалент 15776,68 дол. США) - нарахована пеня, а також штрафні санкції: 250,00 грн. - фіксована частка і 109950,65 грн.(еквівалент 5087,95 дол.США) - процентна складова.
Заява представника відповідача ОСОБА_1 про те, що позивачем пропущено строк позовної давності не заслуговують на увагу. В п.5.5 Кредитного договору сторони обумовили термін позовної давності тривалістю 5 років. Термін дії кредитного договору до 06.02.2026 року
До стягнення також підлягають сплачені позивачем судові витрати по справі в межах задоволених позовних вимог.
Керуючись ст..ст..526,527,530,553-554,610,612,625, 1046-1050,1054 ЦК України, Кредитним договором №ROWWGА00002158 від 06.02.2008 року ст..ст..10,11,62,88,89,212,213 ЦПК України суд
В и р і ш и в:
Позов Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПриватБАНК» задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІН НОМЕР_1) на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №ROWWGА00002158 від 06.02.2008 року в сумі:
50202 (п»ятдесят тисяч двісті два) доларів США 14 центів, в т.ч.: 25541,36 дол. США. - заборгованість за тілом кредиту; 23962,95 дол.США - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 697,83 дол.США заборгованість з комісії за користування кредитом;
Та 451292(чотириста п»ятдесят одна тисяча двісті дев»яносто дві) грн.. 47 коп. в т.ч.: 341091,82 грн. (еквівалент 15776,68 дол. США) - нарахована пеня, штрафні санкції: 250,00 грн. - фіксована частка і 109950,65 грн. (еквівалент 5087,95 дол.США) - процентна складова.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІН НОМЕР_1) на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» сплачений судовий збір в сумі 23046 (двадцять три тисячі сорок шість) грн. 69 коп..
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Радивилівський районний суд шляхом подання в 10-денний строк апеляційної скарги.
При неподанні в 10-денний строк апеляційної скарги рішення набирає законної сили по закінченню цього строку, а при поданні апеляційної скарги рішення набирає законної сили по закінченню розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 29.02.2016 року.
Суддя:
Судове рішення № 56259583, Радивилівський районний суд Рівненської області було прийнято 24.02.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 568/1371/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: