Рішення № 56255681, 01.03.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2016 р.Справа № 917/2604/15

За позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, буд.6, м. Київ, 01001)

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул. Козака, буд. 2-а, м. Полтава, 36020)

про стягнення 4 398 957,08 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

Розглядається позовна заява про стягнення 4 398 957,08 грн. на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 14/2199/12-ТКЕ(Н) від 30.03.2012р., у тому числі 3334070,98 грн. - пені, 996890,26 грн. 3% річних, 67995,84 грн. - інфляційних.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що вартість природного газу ним була оплачена у повному обсязі; немає підстав для нарахування пені, інфляційних та річних, оскільки погашення заборгованості проводилося на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання.

За супровідним листом від 25.02.2016р. позивачем надано новий розрахунок санкцій, згідно якого позивачем нараховано 1319518,35 грн. пені, 996890,26 грн. - 3% річних та 67995,84 грн. річних (а.с.215-218). Проте заяви про зменшення позовних вимог в цій частині позивачем суду не було подано. З огляду на вимоги ст. 22 ГПК України вказаний розрахунок суд не може прийняти як зменшення позовних вимог, тому у справі розглядаються вимоги, що були заявлені первісно за позовом.

За ухвалами від 04.02.2016р. та від 25.02.2016р. суд відкладав розгляд даної справи та зобовязував позивача письмово повідомити суду дату та номер кожного платіжного доручення, за яким відбулося погашення боргу, вказаного у розрахунку позивача, за зобовязаннями вересня 2012р.- грудня 2012р. (по кожному платежу окремо).

Позивач вимоги даних ухвал суду проігнорував, витребуваних пояснень не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки встановлений ст. 69 ГПК України строк розгляду справи закінчується, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.03.2016р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивачем; далі НАК "Нафтогаз України") та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (відповідачем; далі ПАТ "Полтавагаз") був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 14/2199/12-ТКЕ(Н) від 30.03.2012р. (далі Основний договір; а.с. 14-21).

Згідно з п.1.1 Основного договору позивач (продавець) зобовязався передати у власність відповідачу (покупцю) у 2012 році природний газ, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації суб'єктам господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котельнь, установлених на дахові та прибудованих, в обсягах природного газу, який використовується для виробництва теплової енергії для потреб населення (п. 1.2. Основного договору).

Відповідно до п.6.1 Основного договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу з урахуванням п. 6.7. Договору.

Сторони погоджуються, що заборгованість покупця, яка виникла в результаті не погашення споживачами покупця документально підтвердженої заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, згідно з вимогами чинного законодавства, погашається після погашення заборгованості з різниці в тарифах (п. 6.7. Основного договору).

Пунктом 7.2 Основного договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1.,6.2. цього Договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

За п. 7.3 Основного договору пеня та штрафні санкції не нараховуються на суму заборгованості, яка підлягає погашенню за рахунок компенсації різниці в тарифах на теплову енергію відповідно до вимог законодавства, за умови її фактичного погашення до закінчення дії цього договору в частині поставки газу.

Згідно п. 9.2. Основного договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (пять) років.

Згідно ст. 259 ЦК України позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

На виконання Договору позивач поставив відповідачу впродовж березня 2012р. грудня 2012р. природний газ на загальну суму 72249752,15 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними актами приймання-передачі природного газу № 3 від 31.03.2012р. на суму 16080143,74 грн., № 4 від 30.04.2012р. на суму 4047325,14 грн., № 5 від 31.05.2012р. на суму 2036803,15 грн., № 6 від 30.06.2012р. на суму 1713314,68 грн., № 7 від 31.07.2012р. на суму 1783894,69 грн., № 8 від 31.08.2012р. на суму 1956357,89 грн., № 9 від 26.11.2012р. на суму 2111372,23 грн., № 9 від 25.12.2012р. на суму 2426864,98 грн., № 10 від 27.11.2012р. на суму 7151948,92 грн., № 10 від 25.12.2012р. на суму 8220630,76 грн., № 11 від 30.11.2012р. на суму 13608528,14 грн., № 12 від 31.12.2012р. на суму 20375888,98 грн. (а.с. 23-34).

Відповідач отриманий природний газ оплатив повністю на суму 72 249752,15 грн. Зазначене підтверджується бухгалтерською випискою з балансового рахунку сальдо по підприємству та випискою по операціях за 2012 рік (а.с.35-38).

Позивач вважаючи, що відповідач порушив строки оплати природного газу, встановлені пунктом 6.2 Договору, позивач нарахував відповідачу 3 334 070,98 грн. пені, 67 995,84 грн. інфляційних та 996 890,26 грн. 3% річних.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (пенею).

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Суд погоджується з думкою відповідача щодо відсутності підстав для нарахування пені, інфляційних та річних на суму боргу, яка була погашена за договорами про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про теплопостачання» державна підтримка у сфері теплопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених законом про Державний бюджет України та місцевими бюджетами на відповідний рік, а також коштів на проведення науково-дослідних робіт з удосконалення систем теплопостачання та енергозбереження.

Статтею 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» передбачено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 р. № 517 затверджено Порядок та умови надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Зазначений Порядок та умови визначають механізм перерахування і надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (п. 1.1 Порядку).

Згідно з п. 4 цього Порядку підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за придбану/реалізовану на оптовому ринку електричну енергію, на підставі довідки, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору.

Учасниками розрахунків є територіальні органи Казначейства; Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, обласні, міські у м. Києві та Севастополі фінансові управління, фінансові управління районних, районних у м. Києві та

м. Севастополі держадміністрацій чи структурні підрозділи з питань фінансів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад (далі місцеві фінансові органи); надавачі послуг; Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її філії, дочірні підприємства і компанії; суб'єкти господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом; підприємства, що здійснюють передачу та постачання електричної енергії (далі енергопостачальники); державне підприємство «Енергоринок»; енергогенеруючі компанії та їх кредитори постачальники вугільної продукції; державне підприємство «Вугілля України»; вугледобувні підприємства; Держрезерв. Кількість сторін договору про організацію взаєморозрахунків є необмеженою та визначається такою кількістю учасників розрахунків, виконання договору якими забезпечить погашення заборгованості та надходження до бюджету коштів у сумі, необхідній для її погашення. Учасниками розрахунків можуть бути підприємства, установи, організації та інші суб'єкти господарювання незалежно від форми власності. Із суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу, та енергопостачальниками проводяться розрахунки з погашення кредиторської заборгованості за спожиті енергоносії (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій).

На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517 та від 29.01.2014р. № 30 між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області, Головним фінансовим управлінням Полтавської обласної державної адміністрації, Департаментом житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації, іншими учасниками взаєморозрахунків (ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго», ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго», фінансове управління Лохвицької РДА, КПТГ «Лохвицятеплоенерго», Лохвицька міська рада, ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод», КП «Житлово-комінальний комбінат с. Розсошенці») та сторонами по справі укладені договори про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування від 03.12.2012 № 378/517з, від 03.12.2012 № 379/517з, від 03.12.2012 № 426/517з, від 07.12.2012 № 761/517з, від 07.12.2012 № 760/517з, від 10.12.2012 № 870/517з, від 12.12.2012 № 1004/517з, від 12.12.2012 № 1003/517з, від 14.12.2012 № 1057/517з, від 14.12.2012 № 1056/517з, від 17.12.2012 № 1154/517з, від 17.12.2012 № 1126/517з, від 17.12.2012 № 1182/517з, від 17.12.2012 № 1180/517з, від 18.12.2012 № 1215/517з, від 11.02.2014 № 54/30 (далі - Договори про організацію взаєморозрахунків; а.с67-115).

Предметом зазначених договорів (п. 1) є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до ст. 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування», ст. 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014р. № 30.

