Ухвала суду № 56251945, 15.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2016 року м. Київ К/800/24917/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014 року

у справі № 2а/0470/12450/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи»

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014 року, позов задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 08.09.2011 року № 0000012300.

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку із неприбуттям в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, ця справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно із статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків й зборів при укладанні і виконанні договорів від 15.10.2008 року № 293, від 10.11.2009 року № 357 та № 358 між ТОВ «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи» (далі - ТОВ «НВФ «УНІС») та Державним підприємством «Український державний центр радіочастот», відповідачем складено акт від 25.08.2011 року № 1955/232/32614261, яким встановлено порушення: - пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5 370 208, 00 грн.; - пп. 7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 249 767, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.09.2011 року № 0000012300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі за основним платежем 4 249 767, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 062 441, 75 грн.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно із п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Абзац другий п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України передбачає, що складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Встановлено, що вказана перевірка була призначена відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС відділу 1 Управління головного слідчого управління СБ України капітана юстиції Лебедєва А.В. від 07.06.2011 року.

Таким чином, якщо перевірка позивача, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення, призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, а в матеріалах відсутні докази набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства щодо розгляду кримінальної справи, в рамках якої призначено перевірку, до прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, відповідно у відповідача були відсутні правові підстави для його прийняття.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість лише на підставі висновку експерта від 14.04.2011 року, проведеного на підставі постанови про призначення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів стосовно підписів від імені генерального директора ТОВ «НВФ «УНІС» у договорах, технічній документації, актах виконаних робіт до цих договорів, та відбитків печатки на документах, а також протоколів допиту свідків, і без врахування первинних документів платника податку, які б свідчили про підставу нарахування.

Відповідні обставини встановлені також судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі 2а/0470/12452/11 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.09.2011 року № 0000022300 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, прийнятого на підставі акта перевірки від 25.08.2011 року № 1955/232/32614261.

Враховуючи вищенаведені положення, податковий орган не мав права на прийняття податкових повідомлень-рішень до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі.

В свою чергу, оцінка судами попередніх інстанцій правомірності спірного податкового повідомлення-рішення від 08.09.2011 року № 0000012300 відповідно до наявних у справі документів не призвела до неправильного вирішення справи та не є підставою для скасування судових рішень.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014 року у справі № 2а/0470/12450/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук