Постанова № 56251129, 01.03.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.03.2016 справа №908/5158/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників: від позивача:не зявивсявід відповідача:ОСОБА_4, довіреність №377 від 04.01.2016р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Основаніє», м.Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від18.11.2015р. (повний текст підписано 23.11.2015р.)у справі№908/5158/15 (суддя Кричмаржевський В.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Александрівська будівельна корпорація», м.ЗапоріжжядоМіського комунального підприємства «Основаніє», м.Запоріжжяпро стягнення 96119,76грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Александрівська будівельна корпорація», м.Запоріжжя, позивач, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом, до відповідача, Міського комунального підприємства «Основаніє», м.Запоріжжя, про стягнення 96119,76грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.11.2015р. (повний текст підписано 23.11.2015р.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з Міського комунального підприємства «Основаніє» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрівська будівельна корпорація» 96119,76грн. боргу. Рішення суду мотивоване тим, що на виконання умов договору підряду № 69/09 від 04.09.2012р. позивач здійснив весь комплекс робіт на обєкті відповідача, а відповідач, відповідно, визнав це та прийняв виконані роботи. Проте відповідач не виконав своїх зобовязань з оплати виконаних робіт в повному обсязі в строк, встановлений договором, внаслідок чого в нього виникла заборгованість у розмірі 96119,76грн., яка була стягнута судом.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 18.11.2015р. (повний текст підписано 23.11.2015р.) у справі №908/5158/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Скаржник зазначає, що рішення прийнято судом за наслідками неповного зясування обставин, які мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні господарського суду Запорізької області, не відповідають обставинам справи.

Відповідач зазначає про те, що в нього відсутній оригінал примірника договору, на який посилається позивач, а також документи, які свідчать про виконання даного договору. Крім того, апелянт зазначає, що у випадку виділення коштів із бюджету, договір обовязково повинен бути зареєстрований в Державній казначейській службі, чого зроблено не було.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2015р. прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 02.02.2016р.

Розпорядженням секретаря палати від 02.02.2016р. було змінено склад судової колегії та сформовано її у наступному складі: ОСОБА_1 (головуючий), судді Д.О. Попков, О.О. Радіонова.

Відповідно до п.9-2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений ст.102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.

В судове засідання 02.02.2016р. представники сторін не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, про місце та час судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

У звязку з неявкою представників сторін, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про необхідність відкладення судового засідання в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України на 01.03.2016р.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на апеляційну скаргу не надав, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином..

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Поряд з цим, позивач не посилався на необхідність надати апеляційному суду додаткові докази як на підставу для відкладення судового розгляду на іншу дату.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представника позивача за наявними матеріалами у справі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

04.09.2012р. між Міським комунальним підприємством «Основаніє» (далі-замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Александрівська будівельна корпорація» (далі-підрядник) було укладено договір підряду на виконання робіт з реконструкції: «Ліквідація аварійного стану житлового будинку по вул.Ракетній, 38 А» №69/09 (далі договір).

Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а підрядник в межах договірної ціни приймає на себе обовязки на свій ризик виконувати будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи, інші роботи з реконструкції обєкта: «Ліквідація аварійного стану житлового будинку по вул. Ракетній, 38-А» в м.Запоріжжі в обумовлений договором термін та з належною якістю в межах затвердженої проектно-кошторисної документації та узгодженої договірної ціни робіт, вимог техніки безпеки та охорони праці та здати обєкт в експлуатацію (за необхідністю з узгодженням підрядником виконаних робіт з Регіональним експертним центром та територіальним управлінням держнаглядохоронпраці).

За умовами п.2.1 договору ціна договору з ПДВ складає - 328518,00грн. без урахування витрат на утримання служби замовника на організацію будівництва та технічний нагляд. Ціна договору враховує усі витрати підрядника на виконання предмету договору.

Пунктами 4.2, 4.3 договору сторони передбачили, що оплата виконаних робіт здійснюється на підставі підписаних замовником довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, КБ-2в у термін 15 календарних днів після надходження коштів для фінансування предмету договору на рахунок замовника. За умови надходження на поточний рахунок замовника коштів, відповідно до п.1.2 договору, кінцеві розрахунки здійснюються після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт протягом 30-ти днів після підписання акта приймання обєкта в експлуатацію (акта приймання виконаних робіт).

За приписами п.6.1 договору, підрядник виконує роботи відповідно до вимог затвердженої проектно-кошторисної документації, державних будівельних норм і правил, строків виконання робіт, вимог техніки безпеки та охорони праці, письмових вказівок замовника.

