Ухвала суду № 56251944, 15.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2016 року м. Київ К/800/8734/15

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 року

у справі № 804/8417/14

за позовом Приватного підприємства «Восток»

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство «Восток» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 року у справі № 804/8417/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.05.2014 року № 0001962203.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем засобами поштового зв'язку направлено на адресу позивача лист від 14.04.2014 року № 6167/10/04-65-15-0116 про надання документів та письмових пояснень щодо взаємовідносин з ТОВ «Мак вік Трейд» за лютий 2014 року.

У встановлений законодавством строк позивачем направлено письмові пояснення від 12.05.2014 року № 12/05 щодо підтвердження придбання товарів та їх подальшу реалізацію у лютому 2014 року. Вказані письмові пояснення з документальним підтвердженням на 354 аркушах було отримано відповідачем 15.05.2014 року, що підтверджується відміткою про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Незважаючи на надані позивачем пояснення та їх документальне підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Мак вік Трейд» за період визначений у запиті та в строк визначений Податковим кодексом України податковим органом прийнято наказ від 19.05.2014 року № 349 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Восток» щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період лютий 2014 року».

У ході проведення перевірки було встановлено, що керівником ПП «Восток» документи до перевірки надані не в повному обсязі. У зв'язку з цим, 23.05.2014 року перевіряючими складено запит № 8332/10/04-65-22-03 про надання пояснень та їх документального підтвердження, зобов'язано до 26.05.2014 року надати до перевірки документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів та ін.

Проте листом від 27.05.2014 року № 27/05 позивачем надіслано відповідачу пояснення, в яких вказано, що витребувана інформація з документальним підтвердженням за період лютий 2014 року вже надавалась.

На підставі викладеного відповідачем складено акт «Про ненадання документів» від 27.05.2014 року № 1100/04-65-22-03/302288888, яким встановлено порушення позивачем пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.05.2014 року № 0001962203, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510, 00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо протиправного прийняття податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Згідно із п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пунктом 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України визначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що листом від 12.05.2014 року № 12/05 позивачем було надано до податкового органу письмові пояснення з документальним підтвердженням на 354 аркушах щодо підтвердження придбання товарів та їх подальшу реалізацію у лютому 2014 року.

Зазначене підтверджено ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 року, якою залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 року у справі за позовом Приватного підприємства «Восток» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протравним та скасування наказу № 349 від 19.05.2014 року про проведення документальної позапланової перевірки Приватного підприємства «Восток».

Повторне надання платником податків до контролюючого органу таких самих документів та пояснень податковим законодавством не передбачено, а тому вірним є висновок судів, що позивач правомірно відмовив відповідачу листом від 27.05.2014 року за № 27/05 на запит № 8332/10/04-65-22-03 від 23.05.2014 року у наданні документів, у зв'язку з їх перебуванням у податкового органу.

Крім того, судами встановлено, що перевірка позивача згідно наказу від 19.05.2014 року № 349 проводилась з 23.05.2014 року тривалістю 5 робочих днів. Останнім робочим днем перевірки є 29.05.2014 року.

Як встановлено судами, спірне податкове повідомлення-рішення від 27.05.2014 року прийнято відповідачем до закінчення перевірки.

Положення п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України передбачають, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно із п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Таким чином, платник податків має право подати до контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності саме до закінчення перевірки, або протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки.

Відповідачем, на якого в силу норми частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 року у справі № 804/8417/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук