Постанова № 56256624, 04.03.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/170/16-п Провадження №33/773/54/16 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І.В. Категорія:ст.ст. 471, 472 МК України Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2016 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Клок О.М., з участю представника митного органу ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2, на постанову судді Любомльського районного суду від 21 січня 2016 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою суду ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8201 гривня 14 копійок та конфіскації в дохід держави товару: харчову приправу марки «Savarro Uniwersalna Przyprava» 60 упаковок, вагою 51 кг., каву мелену марки «Jacobs Kronung» 24 банки, вагою 12 кг., каву мелену марки «Parana» в кількості 24 банки, загальною вагою 12 кг., каву мелену марки «Moccafix» в кількості 48 банок, загальною вагою 24 кг., загальною вартістю 8201 гривня 14 копійок.

ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 26 листопада 2015 року, близько 13.50год., слідуючи з Республіки Польща в Україну через м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС, в якості пасажира автомобіля «Мерседес Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_1, ввіз на митну територію України, смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор» понад неоподатковану норму товар, який також відповідно до ч.1 ст.378 МК України та Постанови КМ України №434 від 21.05.2012 року обмежений (заборонений) до ввезення на митну територію України, зокрема харчову приправу марки «Savarro Uniwersalna Przyprava» 60 упаковок, вагою 51 кг., каву мелену марки «Jacobs Kronung» 24 банки, вагою 12 кг., каву мелену марки «Parana» в кількості 24 банки, загальною вагою 12 кг., каву мелену марки «Moccafix» в кількості 48 банок, загальною вагою 24 кг., загальною вартістю 8201,14 грн., котрі були виявлені під час огляду автомобіля.

Він же, за тих же фактичних обставин, слідуючи смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор» та вчинивши декларування шляхом вчинення дій, порушуючи вимоги ст.366 МК України, не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який підлягає обов'язковому письмовому декларуванню відповідно ст.374 МК України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині притягнення його до відповідальності за ст.472 МК України ОСОБА_4 в апеляційній скарзі вказує на те, що під час розгляду справи, суддя в порушення вимог ст.280 КУпАП, ст.489 МК України не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення. Стверджує, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, оскільки дана кваліфікація, за наявності в його діях порушення ст.471 МК України, є зайвою. Просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України як незаконну та необґрунтовану, провадження у справі закрити.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника митниці, який просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, думку адвоката, який апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивів, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Стаття 489 Митного кодексу України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 за ст.ст. 471, 472 МК України вказаних вимог закону дотримався.

При цьому встановлено, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, за обставин вказаних у постанові. Даний висновок ґрунтується на досліджених судом доказах та в апеляції не оспорюється.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, також ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку, а саме - актом про проведення огляду товарів (а.с.7), контрольним талоном для проходження по «зеленому коридору» (а.с.4).

Окрім того, і сам ОСОБА_4 не заперечує фактичних обставин справи, лише оспорює правильність кваліфікації його дій.

Дана судом першої інстанції і належна оцінка іншим доказам.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, полягає у недекларуванні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщаються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають письмовому декларуванню у разі переміщення їх через митний кордон України.

Статтею 257 ч.1 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно положень ч.ч. 5, 6 ст.366 МК України, обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_4 порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, а також вчинив недекларування товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, тобто вчинив правопорушення, передбачені як ст.471, так і ст.472 МК України.

Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції із закриттям провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, на що вказує останній в своїй апеляції, немає.

У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 21 січня 2016 року щодо ОСОБА_4 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області О.М.Клок