Ухвала суду № 56251900, 15.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" лютого 2016 р. м. Київ К/800/8700/15

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2014 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 року

у справі № 820/10352/14

за позовом Державного підприємства «Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 12)»

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області,

Плотнікова О.П. - начальника Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Державне підприємство «Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 12)» звернулось до суду з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Плотнікова О.П. - начальника Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 року, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо несписання безнадійного податкового боргу Державного підприємства «Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 12)», а саме з податку на додану вартість: по податковому повідомленню-рішенню від 28.09.2007 року № 0000241152 в сумі 16 375, 03 грн., по податковому повідомленню-рішенню від 28.09.2007 року № 0001501520/0 в сумі 16 375, 03 грн., по податковому повідомленню-рішенню від 09.11.2007 року № 0002711520 в сумі 24 769, 54 грн., по податковому повідомленню-рішенню від 27.06.2007 року № 0001501520 в сумі 4 407, 53 грн. та пені в сумі 20 049, 78 грн.; з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів: по податковому повідомленню-рішенню від 20.11.2007 року № 0002761702 в сумі 1 523, 76 грн.; по податковому повідомленню-рішенню від 10.04.2007 року № 0000961702/0 в сумі 1 523, 76 грн.; по податковому повідомленню-рішенню від 27.03.2006 року № 0000561701/0 в сумі 115, 70 грн. та пені в сумі 9 198, 56 грн.; з земельного податку: по податковому повідомленню-рішенню від 03.01.2006 року № 0000141801 в сумі 695, 62 грн.; по податковому повідомленню-рішенню від 03.01.2006 року № 0000121801 в сумі 15 101, 82 грн.; по податковому повідомленню-рішенню від 21.08.2006 року № 0001722310/0 в сумі 2 747, 60 грн. та пені в сумі 2 190, 97 грн. Зобов'язано Основ'янську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу Державного підприємства «Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 12)», а саме з податку на додану вартість: по податковому повідомленню-рішенню від 28.09.2007 року № 0000241152 в сумі 16 375, 03 грн., по податковому повідомленню-рішенню від 28.09.2007 року № 0001501520/0 в сумі 16 375, 03 грн., по податковому повідомленню-рішенню від 09.11.2007 року № 0002711520 в сумі 24 769, 54 грн., по податковому повідомленню-рішенню від 27.06.2007 року № 0001501520 в сумі 4 407, 53 грн. та пені в сумі 20 049, 78 грн.; з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів: по податковому повідомленню-рішенню від 20.11.2007 року № 0002761702 в сумі 1 523, 76 грн.; по податковому повідомленню-рішенню від 10.04.2007 року № 0000961702/0 в сумі 1 523, 76 грн.; по податковому повідомленню-рішенню від 27.03.2006 року № 0000561701/0 в сумі 115, 70 грн. та пені в сумі 9 198, 56 грн.; з земельного податку: по податковому повідомленню-рішенню від 03.01.2006 року № 0000141801 в сумі 695, 62 грн.; по податковому повідомленню-рішенню від 03.01.2006 року № 0000121801 в сумі 15 101, 82 грн.; по податковому повідомленню-рішенню від 21.08.2006 року № 0001722310/0 в сумі 2 747, 60 грн. та пені в сумі 2 190, 97 грн., а також провести прийняте рішення за даними картки особового рахунки. Визнано протиправними дії Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо спливу строку 1095 днів коштів сплачених Підприємством Диканівської виправної колонії (№12) в рахунок погашення заборгованості: з податку на додану вартість: по податковому повідомленню-рішенню від 28.09.2007 року № 0000241152 в сумі 16 375, 03 грн., по податковому повідомленню-рішенню від 28.09.2007 року № 0001501520/0 в сумі 16 375, 03 грн., по податковому повідомленню-рішенню від 09.11.2007 року № 0002711520 в сумі 24 769, 54 грн., по податковому повідомленню-рішенню від 27.06.2007 року № 0001501520 в сумі 4 407, 53 грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно із пунктом 1 частини першої ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заборгованість позивача з податку на додану вартість по податковим повідомленням-рішенням: від 28.09.2007 року № 0000241152 в сумі 16 375, 03 грн., від 09.11.2007 року № 0002711520 в сумі 24 769, 54 грн., від 27.06.2007 року № 0001501520 в сумі 4 407, 53 грн. та пені в сумі 20 049, 78 грн. погашена відповідно до платіжних доручень у 2012 році, тобто після сливу 1095 днів.

