Постанова № 56255875, 03.03.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2016 року Справа № 912/903/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідача ),

суддів: Євстигнеєва О.С., Науменко І.М.

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

від позивача: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

від відповідача: ОСОБА_1 представник ( дов. від 06.01.2016 р. № 10 )

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради

на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 25.12.2015 р.,

прийнятої за результатами розгляду справи

за позовом дочірньої компанії "Газ України"

Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",

м. Київ

до відповідача: комунального підприємства "Теплокомуненерго"

Олександрійської міської ради,

м. Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 585 897,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області 25.12.2015 р. (суддя Вавренюк Л. С.) по справі № 912/903/13 в задоволенні заяви комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради від 04.12.2015 року № 2400/1 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення пені в сумі 180529,05 грн., 3% річних в сумі 224 839,84 грн., а також витрат по сплаті судового збору в сумі 11 718,00 грн., відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою господарського суду Кіровоградської області, комунальне підприємство "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу і прийняти нове рішення про задоволення заяви КП «Теплокомуненерго» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі за № 912/903/13.

На обґрунтування апеляційної скарги, скаржник посилається на припинення цих зобовязань в силу Закону України від 14.05.2015р. №423-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", сплату ним в установлений Законом строк заборгованості станом на 01.08.2015р. та направлення позивачу заяви про списання пені , штрафних та фінансових санкцій.

Позивач у відзиві на позов просить апеляційний суд в задоволені апеляційної скарги відмовити, ухвалу суду залишити без змін.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_2 у складі колегії суддів: Кузнецова В.О., Науменко І.М.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.02.2016 р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М., суддів: Кузнецова В.О., Науменко І.М. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 03.03.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 02.03.2016р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, у звязку з перебуванням у відпустці судді Кузнецова В.О.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_2 у складі колегії суддів: Науменко І.М., Євстигнеєва О.С.

У судове засідання представник Позивача не з'явився. Позивач причин неявки свого представника суду не повідомив.

Ст. 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ст.77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника Позивача.

У судовому засіданні 03.03.2016 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника Відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області 29.07.2013 р. по справі № 912/903/13, яке набрало законної сили встановлено, що 31.12.2010 р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ( Постачальник) та комунальним підприємством "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради ( Покупець ) укладено договір № 08/11-ТЕ про закупівлю природного газу за державні кошти, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві імпортований природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору. Газ, що постачається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього Договору (п. 1.1. Договору).

Як вбачається із матеріалів справи, а саме: акту приймання-передачі природного газу від 31.01.11 р. на суму 4 586 489,91 грн., акту приймання-передачі природного газу від 28.02.11 р. на суму 4 461 388,00 грн., акту приймання-передачі природного газу від 31.03.11 р. на суму 3 214 881,76 грн. та акту приймання-передачі природного газу від 30.04.11 р. на суму 786 085,57 грн., позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, передавши відповідачу за період з січня 2011 по квітень 2011 року газ на загальну суму 4 491 994,67 грн. (а.с. 22- 25).

Відповідач розрахувався за спожитий природний газ в повному обсязі, що вбачається з виписок з рахунку № 37121008004035 за 01.10.12 р. та за 27.12.12 р. (а.с. 26 - 31).

Крім того, Позивачем надано до суду довідку щодо стану заборгованості Відповідача за Договором, зі змісту якої вбачається, що заборгованість Покупця перед Постачальником за Договором станом на 31.05.2013 р. складає 00,00 грн. (а.с. 32).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області 29.07.2013 р. по справі № 912/903/13, стягнуто з комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" заборгованість в сумі 585 897,93 грн., з яких: 361 058, 09 грн. - пеня, 224 839,84 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 11 718,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 р. апеляційну скаргу комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради задоволено частково; рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2013 р. змінено, зменшено розмір пені до 180 529,05 грн.

04.10.2013 р. на виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2013 р. та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 р. видано відповідний наказ.

10.12.2015 р. на адресу господарського суду надійшла заява комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради від 04.12.2015 р. № 2400/1, відповідно до якої заявник просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Кіровоградської області від 04.10.2013 р. у справі № 912/903/13, в частині стягнення пені в сумі 180 529,05 грн., 3% річних в сумі 224 839,84 грн., а також витрат по сплаті судового збору в сумі 11 718,00 грн.

Підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню заявник вважає набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» набрав чинності Закон України від 14.05.2015 № 423-УШ «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Частина четверта ст. 117 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково ) ( п. 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Місцевий господарський суд оскаржуваною ухвалою відмовив в задоволенні заяви комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.

Колегія суддів вважає за необхідне погодитися з таким висновком з огляду на наступне.

Пунктом 3 частини 3 розділу 1 Закону України від 14.05.15 № 423-VIII Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (який набрав чинності 06.06.15, а змінений 01.10.15) статтю 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (який втратив чинність повністю з 01.10.15) доповнено частиною тринадцятою такого змісту:

"Заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 01.01.14 до 31.01.14 (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.

Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 01.01.14 (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини. У типовому договорі про реструктуризацію заборгованості визначаються, зокрема, порядок реструктуризації і погашення заборгованості, загальна сума реструктуризованої заборгованості, строк її погашення, розмір щомісячних платежів, права та обовязки сторін".

Виходячи із системного аналізу пункту 3 частини 3 розділу 1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" предметом його регулювання є заборгованість (а відтак, і штрафні санкції нараховані на неї), що залишилась непогашеною на день набрання чинності цим законом - 06.06.15, за природний газ, спожитий в період з 01.01.14 до 31.12.14; та заборгованість за природний газ, спожитий до 01.01.14, яка була сплачена у період з 06.06.15 до 06.09.15. При цьому, вищевказаним законом не передбачається можливість списання 3% річних та інфляційних взагалі, оскільки ці нарахування не є штрафними або фінансовими санкціями, а є компенсацією кредитору за збитки, понесені внаслідок знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за період прострочення платежу.

Про компенсаційний характер нарахувань, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України неодноразово вказував Верховний суд України. Зокрема, у постанові від 15.11.10 №4/720, він зазначає: "Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника."

Матеріалами справи встановлено, що комунальне підприємство "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради на день набрання чинності Законом України від 14.05.2015 р. № 423-УШ Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії Нафтогаз України, не мало непогашеної заборгованості перед Дочірнею компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за природний газ, спожитий до 01.01.2014 р.

Наказ, який Відповідач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, стосується стягнення: пені в сумі 180 529,05 грн., 3 % річних в сумі 224 839,84 грн., а також витрат по сплаті судового збору в сумі 11 718,00 грн.

За таких обставин суд першої інстанції вірно визначився, що правила списання штрафних санкцій не поширюються на суми, які є предметом стягнення за спірним наказом та правомірно відмовив у задоволенні заяви Відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування ухвали у справі, а тому, ухвалу господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

Керуючись ст.ст. 101-105, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 25.12.2015 р. у справі № 912/903/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 04.03.2016 року

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

СуддяІ.М. Науменко

Суддя О.С. Євстигнеєв