Рішення № 56255291, 29.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2016Справа №910/1226/16

За позовом Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про стягнення 4 557,48 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Сабадош Т.І. за довіреністю б/н від 14.09.2015

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Семеняка Я.В. за довіреністю № 61 від 15.12.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" (відповідач) про стягнення 4 557,48 грн. на підставі Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6657 від 15.11.2016, з яких: 3466,73 грн. основного боргу та 1090,75 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення умов наведеного договору оренди, який був укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та відповідачем (орендар) щодо передачі в строкове платне користування державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі позивача (балансоутримувача), відповідач не здійснив перерахування орендної плати балансоутримувачу в період з 16.12.2013 по 16.05.2015, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі 3466,73 грн. Враховуючи несвоєчасне перерахування відповідачем орендної плати, позивач нарахував до стягнення з відповідача також пеню в сумі 1090,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 порушено провадження у справі № 910/1226/16, призначено розгляд справи на 15.02.2016 об 11:40 год. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

В судове засідання, призначене на 15.02.2016, представники позивача та третьої особи з'явилися.

В судове засідання, призначене на 15.02.2016, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 28.01.2016 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 15.02.2016, судом перевірено виконання сторонами та третьою особою вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 про порушення провадження у справі № 910/1226/16 та встановлено, що сторони та третя особа вимоги зазначеної ухвали не виконали.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 15.02.2016, подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, відкладено розгляд справи на 29.02.2016 о 10:20 год.

25.02.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 28.01.2016.

В судове засідання, призначене на 29.02.2016, представники позивача та третьої особи з'явилися.

В судовому засіданні, призначеному на 29.02.2016, представник третьої особи подав письмові пояснення на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 28.01.2016. Пояснення залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 29.02.2016, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 28.01.2016 та від 15.02.2016 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Як зазначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зокрема, поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/1226/16 від 28.01.2016, від 15.02.2016 були направлені відповідачу за адресою 03680, м. Київ, вул. Соломянська, буд. 3, кв. 920, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, поштове відправлення з ухвалою суду та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було повернуто органами зв'язку до Господарського суду міста Києва з посиланням на закінчення встановленого строку зберігання поштового відправлення (довідка ф. 20).

За наведених обставин, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 29.02.2016 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні 29.02.2016 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні 29.02.2016 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 29.02.2016 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.11.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" (орендар, відповідач) був укладений Договір оренди № 6657 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину внутрішньої поверхні стіни нежитлового приміщення загальною площею 4,32 кв. м, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 6, на 1-му поверсі головного учбового корпусу (далі - майно), що перебуває на балансі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (балансоутримувач, позивач), майно передається в оренду з метою розміщення носіїв соціальної та комерційної реклами, без права виробництва реклами на площах, що орендуються.

Згідно з п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та Акту передачі-приймання майна. Обов'язок складання акта покладається на орендодавця (п. 2.4 Договору).

Сторонами узгоджено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - червень 2013 року 286,25 грн. Орендна плата за перший місяць оренди листопад 2013 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад місяці 2013 року (п. 3.1 Договору).

Порядок визначення орендної плати встановлено в п.п. 3.2 - 3.4 Договору.

Згідно з п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу (позивачу) у співвідношенні 50% до 50% щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу (позивачу) у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з нарахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.7 Договору).

Згідно з п. 5.3 Договору орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується "Призначення платежу" за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди).

Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір укладено на два роки одинадцять місяців, що діє з 15.11.2013 до 15.10.2016 включно.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що відповідно до Акту приймання-передачі (повернення) нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 6 від 19.04.2015, орендар (відповідач) повернув орендодавцю (третій особі) орендоване нерухоме майно, що перебуває на балансі балансоутримувача (позивача), а Договір достроково припинив свою дію.

Однак, пунктом 3.11 Договору передбачено, що у разі розірвання за згодою сторін Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за Актом-приймання передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Проте, як зазначив позивач, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати орендної плату за період з 16.12.2013 по 16.05.2015. Як наслідок, за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем в загальній сумі 3466,3 грн. (з урахуванням пропорцій, визначених у п. 3.6 Договору), у зв'язку з чим останній звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача в примусовому порядку заборгованості в наведеній сумі, а також пені в сумі 1090,75 грн. за несвоєчасне перерахування орендної плати.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов та докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Умови укладеного Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6657 від 15.11.2013 свідчать, що даний договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до положень частин 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зібрані у справі докази, а саме: Акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: 03037, м. Київ, вул. Освіти, 6 від 15.11.2013 та Акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 6 від 19.04.2015, свідчать, що Майно за Договором було передано відповідачу та перебувало у користуванні останнього з 15.11.2013 по 19.04.2015 (далі - період користування Майном).

Відповідно до п. 3.6 Договору відповідач мав перераховувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (позивачу) у співвідношенні 50% до 50% щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Отже, орендна плата повинна була здійснюватись відповідачем не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, а рівно з наступного, 16 числа місяця, обраховується прострочення сплати орендної плати.

Розмір орендної плати визначено позивачем відповідно до умов пунктів 3.1 - 3.4 Договору, при цьому позивачем надані суду відповідні письмові пояснення щодо розрахунку орендної плати, додані в якості додатку до клопотання про долучення документів до матеріалів справи, поданого представником позивача 25.02.2016 через відділ діловодства суду.

Зважаючи на наведене, матеріалами справи підтверджується, що згідно з пунктом 3.6 Договору за період користування Майном відповідач повинен був сплатити позивачу (балансоутримувачу) орендну плату в загальній сумі 4092,40 грн.

Проте, наявні в матеріалах справи банківські виписки за 18.12.2013 та 01.04.2014 свідчать, що відповідач здійснив сплату орендної плати несвоєчасно та не в повному обсязі, а саме лише в сумі 625,67 грн., чим порушив умови пунктів 3.6, 5.3 Договору. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що станом на час розгляду справи по суті заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі на підставі Договору становить 3466,73 грн. (4092,40 грн. - 625,67 грн. = 3466,73 грн.), строк оплати якої є таким, що настав.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3466,373 грн. заборгованості за Договором оренди № 6657 нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.11.2013 визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім цього, судом розглянуто позовні вимоги про стягнення з відповідача 1090,75 грн. пені за період з 16.04.2015 по 10.11.2015 за прострочення останнім грошового зобов'язання щодо сплати орендної плати за Договором. Розрахунок пені додано позивачем до клопотання про долучення документів до матеріалів справи, поданого представником позивача 25.02.2016 через відділ діловодства суду

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.7 Договору сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу (позивачу) у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з нарахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Матеріалами справи підтверджується несвоєчасність оплати відповідачем орендної плати, що відповідно до наведеного п. 3.7 Договору є підставою для сплати відповідачем пені.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в сумі 981,18 грн. за період з 16.04.2015 по 15.10.2015, тоді як в іншій частині (109,57 грн.) вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки позивач фактично нарахував пеню за більший строк, ніж встановлено приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають суми 3466,73 грн. основного боргу та 981,18 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з огляду на часткове задоволення позову, на відповідача покладається судовий збір в розмірі 1344,87 грн.

Керуючись ст.ст. 27, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" (03680, м. Київ, вул. Соломянська, буд. 3, кв. 920; ідентифікаційний код 37982944) на користь Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 9, ідентифікаційний код 02125295) 3466,73 грн. (три тисячі чотириста шістдесят шість гривень 73 коп.) основного боргу, 981,18 грн. (дев'ятсот вісімдесят одну гривню 18 коп.) пені, 1344,87 грн. (одну тисячу триста сорок чотири гривні 87 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.03.2016

Суддя Гумега О.В.