Постанова № 56251114, 03.03.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2016 року Справа № 904/8312/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів - Сизько І.А., Пруднікова В.В.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

від відповідача: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

від третьої особи: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2016р. у справі №904/8312/15

за позовом публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМІН", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Трансмаш", м.Дніпропетровськ

про стягнення 3 841 429,30 доларів США та 97500грн., 3 108 111,97 доларів США та 97500грн.

ВСТАНОВИВ:

- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2016р. (головуючий суддя: Золотарьова Я.С., судді: Бондарєв Е.М., Новікова Р.Г.) у справі №904/8312/15 призначено судову експертизу, проведення експертизи доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, на розгляд експерта поставлені наступні питання:

1) чи відповідає розрахунок заборгованості публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "ВТБ Банк" по оплаті процентів за користування кредитними коштами, пені, трьох процентів річних та штрафу нарахованому позивачем на підставі п.4.3.9 та п.7.2.2 договорів, що міститься в матеріалах справи, умовам кредитного договору №10-0604/245к-07 від 22.06.2007р. та кредитного договору №10-0604/246к-07 від 22.06.2007р. (зі всіма змінами та доповненнями) розрахунковим документам відносно видачі та погашення кредиту по вказаному кредитному договору;

2) чи підтверджується документально вказаний у позовній заяві ПАТ "ВТБ Банк" розмір простроченої заборгованості по процентах за користування кредитними коштами, пені, трьох процентів річних та штрафу нарахованому позивачем на підставі п.4.3.9 та п.7.2.2 договорів, за кредитним договором №10-0604/245к-07 від 22.06.2007р. та кредитним договором №10-0604/ 246к-07 від 22.06.2007 (зі всіма змінами та доповненнями);

3) чи відповідає метод нарахування банком процентів по кредитному договору №10-0604/245к-07 від 22.06.2007р. та кредитному договору № 10-0604/246к-07 від 22.06.2007р. (зі всіма змінами та доповненнями ) вимогам Положення про кредитування ПАТ "ВТБ Банк" та вимогам чинного законодавства України або вірним є контррозрахунок, наданий відповідачем;

- вказаною ухвалою провадження у справі зупинено;

- не погодившись з ухвалою суду, ПАТ "ВТБ Банк" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування господарським судом норм процесуального права, зокрема, положень ст.79 Господарського процесуального кодексу України просить цю ухвалу скасувати в частині зупинення провадження, справу направити до господарського суду для розгляду її по суті;

- у поданій скарзі йдеться про неприпустимість ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, про те, що господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали не навів обґрунтування необхідності спеціальних знань для оцінки правильності поданих позивачем розрахунків заборгованості, не зазначив, в чому полягала потреба у спеціальних знаннях та неможливість вирішення справи по суті позовних вимог, а також про те, що, в даному випадку, призначення експертизи та порушення перед судовим експертом питань, вирішення яких знаходиться в компетенції суду, призводить до затягування розгляду справи;

- 03.03.2016р. представник скаржника в судове засідання не з"явився, про час та місце засідання скаржник повідомлений належним чином;

- відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник в судове засідання не з"явився, на адресу апеляційного суду відповідачем направлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п"ятнадцять днів та про відкладення розгляду справи на більш пізнішу дату у зв"язку з неможливістю забезпечення в судове засідання явки єдиного представ-ника товариства внаслідок перебування його на лікарняному з 02.03.2016р. та необхідності надання обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу, заперечень і пояснень;

- третя особа письмових пояснень по суті апеляційної скарги не надала, представник третьої особи в судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання третя особа повідомлена належним чином

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2015р. ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до господарсько-го суду Дніпропетровської області з позовною заявою та 08.02.2016р. з уточненнями до позовної заяви, на підставі яких просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Юмін" заборгованість :

- за кредитним договором №10-0604/245к-07 від 22.06.2007р., яка станом на 03.09.2015р. становить 3507689.90 доларів США та 7528374.27грн., з них: строкова заборгованість по кредиту в сумі 3000000 доларів США, строкова заборгованість по сплаті процентів в сумі 441083.35 доларів США, прострочена заборгованість по сплаті процентів в сумі 49916.67 доларів США, пеня за несвоєчасну оплату процентів в сумі 79735.20грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 7351139.07грн., три проценти річних за прострочення повернення кредиту в сумі 16500 доларів США, три проценти річних за прострочення сплати процентів в сумі 189.88 доларів США, штрафи, передбачені договором в сумі 97500грн.;

- за кредитним договором №10-0604/246к-07 від 22.06.2007р., яка станом на 03.09.2015р. становить 2836948.71 доларів США та 6116785.33грн., з них: строкова заборгованість по кредиту в сумі 2437500 доларів США, строкова заборгованість по сплаті процентів в сумі 345330.89 доларів США, прострочена заборгованість по сплаті процентів в сумі 40557.29 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату процентів в сумі 64784.84грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 5972800.49грн., три процента річних за прострочення повернення кредиту в сумі 13406.25 доларів США, три процента річних за прострочення сплати процентів в сумі 154.28 доларів США, штрафи, передбачені договором в сумі 79200грн..

