Рішення № 56256875, 16.02.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2511/15-ц

2/296/520/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2016 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого-судді Колупаєва В.В.

При секретарі Долецькій Ж.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, про усунення від права на спадкування, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер її батько ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_6 померла її матір ОСОБА_4, що приходяться відповідачам відповідно батьками та дідусем та бабусею. Після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишилося спадкове майно. Позивач вважає, що відповідачі мають бути усунені від права на спадкування майна померлих, оскільки вони ухилялись від надання спадкодавцям необхідної матеріальної допомоги та моральної підтримки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов повністю з викладених у ньому підстав.

Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та його представник в судовому засіданні позов не визнали повністю, з тих підстав, що ним не вчинялись дії, які б були підставами для усунення від спадкування, після смерті своїх батьків, а позивачка переслідує мету отримати особисто все спадкове майно спадкодавців.

Відповідач ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, в судове засідання не з'являвся, про час і місце слухання справи судом повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до вимог ст.169 ЦПК України, суд приймає рішення у відсутності не з'явившегося відповідача.

Заслухавши пояснення учасників процесу, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно ч.6 ст.1224 ЦК України, особа за рішенням суду може бути усунена від спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцю, який через похилий вік, тяжку хворобу, каліцтво був в безпорадному стані.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, був рідним сином ОСОБА_3, ОСОБА_4, що стверджується свідоцтвом про його народження.

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, як рідний син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється онуком ОСОБА_3, ОСОБА_4, що також стверджується свідоцтвом про його народження.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5, а ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 і після їх смерті відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку АДРЕСА_1, квартира АДРЕСА_2 та спадкового майна, що знаходиться в Російській Федерації.

Судом також встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 періодично проживали то в Україні, то в Російській Федерації, де мали у власності також своє житло. В 2012 році ОСОБА_3, ОСОБА_4 знову приїхали проживати в Україну, до свого будинку АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2, що належала їм на праві власності.

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, були пенсіонерами за віком та отримували пенсію.

Доказів того, що ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, перебували у безпорадному стані через тяжку хворобу, каліцтво та потребували постійної матеріальної допомоги позивачем та його представником суду не було надано.

Покази свідків про існування між батьками ОСОБА_3, ОСОБА_4 та сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, побутових сварок, відомо свідкам тільки зі слів ОСОБА_3, ОСОБА_4

Наявність сварок, неприязних стосунків між батьками та дітьми не свідчить безпосередньо про ухилення дітей від утримання та піклування про своїх батьків.

Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно проживав в м.Житомирі і не зважаючи на вказані свідками стосунки із батьками він спілкувався, при цьому його батьки не звертались до свого сина збудь-якими вимогами, щодо матеріальної допомоги та не повідомляли останнього про стан свого здоров'я, при цьому останній відвідував лікарню де лікувався незадовго до смерті батько.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в лікарні, в наслідок хронічного захворювання, а ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в Російській Федерації, в м.Тобольськ, перебуваючи у своєї рідної дочки та позивачки по справі ОСОБА_1

Також спростуванням підстав для усунення відповідачів від права на спадкування після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_4, які визначені ст.1224 ЦК України, є той факт, що ОСОБА_4 05.06.2012 року та 05.09.2012 року склала заповіти на ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, свого онука і рідного сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на частину свого майна, які спадкодавцем не були скасовані та змінені при житті.

В судовому засіданні також не були встановлені і інші підстави для усунення відповідачів від права на спадкування за законом після смерті батька , які визначені ст.1224 ЦК України.

Враховуючи викладене, вимоги позивача, щодо усунення відповідача від права спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_4 є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, суд стягує з позивача на користь держави 243,60 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1224 ЦК України, ст.ст.10, 11, 30, 60, 61, 88, 169, 209, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування залишити без задоволення за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 243,60 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира на протязі 10 днів з дня його проголошення подачею апеляційної скарги.

Головуючий суддя В. В. Колупаєв