Предметом договору № 54/30 від 11.02.2014р. є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до пункту 24 статті 14 та пункту 2 статті 16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці у тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2014 року № 30.

Відповідно до розділу «Порядок проведення взаєморозрахунків» вказаних договорів сторони домовилися, що ПАТ «Полтавагаз» перераховує на рахунок ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» кошти в сумі 23159764,61 грн. (за договором № 378/517з від 03.12.2012), в сумі 4334680,04 грн. (за договором № 379/517з від 03.12.2012), в сумі 322000,00 грн. (за договором № 426/517 від 03.12.2012), в сумі 496624,08 грн. (за договором № 761/517з від 07.12.2012), в сумі 250066,24 грн. (за договором № 760/517з від 07.12.2012), в сумі 523200,90 грн. (за договором № 1004/517з від 12.12.2012р), в сумі 109440,10 грн. (за договором № 1003/517з від 12.12.2012), в сумі 1660906,10 (за договором № 1057/517з від 14.12.2012), в сумі 1153358,41 грн. (за договором № 1056/517з від 14.12.2012), в сумі 417000,00 грн. (за договором № 1154/517з від 17.12.2012), в сумі 15276575,56 грн. (за договором № 54/30 від 11.02.2014), в сумі 9000000,00 грн. (за договором № 1126/517з від 17.12.2012), в сумі 29892,96грн. (за договором № 1182/517з від 17.12.2012), в сумі 858267,11 грн. (за договором № 1180/517з від 17.12.2012), в сумі 162432,00 грн. (за договором № 1215/517з від 18.12.2012), в сумі 4662700,00 грн. (за договором № 870/517з від 10.12.2012) для погашення заборгованості за спожитий природний газ за 2012 рік згідно з договором № 14/2199/12-ТКЕ(Н) від 30.03.2012р.

Вказані кошти були повністю сплачені відповідачем на користь позивача згідно з платіжними дорученнями № 247 від 04.12.2012, № 245 від 04.12.2012, № 273 від 13.12.2012, № 274 від 13.12.2012, № 275 від 13.12.2012, № 289 від 18.12.2012, № 290 від 18.12.2012, № 299 від 19.12.2012, № 1882 від 01.04.2014, № 298 від 19.12.2012, № 296 від 19.12.2012, № 297 від 19.12.2012, № 302 від 19.12.2012, № 279 від 14.12.2012, № 280 від 14.12.2012, № 260 від 10.12.2012, у якості оплати за спожитий природний газ, отриманий за Договором (а.с.69, 72, 76, 79, 82, 85, 88, 91, 94, 97, 101, 104, 107, 110, 113, 116).

Згідно розділу «Зобовязання сторін» Договорів про організацію взаєморозрахунків сторони зобовязалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору; перерахувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня після нарахування коштів на їх рахунок.

В розділі «Відповідальність сторін» Договорів про організацію взаєморозрахунків зазначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання своїх зобовязань за Договорами про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства.

В розділі «Інші умови» Договорів про організацію взаєморозрахунків сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Також у 2012 році частина заборгованості відповідача перед позивачем за спожитий природний газ в загальній сумі 5258618,54 грн. погашена шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".

Відповідно до ч. 7 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» (в редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин) передбачено, що збитки тепло-енергогенеруючих та теплопостачальних організацій внаслідок надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію окремим категоріям споживачів повністю відшкодовуються за рахунок джерел фінансування, визначених законами України, які передбачають відповідні пільги.

Відповідно до п.7 Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20, розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

Між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області, Головним фінансовим управлінням Полтавської обласної державної адміністрації/Департаментом фінансів Полтавської облдержадміністрації, іншими учасниками взаєморозрахунків (ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго», ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго») та сторонами по справі укладені спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету № 3129 від 14.12.2012р., № 157 від 18.01.2013р., № 343 від 14.02.2013р., № 896 від 17.04.2013р., № 1669 від 19.09.2013р. (далі - Спільні протокольні рішення; а.с.117-130).

За умовами цих Спільних протокольних рішень сторони домовились, зокрема, про наступне:

- предметом їх є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України віл 11.01.2005р. №20 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій";

- ПАТ «Полтавагаз» перераховує на рахунок ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» кошти, визначені в цих Спільних протокольних рішеннях, за природний газ 2012 року згідно з договором № 14/2199/12-ТКЕ(Н) від 30.03.2012р.;

- сторони зобовязуються перерахувати кошти наступній стороні, а остання сторона до загального фонду Державного бюджету України не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок;

- сторони несуть відповідальність за недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 (зі змінами) та Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Державного казначейства України від 03.02.2009р. №55/57/43, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №342/16358, і невиконання своїх зобовязань за цим спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до чинного законодавства України.

Вказані Спільні протокольні рішення були повністю виконані відповідачем.

Так, на підставі спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету № 3129 від 14.12.2012 за платіжним дорученням № 293 від 18.12.2012 (дата валютування 20.12.2012), позивачу перераховано 1877689,91 грн. (а.с.119).

На підставі спільного протокольного рішення № 157 від 18.01.2013р., за платіжним дорученням № 463 від 25.01.2013 (дата валютування 31.01.2013) позивачу перераховані 448116,25 грн. (а.с.122).

На підставі спільного протокольного рішення № 343 від 14.02.2013р. за платіжним дорученням № 636 від 20.02.2013 (дата валютування 28.02.2013) позивачу перераховано 497127,92 грн. (а.с.125).

На підставі спільного протокольного рішення № 896 від 17.04.2013р., згідно з платіжним дорученням № 963 від 27.06.2013 (дата валютування 27.06.2013) позивачу перераховано 1338687,46 грн. (а.с.128).

На підставі спільного протокольного рішення № 1669 від 19.09.2013р., згідно з платіжним дорученням № 1348 від 26.09.2013 (дата валютування 26.09.2013) позивачу перераховано 1097000,00 грн. (а.с.131).

Цивільним кодексом України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ст. 202). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ст.203).

З врахуванням змісту вказаних вище спільних протокольних рішень та норм Цивільного кодексу України зазначені спільні протокольні рішення є багатосторонніми правочинами (договорами).

Положеннями статей 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Вказаними Договорами про організацію взаєморозрахунків та Спільними протокольними рішеннями сторони змінили строки виконання відповідачем свого обовязку перед позивачем з оплати частини отриманого природного газу за договором № 14/2199/12-ТКЕ(Н) від 30.03.2012р.

Відповідно до частини третьої статті 653 ЦК у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором.

За умовами Договорів про організацію взаєморозрахунків сторони зобовязалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до основного договору та засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета основного договору.

Таким чином, уклавши Договори про організацію взаєморозрахунків та Спільні протокольні рішення, сторони у такий спосіб змінили спосіб виконання частини зобов'язань за договором про газопостачання, змінили порядок і строки проведення розрахунків за частину природного газу, поставленого відповідно до основного договору, та відмовились від застосування штрафних та інших фінансових санкцій за основним договором в цій частині, передбачивши відповідальність за невиконання зобовязань за Договорами про організацію взаєморозрахунків та Спільними протокольними рішеннями.

Верховний Суд України в постановах № 3-23гс15 від 25.03.2015. у справі № 924/1265/13, від 01.07.2015р. № 3-322гс15 у справі № 924/1230/14, від 11.11.2015р. № 3-968гс15 у справі № 927/1733/14 виклав правовий висновок про те, що умовами договору про організацію взаєморозрахунків передбачалося не тільки надання державою коштів на погашення заборгованості, але також змінювалися строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору про постачання газу; що договір про організацію взаєморозрахунків не передбачав можливості існування між сторонами інших грошових зобов'язань та підстав для інших грошових вимог та оскільки розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені у договорі про організацію взаєморозрахунків, то строки виконання зобов'язання відповідачем було дотримано, а тому підстав для застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України та для стягнення неустойки (штрафу, пені) не було.