В процесі розгляду господарським судом порушеної за позовом ПАТ "ВТБ Банк" справи ТОВ "Юмін" звернулося з клопотанням про призначення економічної експертизи (експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності та документів фінансово-кредитних операцій).

Клопотання відповідача мотивовано тим, що заявлені до стягнення позивачем грошові суми є завищеними, заборгованість зі сплати процентів нарахована у валюті кредиту на суму заборгованості за кредитом за весь строк користування останнім, починаючи з дня надання кредиту по день, який передує дню повного його повернення із розрахунку "факт/360", пеня та три проценти річних нараховані також виходячи з 360 днів у році, що згідно з умовами договору має відношення тільки до розрахунку процентів, в тексті позовної заяви пеня та три проценти річних розраховані із заборгованості по кредиту та процентах у валюті кредитування – доларах без врахування правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 01.04.2015р. у справ №3-29гс15, в поясненнях щодо визначення календарного періоду виникнен-ня суми боргу з оплати процентів, періодів застосування підвищеного розміру процентів та застосування штрафів позивач не надає жодного доказу відсутності кредитового обороту по поточних рахунках підприємств, в тому числі, рахунках відповідача та доказу надходження коштів у вигляді виручки від реалізації на відкриті поточні рахунки відповідача в інших банках, а також тим, що самостійне встановлення відповідачем точних сум вищезазначених штрафних санкцій є неможливим.

Призначаючи по справі судову експертизу та зупиняючи провадження у справі, господарський суд виходив з того, що вирішення питань стосовно розміру заборгованості відповідача перед позивачем по процентах за користування кредитними коштами, пені та штрафу може потребувати спеціальних знань, а також з того, що для прийняття рішення по суті необхідно перевірити обґрунтованість аргументів сторін стосовно правильного визначення заборгованості.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками господарського суду про наявність підстав для зупинення провадження у справі, оскільки вважає ці висновки, зробленими всупереч положенням ст.43 Господарського процесуального кодексу України без ґрунтовного дослідження обставин справи та положенням ст.79 цього Кодексу.

Так, відповідно до п.1 ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господар-ський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України) і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (п.1 ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України необхідною перед-умовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Призначення і проведення судової експертизи врегульовано ст.41 Господарського процесуаль-ного кодексу України, згідно з ч.1 якої для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно з ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Отже, з наведених норм випливає, що зупинення провадження у справі у зв'язку з призна-ченням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком. При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування або наявні у справі докази є суперечливими. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Таким чином, зупиняючи провадження у справі на підставі п.1 ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, суд повинен в обов'язковому порядку обґрунтувати необхід-ність призначення судової експертизи та навести підстави і мотиви такого призначення.

Між тим, при винесенні ухвали про зупинення провадження у справі від 09.02.2016р. господарський суд зазначеного не врахував, а також не обґрунтував доцільність проведення експертизи. Мотиви призначення експертизи – вирішення питань щодо розміру заборгованості відповідача по процентах, пені та штрафу, перевірка обґрунтованості аргументів сторін щодо правильного визначення заборгованості безпідставно наведені судом як належні правові підстави для такого призначення та потреби у спеціальних знаннях.

Виходячи зі змісту ухвали від 09.02.2016р., питання, поставлені перед експертом чинним законодавством віднесені до компетенції суду.

Аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 12.10.2015р. у справі №904/2863/15 та від 18.11.2015р. у справі №904/2625/15.

У цьому зв"язку, зазначені судом першої інстанції підстави для зупинення провадження у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті шляхом надання правової оцінки правовідносинам сторін, дослідження та аналізу первинних документів, які підтверджують заявлені позовні вимоги.

З огляду на викладене ухвала про зупинення провадження у справі від 09.02.2016р. є такою, що прийнята при неправильному застосуванні норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд господарського суду.

Клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи на п"ятнадцять днів та про відкладення розгляду справи на більш пізнішу дату задоволенню не підлягає.

В п.п.3.9.2 п.3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представни-ків обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

У даному випадку, матеріали справи визначені колегією суддів як достатні для розгляду апеляційної скарги по суті, неявка представника відповідача не перешкоджала такому розгляду.

Крім того, в порядку, встановленому ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач не довів обставин щодо неможливості розгляду справи без участі представника товариства.

Керуючись ст.ст.101 -106 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

- апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2016р. у справі №904/8312/15 задовольнити;

- ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2016р. у справі №904/8312/15 в частині зупинення провадження у справі скасувати;

- справу передати на розгляд господарського суду Дніпропетровської області

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя В.В.Прудніков

Суддя І.А.Сизько

Повна постанова складена 03.03.2016р.