Постанова № 56251281, 03.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6596/11 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтюк Л.К.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва на постанову Дарницького районного суду м.Києва від 30 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2011 року позивач звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва про визнання протиправними дій та про зобов'язання здійснити перерахунок розміру державної соціальної допомоги як дитині війни з 02.03.2011.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначила, що має статус ,,дитина війни" і, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, водночас, відповідач , на її думку, протиправно здійснює нарахування та виплату підвищення до пенсії у меншому розмірі.

Відповідно до наявних у справі матеріалів вказаний адміністративний позов перебував у провадженні судді ОСОБА_6., згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заступником керівника апарату Реверук В.С., у зв'язку їз звільненням з посади судді ОСОБА_6., 25.12. 2015 року замінений суддя на головуючого Леонтюк Л.К., в провадження якого вищезазначена справа надійшла за вх. № 1224 від 28.12.2015 року.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 30 грудня 2015 року позов задоволено.

Разом із тим, у матеріалах справи міститься інший документ, складений суддею Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_6, який, на думку колегії суддів не може вважатися судовим рішенням у розумінні положень КАС України. Так, згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України постанова приймається, складається і підписується в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Відповідно до ч. 7 ст. 183-2 постанова приймається, складається і підписується в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Названий вище документ (13-15) не містить підпису особи, яка його склала, тому судова колегія не надає правової оцінки цьому документу.

На постанову Дарницького районного суду м.Києва від 30 грудня 2015 року відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив його скасувати, та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження за правилами ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України), то апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Згідно зі ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується копією паспорту та відповідного посвідчення з відміткою "дитини війни".

Відповідач листом від 02.03.2011 № 1073/Б-1101 у відповідь на заяву позивача про нарахування їй підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повідомив ОСОБА_2, що надбавка позивачеві сплачувалася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530, а саме з 01.01.2008 р. - 47 грн., з 01.04.2008 р. - 48,10 грн., з 01.07.2008 р. - 48,20 грн., з 01.10.2008 р. - 49,80 грн., щомісячно.

Приймаючи рішення про задоволення позову у повному обсязі, суд першої інстанції мотивував свою позицію, тим що дії відповідача щодо відмови позивачу, як дитині війни, в нарахуванні та виплаті щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є протиправними, оскільки позивач має право на зазначений перерахунок.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися в повній мірі, виходячи з такого.

Згідно ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до наведеної ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими передбачено, що дітям війни виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (тобто 10% від прожиткового мінімуму).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Положення визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Поряд із цим, абзацом 1 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" визначено, що підвищення пенсії дітям війни проводиться у розмірі 10 % прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.

Зі змісту заперечень відповідача слідує, що нарахування підвищення до пенсії позивача здійснювалися відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року № 530.

Проте, апеляційний суд відзначає, що виходячи із загальних засад пріоритету закону над підзаконними актами, слід визнати, що при призначенні позивачу надбавки до пенсії, як дитині війни слід виходити з положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якою визначено розмір надбавки до пенсії, оскільки постанови Кабінету Міністрів України, за своєю юридичною природою, є підзаконними нормативними актами, мають меншу юридичну силу і не можуть змінювати положення визначені Законом.

Таким чином, особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та з урахуванням мінімального розміру пенсії для осіб, які втратили працездатність, передбаченої у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Разом з тим, 14.06.2011 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" № 3491-VI, який набрав чинності 19.06.2011 (далі за текстом - Закон № 3491-VI)

Згідно із названим Законом (п. 7) Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено п.4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 року прийнято постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" № 745, якою установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,80 грн.

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України № 745 набрала чинності 23.07.2011.

Отже на спірні відносини одночасно поширюється дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якою передбачено, що особи, які відносяться до категорії дітей війни, мають право на підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії та норма п.7 ч.1 Закону №3491- VI, якою передбачено, що у 2011 році норми і положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, піддягає застосуванню до спірних правовідносин, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14.06.2011 № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Таким чином, починаючи з 23.07.2011 року визначення розміру підвищення до пенсії особам, які відносяться до категорії дітей війни, здійснюється з урахуванням положень Закону № 3491-VI та постанови Кабінету Міністрів України 06.07.2011 року "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" №745.

Крім того, відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік", п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік", п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" встановлено, що у 2012, 2013 та 2015 роках відповідно, положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян у 2012, 2013, 2015 роках делеговано Кабінету Міністрів України.

Поряд із цим, Законом України від 16 січня 2014 року №719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі - Закон №719-VII) не було встановлено будь-яких обмежень щодо застосування положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Лише з прийняттям Закону України від 31 липня 2014 року №1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набув чинності 03.08.2014 року, внесені зміни до Прикінцевих положень Закону №719-VII. Зокрема Прикінцеві положення Закону №719-VII доповнено статтею 6-7, за змістом якої установлено, що, зокрема норми і положення статей 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Отже, з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року (дата набуття чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік») застосуванню підлягають положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а з 03.08.2014 року - відповідні виплати здійснюються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

В контексті спірних правовідносин апеляційний суд враховує, що із даним позовом позивач звернулася 14.07.2011, постанова по суті заявлених позивачем вимог ухвалена судом першої інстанції 30.12.2015.

За таких фактичних обставин та наведеного нормативного регулювання колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання пенсійного органу здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 надбавки до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 02.03.2011 (як просить позивач) по 22.07.2011 та з 01.01.2014 по 02.08.2014, з урахуванням фактично здійснених виплат. В решті позовних вимог слід відмовити.

На думку апеляційного суду, приймаючи рішення про задоволення позову у повному обсязі починаючи з 02.03.2011, судом першої інстанції безпідставно покладено на відповідача зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 23.07.2011 по 31.12.2014 та з 01.01.2015 відповідно, оскільки у названий період відповідні виплати повинні здійснюватися у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

За вказаних обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що вирішуючи спір, суд прийняв рішення із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно із ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова - скасуванню.

За правилами статей 94, 98 КАС України у судовому рішенні вирішується питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2016 року апеляційну скаргу податкового органу було залишено без руху оскільки, апелянтом до скарги не додано документа про сплату судового збору, як того вимагає ч. 6 ст. 187 КАС України, при цьому згідно із наведеним в ухвалі розрахунком, відповідачеві належало сплатити 3,74 грн.

Відповідачем збір сплачено не було, поряд із цим подано суду клопотання про відстрочення його сплати.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року вказане клопотання представника відповідача задоволено - відстрочено управлінню Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва сплату судового збору до прийняття судом апеляційної інстанції рішення у даній справі №2а-6596/11.

Відповідно до першої частини статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

З огляду на викладене, з апелянта до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір за подання ним скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 3,74 грн.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 30 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 30 грудня 2015 року скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_2 з 2 березня 2011 року по 22 липня 2011 року та з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 2 березня 2011 року по 22 липня 2011 року та з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року, за виключенням сум фактично проведених виплат.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва (адреса: 02091, м. Київ, вул. Вербицького, 9; код ЄДРПОУ 26087926) до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 3 (три) грн. 74 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України).

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає (ч. 10 ст. 183-2 КАС України).

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.