Постанова № 56251148, 02.03.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2016 р.Справа № 916/1332/15-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання Максіміхіна Ю.В.

за участю:

від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - ОСОБА_1, довіреність № 20-22/59/20.3 від 19.02.2016;

від ПАТ «Фінбанк» - ОСОБА_2, довіреність № 01-28/22, від 13.01.2016

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу господарського суду Одеської області від 16.12.2015

у справі №916/1332/15-г

за скаргою ОСОБА_3 акціонерного товариства «ФІНБАНК» в порядку ст. 121-2 ГПК України

за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»

до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «ФІНБАНК»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАВИКА»

про стягнення 487900,44 доларів США

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.05.2015 позовні вимоги ОСОБА_3 акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (далі ПАТ «Перший Український Міжнародний банк») задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 акціонерного товариства «ФІНБАНК» (далі ПАТ «ФІНБАНК») на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» заборгованість за банківською гарантією № 165 від 06.08.2014 у розмірі 487900 доларів 44 центи та 73080,00 грн. судового збору.

05.06.2015 у звязку з набранням рішенням господарського суду Одеської області від 20.05.2015 у справі №916/1332/15-г законної сили на виконання рішення судом видано відповідний наказ.

06.11.2015 до господарського суду Одеської області від ОСОБА_3 акціонерного товариства «ФІНБАНК» надійшла скарга в порядку ст. 121-2 ГПК України, у якій з урахуванням уточнень від 16.12.2015, скаржник просить суд визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; визнати недійсною Постанову про стягнення виконавчого збору від 29.10.2015; зобовязати Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити перерахування на користь ПАТ «ФІНБАНК» грошових коштів в сумі 1133451,65 грн. на рахунок №37398100990011 в ПАТ «ФІНБАНК» (код Банку 328685).

В обґрунтування наданої скарги ПАТ «ФІНБАНК» зазначає, що боржником у строк для самостійного виконання судового рішення було повністю погашено заборгованість перед ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», що засвідчується договором про виконання зобовязань від 28.10.2015, укладеного між ПАТ «ФІНБАНК» та ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», відповідно, у державного виконавця не було правових підстав для винесення постанови від 29.10.2015 про стягнення з ПАТ «ФІНБАНК» виконавчого збору у розмірі 48790,04 доларів США та 73080,00 грн. Відповідно, постанова ДВС порушує законні права та інтереси ПАТ «ФІНБАНК». Крім того, ПАТ «ФІНБАНК» вказує на те, що грошові кошти у розмірі 1133451,65 грн., що були перераховані на виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.10.2015 до державного бюджету як виконавчий збір, до цього часу не повернуті ПАТ «ФІНБАНК».

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2015 (суддя Дяченко Т.Г.) скаргу ПАТ «ФІНБАНК» з урахуванням уточнень від 16.12.2015, в порядку ст.121-2 ГПК України у справі №916/1332/15-г задоволено частково.

Визнано недійсною Постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 29 жовтня 2015 року. (ВП №49098009).

Зобовязано Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити перерахування на користь ПАТ «ФІНБАНК» грошових коштів в сумі 1133451,65 грн. на рахунок №37398100990011 в ПАТ «ФІНБАНК» (код Банку 328685), що були стягнуті з ПАТ «ФІНБАНК» як виконавчий збір на виконання Постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 29 жовтня 2015 року (ВП №49098009). В решті вимог скаргу відхилено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 16.12.2015 у справі №916/1332/15-г, відмовити у задоволені скарги ПАТ «Фінбанк» у повному обсязі.

Зокрема, особа яка подала апеляційну скаргу вважає вказану ухвалу такою, що прийнята судом з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, оскільки рішення суду в наданий строк для самостійного виконання боржником не виконано, керуючись статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем цілком правомірно винесено постанову про стягнення виконавчого збору 29.10.2015 ВП № 49098009.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Філінюк І.Г., судді - Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) від 04.02.2016 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 16.02.2016) апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.02.2016 об 11:00.

19.02.2016 ухвалою Одеського апеляційного господарського суду продовжено строк апеляційного провадження на 15 днів, розгляд апеляційної скарги відкладено на 02.03.2016 о 14:00.

У судове засідання 02.03.2016 зявились представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та ПАТ «Фінбанк». Інші учасники процесу в судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлені.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання це право, а не обовязок учасників процесу, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.10.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ПАТ «ФІНБАНК» на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» заборгованості за банківською гарантією №165 від 06.08.2014 у розмірі 487900,44 доларів США та 73080 грн. судового збору на підставі наказу №916/1332/15-г від 05.06.2015 та встановлено ПАТ «ФІНБАНК» строк для самостійного виконання рішення суду у термін до 28.10.2015 включно.

Крім того, 22.10.2015державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанови: про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах суми звернення стягнення 487900,44 доларів США та 73080 грн.; про арешт коштів боржника в межах суми у розмірі 487900,44 доларів США та 73080 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2015 між ПАТ «ФІНБАНК» та ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» укладено договір про виконання зобовязань, яким засвідчено повне виконання боржником свого обовязку по сплаті заборгованості за наказом суду від 05.06.2015 по справі №916/1332/15-г.

Проте, 29.10.2015 за відсутності у відділі даних, які б вказували на самостійне виконання ПАТ «ФІНБАНК» рішення суду, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову про стягнення з ПАТ «ФІНБАНК» виконавчого збору у розмірі 48790,04 доларів США та 7308 грн.

Супровідним листом від 29.10.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслано на адресу Головного управління НБУ по місту Києву і Київській області відповідні платіжні вимоги.

03.11.2015 сторони виконавчого провадження боржник та стягувач звернулись до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявами про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу від 05.06.2015р. по справі №916/1332/15-г, у звязку з повним фактичним виконанням зобовязання ПАТ «ФІНБАНК» перед ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» по сплаті заборгованості за наказом.

05.11.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, згідно якої виконавче провадження з примусового виконання наказу суду від 05.06.2015 по справі №916/1332/15-г закінчено, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Між тим, як вбачається зі змісту мотивувальної частини постанови про закінчення виконавчого провадження від 05.11.2015, а також з даних розпорядження державного виконавця № 49098009/В-9 від 05.11.2015, копії яких наявні в матеріалах справи, грошові кошти, що надійшли 03.11.2015 на рахунок обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження у розмірі 8776813,17 грн. було повернуто в частині 7643237,60 грн. на користь боржника - ПАТ «ФІНБАНК», а грошові кошти у розмірі 1133451,65 грн. на виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.10.2015 - перераховано до державного бюджету як виконавчий збір.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з частиною 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, в даному випадку, з урахуванням дати винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання вищезазначеного судового наказу - 22.10.2015, визначений законом семиденний строк для добровільного виконання судового рішення закінчився 29.10.2015, а 28.10.2015 боржником було здійснено виконання свого обовязку по сплаті заборгованості за наказом суду від 05.06.2015 по справі №916/1332/15-г, тобто судове рішення було виконане добровільно у встановлений ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» строк, тому у державного виконавця були відсутні підстави для винесення у порядку ст. 28 цього Закону постанови про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до пп. 3.7.1 п. 3.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Згідно з пп. 3.7.2 п. 3.7 названої Інструкції, якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником самостійно.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження2 заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

З аналізу наведених норм вбачається, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником у встановлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання (постанова Верховного Суду України від 28.01.2015 у справі №924/205/13-г).

Більш того, колегія апеляційної інстанції зазначає, що державним виконавцем не вчинялись заходи з примусового виконання судового рішення в розумінні змісту ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження». А відтак, господарський суд Одеської області правомірно задовольнив частково скаргу боржника - відповідача на дії виконавчої служби та скасували постанову ДВС від 29.10.2015, тому підстави для скасування ухвали господарського суду Одеської області від 16.12.2015 відсутні.

Місцевим господарським судом зроблено правильний висновок, щодо відсутності правових підстав для визнання дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за приведених обставин, незаконними, оскільки матеріали справи не містять доказів повідомлення державного виконавця станом на 29.10.2015 з боку боржника або стягувача про факт самостійного виконання рішення суду ПАТ «ФІНБАНК», у звязку з чим дії державного виконавця, за приведених обставин, узгоджувались з положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Одеської області, який відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни ухвали господарського суду Одеської області від 16.12.2015 у справі № 916/1332/15-г не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99,

101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 16.12.2015 у справі №916/1332/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 03.03.2016.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

СуддяЛ.В. Лавриненко

СуддяВ.Т. Пироговський