Ухвала суду № 56252394, 01.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2016 року м. Київ К/800/33969/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання: Ігнатенко О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року

та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року

по справі № 813/5825/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівська кондитерська фабрика «Світоч»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

третя особа Корпорація «Галтрансрембуд»

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» звернулось до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000174010/8954, № 0000184010/8955, № 0000194010/8956 від 17 грудня 2013 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податку на додану вартість за липень-вересень 2013 року та з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат по взаєморозрахунках з Корпорацією «Галтрансрембуд» за період з 01.11.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1, 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 cт. 5, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п.8.1, пп. 8.2.1 п. 8.2, пп. 8.4.1, пп. 8.4.2 п. 8.4, пп. 8.7.1 п. 8.7 cт. 8 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР); п. 44.1 cт. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 cт. 138, пп. 139.1.9 п. cт. 139, пп. 138.10.1 п. 138.10 cт. 138, п. 140.2 ст. 140. п. 144.1 cт. 144 пп. 146.11, 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 53792,00 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 cт. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), пп. 14.1.181, пп. 14.1.185, пп.14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 cт. 198, п. 201.1, п. 201.4 п.201.7, п. 201.10 cт. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 319671,00 грн., та завищення показника рядка 20.2 «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» декларації за вересень 2011 року на 9017,00 грн., а також завищення показника рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації за вересень 2011 року на 78419,00 грн.

На підставі встановлених порушень 17 грудня 2013 року контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 00000174010/8954, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 61719,75 грн. (в т.ч. 53792,00 грн. за основним платежем та 7927,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), №0000184010/8955, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 335748,25 грн. (в т.ч. 319671,00 грн. за основним платежем та 16077,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), №0000194010/8956, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в декларації за вересень 2011 року на 87436 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як встановлено судами за період з 01.11.2010 року по 30.09.2011 року між ПАТ «ЛКФ «Світоч» та Корпорацією «Галтрансрембуд» укладено ряд договорів, предметом яких було виконання Корпорацією «Галтрансрембуд» для ПАТ «ЛКФ «Світоч» електромонтажних робіт, робіт з монтажу мереж освітлення, ремонту електромереж, інших ремонтних робіт, робіт по реконструкції продуктопроводів, систем подачі, робіт по переміщенню трубопроводів, робіт по демонтажу конструкцій, тощо.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи є в наявності у позивача, а саме - договори, акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідки про вартість будівельних робіт (форми КБ-3), банківські виписки, податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, податкову звітність по податку на додану вартість, згідно з якими Корпорацією «Галтрансрембуд» виконувались будівельні роботи по монтажу, демонтажу та ремонту основних фондів та ін.

Також, в матеріалах справи міститься копія ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, серія АВ №475371, виданої 15.06.2009 року Корпорації «Галтрансрембуд», копії платіжних доручень, локальних кошторисів, рахунків, копії листів майстра Корпорації «Галтрансрембуд» про дозвіл на перебування працівників на території ПАТ «ЛКФ «Світоч» у зв'язку з виконанням робіт.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Крім того, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період. Жодних доказів, які б підтверджували порушення з боку позивача при укладанні договорів публічного порядку, відповідачем не надано. На час укладання договорів із позивачем, його контрагент був платником ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мав достатній об'єм правоздатності для укладення спірних угод.

Податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування валових витрат від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентом платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на валові витрати по операціям з такими контрагентами.

Крім того, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2013 року по справі № 813/6527/13-а, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013 року, зокрема, визнано протиправними дії ДПІ у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо розміщення інформації, відображеної в акті документальної позапланової невиїзної перевірки №90/22-10/36416824 від 23.08.2013 року у базах даних АС «Аудит» та АС «Результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів Міністерства доходів та зборів України» та зобов'язано ДПІ відновити інформацію про податкові зобов'язання та податковий кредит Корпорації «Галтрансрембуд» з ПДВ за період з 01.01.2010 року по 31.03.2013 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.01.2014 року відмовлено ДПІ у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013 року по справі № 813/6527/13-а, оскільки зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року по справі № 813/5825/14 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписСірош М.В. підписЮрченко В.П.

Ухвала складена у повному обсязі 03.03.2016 р.