Згідно з пунктами 7.1 і 7.2 договору здача-приймання робіт після їх закінчення здійснюється згідно з чинним порядком і оформлюється актом приймання виконаних робіт та актом прийняття обєкту в експлуатацію. Розрахунок вартості фактично виконаних робіт за формою КБ-2в, КБ-3 виконується підрядником згідно з вимогами державних будівельних норм, узгодженої договірної ціни, проектно-кошторисної документації.

Договір підписаний з обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Позивачем на виконання умов договору у листопаді 2012р. були виконані будівельні роботи вартістю 96119,76грн. Відповідач свої зобовязання з оплати виконаних та прийнятих робіт за договором №№69/09 від 04.09.2012р. належним чином не виконав. Зазначене стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості у розмірі 96119,76грн.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-886 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Згідно зі ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору у листопаді 2012р. були виконані будівельні роботи, а саме, ліквідація аварійного стану житлового будинку по вул.Ракетній, 38-А, м.Запоріжжі. Зазначене підтверджується актами приймання виконаних робіт (форма - КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт та витрати (форма - КБ-3) за листопад 2012р., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств. Вартість будівельних робіт за зазначеними актами становить 34937,76грн. та 61182,00грн., що разом становить 96119,76грн.

Відповідно до статті 854 ЦК України якщо договором не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктами 4.2, 4.3 договору сторони передбачили, що оплата виконаних робіт здійснюється на підставі підписаних замовником довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, КБ-2в у термін 15 календарних днів після надходження коштів для фінансування предмету договору на рахунок замовника. За умови надходження на поточний рахунок замовника коштів, відповідно до п.1.2 договору, кінцеві розрахунки здійснюються після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт протягом 30-ти днів після підписання акта приймання обєкта в експлуатацію (акта приймання виконаних робіт).

Статтями 251, 252 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Оскільки неможливо встановити дату підписання сторонами актів приймання виконаних робіт (форма - КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт та витрати (форма - КБ-3) за листопад 2012р., датою підписання зазначених документів необхідно вважати останній день відповідного звітного місяця, а саме 30 листопада 2012р.

Виходячи з приписів п.4.3 договору, останнім днем оплати виконаних робіт є 31 грудня 2012р. (враховуючи, що 30 грудня 2012р. є неробочим днем).

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобовязання з оплати виконаних та прийнятих робіт за договором №№69/09 від 04.09.2012р. належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 96119,76грн.

Доказів перерахування позивачу боргу у цій сумі відповідач не надав.

За таких обставин, враховуючи, що судове рішення повинно відповідати загальним засадам справедливості, а позивач до цього часу не отримав винагороди за виконані роботи, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача боргу у сумі 96119,76грн.

Посилання апелянта на те, що в нього відсутній оригінал примірника договору, а також документи, які свідчать про виконання даного договору, судовою колегією не приймаються, оскільки відсутність зазначених документів не спростовує факт укладення договору та виконання позивачем робіт за цим договором. Крім того, судовою колегією прийнято до уваги наступне: договір підряду на виконання робіт з реконструкції: «Ліквідація аварійного стану житлового будинку по вул.Ракетній, 38 А» №69/09 від 04.09.2012р. підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств; протягом листопада 2012р. позивачем здійснювалось фактичне виконання договору; сторонами підписані акти приймання виконаних будівельних робіт №1 та №2 за листопад 2012р., а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012р.

Крім того, апелянт зазначає, що у випадку виділення коштів із бюджету, договір обовязково повинен бути зареєстрований в Державній казначейській службі, чого зроблено не було. Проте, умовами договору не передбачено необхідності його реєстрації в Державній казначейській службі. Так, відповідно до п.12.1 договору він набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012р., але в будь-якому разі до повного його виконання. Разом з тим, твердження апелянта не спростовує виконання позивачем робіт з ліквідація аварійного стану житлового будинку.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і обєктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення відповідно до вимог закону та обставин справи.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення не знайшли свого підтвердження, в звязку з чим підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, апеляційна інстанція вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від 18.11.2015р. (повний текст підписано 23.11.2015р.) у справі №908/5158/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Основаніє», м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 18.11.2015р. (повний текст підписано 23.11.2015р.) у справі №908/5158/15 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 18.11.2015р. (повний текст підписано 23.11.2015р.) у справі №908/5158/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Судді:ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Надруковано 6 примірників: 2 позивачу; 1 відповідачу; 1-ГСЗО; 1 до справи; 1 - ДАГС