Ухвала суду № 56251772, 28.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2016 року м. Київ К/800/10850/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Гал-ЕКСПОКОМ»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року

у справі № 2а-14452/11/1370

за позовом Приватного акціонерного товариства «Гал-ЕКСПОКОМ»

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Гал-ЕКСПОКОМ» (далі - ПрАТ «Гал-ЕКСПОКОМ»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова; відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001952302/23514 від 12 липня 2011 року, № 0001972302/23519 від 12 липня 2011 року, № 0002752302/32749 від «без дати» жовтня 2011 року, № 0002762302/32752 від «без дати» жовтня 2011 року та № 0002772302/32750 від «без дати» жовтня 2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі ПрАТ «Гал-ЕКСПОКОМ», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року та направити справу на новий судовий розгляд.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ПрАТ «Гал-ЕКСПОКОМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт № 1452/23-2/32053226 від 10 червня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0001942302/23516 від 12 липня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 007 477,00 грн. (805 982,00 грн. - основний платіж, 201 495,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції); № 0001952302/23514 від 12 липня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 760 753,00 грн. (608 602,00 грн. - основний платіж, 152 151,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції); № 0001962302/23512 від 12 липня 2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2 904,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2,00 грн.; № 0001972302/23519 від 12 липня 2011 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 30 532,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, податкові повідомлення-рішення № 0001952302/23514 від 12 липня 2011 року та № 0001972302/23519 від 12 липня 2011 року залишено без змін, податкове повідомлення-рішення № 0001942302/23516 від 12 липня 2011 року скасовано в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 21,00 грн. за основним платежем та 4,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а податкове повідомлення-рішення № 0001962302/23512 від 12 липня 2011 року - в частині визначення суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.

В зв'язку з цим, відповідачем у жовтні 2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0002752302/32749, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 007 451,25 грн. (805 961,00 грн. - основний платіж, 201 490,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції); № 0002762302/32752, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 82,00 грн.; № 0002772302/32750, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2 904,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення ПрАТ «Гал-ЕКСПОКОМ» статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, пунктів 1.23, 1.25 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР), пункту 1.4 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР), пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні в Приватного підприємства «Бізнесгруп», Приватного підприємства «Оптіма-Інформ», Приватного підприємства «Львівкомфортгруп-К», Приватного підприємства «Вілмат-Електрик», Приватного підприємства «МКМ-Сервіс», Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Укрзахіденерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопласт-Львів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесттрейд», Приватного підприємства «Версант», Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Плюс Сервіс» цукру-піску та послуг з його доставки, будівельних матеріалів, розвантажувальних робіт, послуг з технічного обслуговування (ремонту) техніки та капітального ремонту двигунів за нікчемними правочинами.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на акти перевірок контрагентів позивача, в яких зазначено про фактичне нездійсненнями ними господарської діяльності, відсутність у названих суб'єктів господарювання у власності або користуванні офісних та складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів, нездійснення ними нарахувань і сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів і фондів.

Крім того, відповідач наголошував на недоліках представлених позивачем первинних документів, зокрема незазначення номерів та дат угод, на підставі яких вони видані, тощо.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Подібні за правовим регулюванням норми закріплено і в пунктах 198.3, 198.6 статті 198 ПК України.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів чи їх недоліки (допущені при складенні документів помилки або описки) не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні валових витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.

В свою чергу, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання товарів, робіт, послуг.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платнику податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення.

Разом з тим, за змістом статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У спірній ситуації судові інстанції цілком об'єктивно виходили з того, що подані позивачем договори, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти прийому-здавання робіт, акти виконання робіт, податкові накладні не є достатніми доказами фактичного здійснення оспорюваних поставок.

Зокрема, товариством на підтвердження реального характеру розглядуваних операцій не подано транспортної документації, платіжних документів, сертифікатів відповідності, протоколів випробувань зразків цукру, доказів наявності у нього двигунів та техніки, щодо яких придбавались послуги з технічного обслуговування та ремонту.

І хоча деякі із зазначених документів (сертифікат відповідності та протоколи випробувань зразків цукру) подано позивачем до суду апеляційної інстанції, втім Львівський апеляційний адміністративний суд, з огляду на положення частини 2 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції, правильно не прийняв ці документи до уваги, позаяк жодних доводів щодо об'єктивних причин недолучення їх до матеріалів справи під час розгляду справи в суді першої інстанції товариством не наведено.

Не обґрунтовано позивачем і, за яких обставин та в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між ним та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь.

Наведені обставини в сукупності з виявленими контролюючим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагентів ПрАТ «Гал-ЕКСПОКОМ» свідчать про безтоварність спірних операцій та, відповідно, виключають правомірність їх відображення в податковому обліку позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Гал-ЕКСПОКОМ» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.