Заборгованість з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин за податковими повідомленнями рішеннями від 20.11.2007 року № 0002761702 в сумі 1 523, 76 грн., від 10.04.2007 року № 0000961702/0 в сумі 1 523, 76 грн., від 27.03.2006 року № 0000561701/0 в сумі 115, 70 грн. та пені в сумі 9 198, 56 грн. є непогашеною.

Також не охоплена жодним рішенням суду заборгованість з земельного податку по податковим повідомленням-рішенням від 03.01.2006 року № 0000141801 в сумі 695, 62 грн., від 03.01.2006 року № 0000121801 в сумі 15 101, 82 грн., від 21.08.2006 року № 0001722310/0 в сумі 2 747, 60 грн. та пені в сумі 2 190, 97 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковий орган, незважаючи на наявність передбачених законом підстав, не провів списання безнадійного податкового боргу позивача та самостійно спрямував кошти, перераховані позивачем у 2012 році, на погашення заборгованості, яка виникла у 2007 році.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, вважає рішення судів попередніх інстанцій передчасними, оскільки вони ухвалені не на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до пп. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

В силу пп. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, який передбачає можливість подання платником податків скарги контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення.

Відповідно до абз. 3 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було передбачено списання безнадійного податкового боргу.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до п. 10.1 ст. 101 якого списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Строки давності та їх застосування визначено статтею 102 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 102.1 якої контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, наведені норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Податкового кодексу України є такими, що кореспондуються та визначають строк стягнення податкового зобов'язання протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

При цьому факт виникнення податкового боргу залежить від статусу узгодження сум грошового зобов'язання.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що у статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанова складається, зокрема з мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Аналогічні вимоги визначені у статті 206 Кодексу адміністративного судочинства України для ухвали суду апеляційної інстанції.

В супереч зазначеним вище вимогам закону суди попередніх інстанцій не звернули увагу на відсутність у матеріалах справи ряду податкових повідомлень-рішень, якими визначено суми грошових зобов'язань, з приводу списання яких заявлені позовні вимоги, та, вирішуючи справу по суті, не встановили їх статус, оскільки і сам позивач у позовній заяві вказує на їх відсутність у нього.

Крім того, в мотивувальній частині рішень не зазначено обставин, за яких задоволено позов з приводу обов'язку податкового органу щодо списання сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених податковим повідомленням-рішенням від 28.09.2007 року № 0001501520/0 в сумі 16 375, 03 грн.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Як вбачається із матеріалів справи, наполягаючи на відсутності підстав для задоволення позову, податковим органом надано рішення про списання податкового боргу від 18.11.2013 року № 625, від 06.06.2013 року № 3, від 14.04.2014 року № 1, однак, судами не встановлено чи входили до сум, які були списані відповідними рішеннями, суми, з приводу яких виник спір у даній справі.

Крім того, порядок визначення та списання сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, на момент виникнення спірних правовідносин визначався Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1034 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1429/18724 (далі - Порядок № 1034).

Так, пунктом 2.1.3 п. 2.1 розділу 2 Порядку № 1034 визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 3.1 розділу 3 Порядку № 1034 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється: на підставі даних автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу; за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Порядку № 1034 днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

Відповідно до п. 4.5 розділу 4 Порядку № 1034 списання безнадійного податкового боргу здійснюється структурними підрозділами погашення прострочених податкових зобов'язань щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.

Отже, списання податковим органом безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, мало здійснюватися органами державної податкової служби самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 4.1 Порядку № 1034). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється органами державної податкової служби щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Слід зазначити, що предметом розгляду у даній справі є правомірність поведінки суб'єкта владних повноважень щодо несписання безнадійного податкового боргу.

Належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків у такому разі є не зобов'язання списати безнадійний податковий борг, а - визнати списаним безнадійний податковий борг.

У свою чергу, у даній справі зобов'язання Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу може не призвести до відновлення порушеного права платника податків, оскільки, як встановлено, спірними сумами частково погашалися податкові зобов'язання попередніх періодів.

Отже, судами допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв'язку із чим справа відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, врахувавши підставність задоволення позову повністю, не вирішуючи позовних вимог стосовно Плотнікова О.П. - начальника Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 року у справі № 820/10352/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук