КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" лютого 2016 р. Справа№ 910/27884/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Куксова В.В.
Тарасенко К.В.
при секретарі судового засідання - Філімоновій І.Є.
за участю представників ивідповідно до протоколу судового засідання від 23.02.2016
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства " Київпастранс " на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 (повний текст якого складено 21.12.2015) у справі № 910/27884/15 (суддя: Пінчук В.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " ПОЛІАЛ УКРАЇНА "
до Комунального підприємства " Київпастранс " в особі дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури
про стягнення 1861361,43 грн.
СУТЬ СПОРУ І СКАРГИ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 у справі № 910/27884/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю " ПОЛІАЛ УКРАЇНА "задоволено у повному обсязі, а саме присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Київпастранс" в особі дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури на користь позивача 1 861 361 грн. 43 коп. боргу, 27 921 грн. 00 коп. судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем за період з квітня 2015 по вересень 2015 були надані відповідачу послуги на загальну суму 2 717 042,22 грн., проте відповідач частково виконав своїх зобов'язання, у зв'язку з чим виникла заборгованість на суму 1 861 361, 43 грн. Так враховуючи наведене, а також подані позивачем акти приймання-передачі виконаних послуг за заявлений період, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 у справі № 910/27884/15, Комунальне підприємство " Київпастранс " звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, висновки, які містяться в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи. Так, апелянт посилаючись на п. 6.3.6. та п. 6.3.8. договору № 06/12-15 від 01.04.2015, зазначив про те, що обов'язком позивача є забезпечення якісного прибирання та надання послуг, яке полягає у виконанні позивачем, обумовлених у договорі послуг без затримок та перерв. Однак, як стверджує скаржник, позивачем було порушено вищевказані вимоги договору, у зв'язку з чим акти Товариства з обмеженою відповідальністю " ПОЛІАЛ УКРАЇНА " про виконання робіт відповідачем підписані не були. Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що внаслідок наведених обставин відповідачем було проведено службові перевірки за результатом яких складено акти, що містяться в матеріалах справи та спростовують висновки місцевого господарського суду про те, що відповідачем не подано доказів на підтвердження наведеної позиції.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судових справ між суддями від 27.01.2016 визначено склад суду для розгляду справи № 910/27884/15, головуючий суддя Тищенко О.В. судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 справу № 910/27884/15 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючий суддя Тищенко О.В. судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В. та призначено розгляд справи на 23.02.2016.
Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судових справ між суддями від 23.02.2016 визначено склад суду для розгляду справи № 910/27884/15, головуючий суддя Тищенко О.В. судді: Куксов В.В., Тарасенко К.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 справу № 910/27884/15 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючий суддя Тищенко О.В. судді: Куксов В.В., Тарасенко К.В. та призначено розгляд справи на 23.02.2016.
Апелянт в судовому засіданні 23.02.2016 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 у справі № 910/27884/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач своїх представників в судове засіданні 23.02.2016 не направив, проте 19.02.2016 через канцелярію суду подав заперечення на апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що під час судового засіданні в суді першої інстанції відповідачем не було подано акти на які він посилається, спростовуючи обставини відсутності відповідних доказів, які підтверджують надання позивачем неякісних послуг. Також позивач зазначив про те, що за період існування договірних відносин, жодних актів, в яких були зафіксовані претензії відповідача до позивача з приводу неякісного надання послуг, не складалися. Крім того, позивач зазначив про те, що договір від 30.09.2015 про внесення змін до договору № 06/12-15 від 01.04.2015,яким достроково розірвано первинний договір, було підписано сторонами, зокрема позивачем, через неможливість подальших відносин в умовах не здійснення оплати більше, ніж 4 місяці поспіль, а не на вимогу відповідача, і цей договір взагалі не підтверджує неякісне надання послуг. Враховуючи наведене, позивач заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, за відсутності представників позивача, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні в матеріалах справи та заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як встановлено місцевим господарським судом, 01.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю " ПОЛІАЛ УКРАЇНА ", як виконавцем, та Комунальним підприємством "Київпастранс" в особі дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури, замовником, був укладений договір № 06/12-15, за умовами якого позивач зобов'язався надати послуги з прибирання приміщень та території, утримання будинків та приміщень, технічного та експлуатаційного обслуговування інженерних мереж споруд, обладнання та елементів будівель, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався сплатити за надані послуги за цінами, які зазначені у специфікації ( додаток № 1 ), що додається до договору (п. 1.1.).
Згідно п. 1.2 договору № 06/12-15 від 01.04.2015, мета надання послуг: для ефективного та належного забезпечення утримання будинків, приміщень, територій, інженерних мереж та обладнання визначених додатком № 2, що додається до договору і є його невід'ємною частиною.
Додатком № 2 до вказаного договору передбачені об'єкти щодо яких надаються послуги, адміністративні будівлі, лінійно - диспетчерські станції ( ЛДС ), лінії швидкісного трамваю ( ЛШТ ), а також встановлено перелік та зміст послуг, що надаються, а саме:
- послуги прибиральників виробничих приміщень ( лінії швидкісного трамваю та лінійно - диспетчерські станції );
- послуги прибиральників службових приміщень;
- послуги прибиральників територій ( лінії швидкісного трамваю та лінійно - диспетчерські станції );
- послуги прибиральників територій ( адміністративні будівлі );
- послуги технічних робітників ( слюсар - електрик, електромонтер, слюсар - сантехнік, слюсар - ремонтник, лицювальник - плиточник, дорожній робітник, маляр, електрозварник, газозварник, черговий ).
Відповідно до п. 3.1 договору № 06/12-15 від 01.04.2015, сума цього договору становить 4 528 403,64 грн., у тому числі ПДВ - 754 733,94 грн.
Відповідно до специфікації, яка є додатком № 1 до договору № 06/12-15 від 01.04.2015, вартість послуг передбачених вказаним договором за місяць складає 452 840,37 грн.
Як стверджує позивач в своїй позовній заяві, на виконання умов договору № 06/12-15 від 01.04.2015, позивачем за період з квітня 2015 року по вересень 2015 року були надані відповідачу послуги на загальну суму 2 717 042,22 грн.
Пунктом 6.3.9 договору № 06/12-15 від 01.04.2015 передбачено, що позивач зобов'язаний надавати відповідачу на підписання акти наданих послуг до 5-го числа місяця наступного за звітним та реєструвати податкові накладні до 10 - го числа місяця наступного за звітним.
Так, як встановлено місцевим господарським судом, на виконання умов п. 6.3.9 договору № 06/12-15 від 01.04.2015, відповідачу були надані для підписання акти приймання - передачі виконаних послуг, а саме:
- акт № 1 від 30.04.2015 р. за квітень 2015 р. на суму 452840,37 грн.
- акт № 2 від 31.05.2015 р. за травень 2015 р. на суму 452840,37 грн.
- акт № 3 від 30.06.2015 р. за червень 2015 р. на суму 452840,37 грн.
- акт № 4 від 31.07.2015 р. за липень 2015 р. на суму 452840,37 грн.
- акт № 5 від 31.08.2015 р. за серпень 2015 р. на суму 452840,37 грн.
- акт № 6 від 30.09.2015 р. за вересень 2015 р. на суму 452840,37 грн.
Пунктами 6.1.2, 6.1.3 договору № 06/12-15 від 01.04.2015 передбачено зобов'язання відповідача щомісячно приймати послуги та підписувати акти наданих послуг, а також своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість отриманих послуг.
Натомість, як стверджує позивач, відповідач лише частково виконав своїх зобов'язання за договором № 06/12-15 від 01.04.2015, а саме підписав лише акти приймання - передачі виконаних послуг: акт № 1 від 30.04.2015, акт № 2 від 31.05.2015 та акт № 3 від 30.06.2015 та частково здійснив оплату на суму 855 680,74 грн., у зв'язку з чим, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю " ПОЛІАЛ УКРАЇНА ", у Комунального підприємства " Київпастранс " в особі дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури утворилася заборгованість перед позивачем на суму 1 861 361,43 грн., внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача вищевказаної суми заборгованості.
Суд першої інстанції, враховуючи вищенаведені обставини, а також відсутність в матеріалах справи належних доказів того, що позивачем надавались відповідачу неякісні послуги, що стало причиною відмови останнього від їх оплати, задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю " ПОЛІАЛ УКРАЇНА" повністю.
Проте, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що зроблений з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також таким, що не відповідає обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути скасовано, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу
Згідно з ч.1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, як вже зазначалося вище між сторонами було укладено договір № 06/12-15 від 01.04.2015, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити такі послуги.
Однак, як зазначає позивач, послуги ним надані були, проте позивачем в повному обсязі не оплачені, у зв'язку з чим утворилася заборгованість на суму 1 861 361,43 грн. за актами № 1 від 30.04.2015 на суму 452840,37 грн., № 2 від 31.05.2015 на суму 452 840,37 грн., № 3 від 30.06.2015 на суму 452 840,37 грн., № 4 від 31.07.2015 на суму 452840,37 грн., № 5 від 31.08.2015 на суму 452 840,37 грн., № 6 від 30.09.2015 на суму 452 840,37 грн.
Так, судом апеляційної інстанції було встановлено, що відповідачем за період з 02.06.2015 по 25.09.2015 було проведено ряд службових перевірок на предмет можливого виявлення фактів неналежного надання послуг позивачем за договором № 06/12-15 від 01.04.2015, та встановлено факти неякісного надання послуг з прибирання приміщень станції та технічного обслуговування будівель та обладнання, і складено відповідні акти про результати проведення службової перевірки (копії містяться в матеріалах справи).
Пунктами 6.2.3. та 6.2.4. договору № 06/12-15 від 01.04.2015 встановлено, що відповідач має право пред'явити претензію по якості наданих послуг та вимагати безоплатного виправлення недоліків та дефектів, що виникли внаслідок допущених під час надання послуг виконавцем порушень.