Верховний Суд України також зазначив, що для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України та застосування неустойки (пені, штрафу), передбачених договором купівлі-продажу природного газу, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків.

Згідно статті 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

В даному випадку відсутні підстави для відступу від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України.

За п. п. 6.7. Основного договору сторони погодили, що заборгованість покупця, яка виникла в результаті не погашення споживачами покупця документально підтвердженої заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, згідно з вимогами чинного законодавства, погашається після погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Вказані Договори про організацію взаєморозрахунків та Спільні протокольні рішення відповідачем були виконані, визначені в них суми грошових коштів були перераховані позивачу повністю.

Позивач не надав суду доказів порушення відповідачем зобовязань за Договорами про організацію взаєморозрахунків та Спільними протокольними рішеннями.

Вимоги про відповідальність відповідача за порушення Договорів про організацію взаєморозрахунків та Спільних протокольних рішень позивачем у позові не заявлялися.

Таким чином, відсутні підстави для нарахування пені, передбаченої підпунктом 7.2 основного договору, 3 % річних та інфляційних втрат, визначених частиною другою статті

625 ЦК, на суми заборгованості, погашення якої відбулося за вказаними Договорами про організацію взаєморозрахунків та Спільними протокольними рішеннями.

Як свідчать матеріалів справи та контррозрахунок відповідача, який позивачем не спростований, частина зазначених у розрахунку позивача сум, на які позивачем нараховані стягувані за позовом річні, пеня, штраф та інфляційні сплачені відповідно до Спільних протокольних рішень та Договорів про організацію взаєморозрахунків.

Проте інша частина належних до сплати сум за поставлений природний газ не входила до предмету Договорів про організацію взаєморозрахунків та Спільних протокольних рішень та була сплачена відповідачем з порушенням строків оплати, встановлених договором на поставку природного газу.

Після проведення перерахунку судом встановлено, що належна до стягнення сума пені становить 1216950,78 грн., а сума 3 % річних 2132,15 грн. в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

В іншій частині у позові щодо стягнення пені та річних слід відмовити за безпідставністю вимог.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення 158,10 грн. інфляційних, нарахованих за грудень 2012р., за невиконання зобовязань з оплати природного газу, поставленого протягом жовтня 2012р., та про стягнення 66412,74 грн. інфляційних, нарахованих за лютий 2013р. - січень 2014р., за невиконання зобовязань з оплати природного газу, поставленого протягом грудня 2012р. (а.с.12, 13).

В п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» розяснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як свідчать матеріали справи та доданий до позову розрахунок, прострочення виконання зобовязання з оплати природного газу, поставленого протягом жовтня 2012р., виникло 20.11.2012р., а повна оплата боргу була проведена 17.12.2012р. Отже, підстави для нарахування інфляційних відсутні, оскільки у грудні борг існував 17 днів (тобто менше місяця), а законодавством не передбачено поденне нарахування інфляційних.

Прострочення виконання зобовязання з оплати природного газу, поставленого протягом грудня 2012р., виникло 20.01.2013р., а оплата боргу грошовими коштами була проведена 25.02.2013р., а починаючи з 26.02.2013р. вартість газу відшкодовувалася за спільними протокольними рішеннями та договорами про організацію взаєморозрахунків. Отже, підстави для нарахування інфляційних на суму, що не ввійшла до Спільних протокольних рішень та Договорів про організацію взаєморозрахунків, відсутні, оскільки у лютому борг існував 25 днів (тобто менше місяця), а законодавством не передбачено поденне нарахування інфляційних.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення інфляційних задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам. В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул. Козака, буд. 2-а, м. Полтава, 36020; ідентифікаційний код 03351912) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, буд.6, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 20077720) 1216650,78 грн. пені, 2132,15 грн. річних, 18281,75 грн. відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 04.03.2016р.

Суддя Безрук Т. М.