З урахуванням наведених обставин, апелянт, скориставшись своїми правами, які обумовлені п. 6.2.3. та п. 6.2.4. договору № 06/12-15 від 01.04.2015, звернувся до позивача із претензією № 61/2235 від 21.07.2015, в якій повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІАЛ УКРАЇНА" про фіксацію фактів тривалої відсутності прибирання на об'єктах, визначених вищевказаним договором, у зв'язку з чим просив вжити негайних заходів щодо усунення вказаних недоліків.
Крім того, з претензіями подібного характеру відповідач звертався до позивача 26.08.2015, 07.09.2015 - лист № 16/2761.
Як встановлено, судом апеляційної інстанції, враховуючи вищенаведені обставини, зокрема, не виконання позивачем вимог вказаних вище претензій, Комунальне підприємство " Київпастранс " в особі дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури відмовилося від підписання та оплати актів приймання-передачі виконаних послуг № 4 від 31.07.2015 на суму 452840,37 грн., № 5 від 31.08.2015 на суму 452 840,37 грн., № 6 від 30.09.2015 на суму 452 840,37 грн., у зв'язку з чим наведені акти не містять ані підпису уповноваженої особи відповідача, ані відтиску печатки юридичною особи, як і відмовилося від повної оплати послуг за актом № 2 від 31.05.2016 та № 3 від 30.06.2016.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи № 910/27884/15 належних та допустимих доказів фіксування реального надання відповідачем послуг позивачу, тобто вчинення дій, передбачених договором № 06/12-15 від 01.04.2015, суд апеляційної інстанції визнає мотиви відмови відповідача від підписання та оплати актів приймання-передачі виконаних послуг № 2 від 31.05.2015 на суму 452 840,37 грн. та № 3 від 30.06.2015 на суму 452 840,37 грн., № 4 від 31.07.2015 на суму 452 840,37 грн., № 5 від 31.08.2015 на суму 452 840,37 грн., № 6 від 30.09.2015 на суму 452 840,37 грн. обґрунтованими.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено та враховано, що умовами договору № 06/12-15 від 01.04.2015, сторонами не було погоджено строк, у який відповідач зобов'язаний підписати акт про надання послуг, як і не погоджено граничний строк, у який відповідач може надати претензії щодо наданих позивачем послуг за договором № 06/12-15 від 01.04.2015.
Серед іншого, згідно п. 6.2.1. договору № 06/12-15 від 01.04.2015, відповідач має право, у разі не виконання позивачем зобов'язань, достроково розірвати цей договір, повідомивши про це виконавця у строк не менше 10 календарних днів до розірвання. При цьому таке розірвання договору може бути за умови грубого і систематичного порушення виконавцем умов цього договору, що були зафіксовані шляхом підписання відповідних двосторонніх актів.
Так, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач, скориставшись своїм правом, яке встановлено п. 6.2.1. договору № 06/12-15 від 01.04.2015 звернувся до позивача із листом № 16/2766 від 07.09.2015, в якому повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю " ПОЛІАЛ УКРАЇНА " про припинення виконання договору, у зв'язку із систематичним порушенням позивачем умов вищевказаного договору.
30.09.2015 між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору № 06/12-15 від 01.04.2015.
Відповідно до п. 1. договору про внесення змін сторони дійшли згоди достроково розірвати договір № 06/12-15 від 01.04.2015 з 01.10.2015.
Отже, враховуючи припинення дії договору № 06/12-15 від 01.04.2015, відсутність в матеріалах справи доказів вчинення позивачем дій, передбачених договором № 06/12-15 від 01.04.2015, враховуючи те, що відповідач неодноразово обґрунтовував позивачу свою відмову від прийняття послуг за договором № 06/12-15 від 01.04.2015 та оплату таких в повному обсязі, і суд апеляційної інстанції визнав мотиви відмови відповідача обґрунтованими, а також відсутність в умовах договору № 06/12-15 від 01.04.2015 строку, в який відповідач зобов'язаний підписати такі акти або надати претензії щодо наданих позивачем послуг, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим колегія суддів також дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, і викладені у ньому висновки не відповідають обставинам справи, а тому в силу п. 1, п. 3 ч. 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 у справі № 910/27884/15 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства " Київпастранс " на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 у справі № 910/27884/15 - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 у справі № 910/27884/15 - скасувати повністю.
3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю " ПОЛІАЛ УКРАЇНА " до Комунального підприємства " Київпастранс " в особі дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури про стягнення 1861361,43 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " ПОЛІАЛ УКРАЇНА " ( 02160, м. Київ, вул. Каунаська, 13, код 38409211 ) на користь Комунального підприємства " Київпастранс " в особі дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури ( 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2; 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 132, код 31725604 ) 30 721 (тридцять тисяч сімсот дванадцять) грн. 47 коп. - судового збору за подачу апеляційної скарги.
5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 910/27884/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді В.В. Куксов
К.В. Тарасенко
Судове рішення № 56255993, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 23.02.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/27884/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: