Рішення № 56250751, 29.02.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" лютого 2016 р.Справа № 916/4950/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

До відповідача: Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ"

про стягнення 38937061,06 грн.

Суддя Дяченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю

Від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю

В судовому засіданні 03.02.2016р. оголошувалась перерва до 10.02.2016р. на підставі ст.77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" суму основного боргу у розмірі 20251769,77 грн., 11688587,04 грн. пені, 4315251 грн. 7% штрафу, 2027713,73 грн. інфляційних та 3% річних у розмірі 653739,52 грн.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" в ході розгляду справи повідомив суд про погашення після подання позову основного боргу відповідачем у розмірі 20251769,77 грн. Щодо заявлених до стягнення 11688587,04 грн. пені, 4315251 грн. 7% штрафу, 2027713,73 грн. інфляційних та 3% річних у розмірі 653739,52 грн., представником відповідача зверталась увага суду на те, що несвоєчасність розрахунків з позивачем була повязана з несвоєчасним та не повним внесенням платежів за отриманий газ кінцевими споживачами ПАТ "ОДЕСАГАЗ", якими є населення, що, на думку представника відповідача, виключає наявність вини ПАТ "ОДЕСАГАЗ" у простроченні платежів. Додатково у поданому суду письмовому відзиві від 22.01.2016р. представник Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" просив суд зменшити розмір заявленої неустойки до 1 % від заявленого.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.02.2015р. провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 20251769,77 грн. припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у звязку з погашенням даної заборгованості відповідачем після звернення ПАТ "Укртрансгаз" з відповідним позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, суд встановив.

27 вересня 2011 року між Дочірньою компанією „Укртрансгаз Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (Газотранспортне підприємство) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" (Замовник) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011063/Н31, згідно умов якого Газотранспортне підприємство зобовязалось надати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами до пунктів призначення газорозподільчих станцій (ГРС), а Замовник зобовязався сплатити за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами цього договору.

З урахуванням положень п.п. 3.1., 3.4 договору, в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013р., послуги з транспортування газу оформлюються Газотранспортним підприємством і Замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами; акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків Змовника з Газотранспортним підприємством.

За умовами п.5.5 договору, в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013р., оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється Замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватись транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно п.11.1. договору, в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013р., його дія в частині транспортування газу поширювалась з 01.10.2011р. до 31.12.2013р. При цьому, договір вважався продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов. Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів та пояснень представників сторін, дія договору неодноразово продовжувалась в порядку п.11.1. договору.

Відповідно до складеного між сторонами акту наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, що датований 31.01.2015р., у січні 2015року позивачем було надано відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у обсязі 117838,783 тис. куб м газу (за ціною згідно до діючих тарифів у розмірі 247,80 грн. без урахування ПДВ за транспортування 1000 куб м) на загальну суму 35040540,52 грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідно до складеного між сторонами акту наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, що датований 28.02.2015р., у лютому 2015року позивачем було надано відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у обсязі 88033,218 тис. куб м газу (за ціною згідно до діючих тарифів у розмірі 247,80 грн. без урахування ПДВ за транспортування 1000 куб м) на загальну суму 26177557,70 грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідно до складеного між сторонами акту наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, що датований 31.03.2015р., у березні 2015року позивачем було надано відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у обсязі 81755,386 тис. куб м газу (за ціною згідно до діючих тарифів у розмірі 247,80 грн. без урахування ПДВ за транспортування 1000 куб м) на загальну суму 24310781,58 грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідно до складеного між сторонами акту наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, що датований 30.04.2015р., у квітні 2015року позивачем було надано відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у обсязі 43431,259 тис. куб м газу (за ціною згідно до діючих тарифів у розмірі 430,70 грн. без урахування ПДВ за транспортування 1000 куб м) на загальну суму 22447011,90 грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідно до складеного між сторонами акту наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, що датований 31.05.2015р., у травні 2015 року позивачем було надано відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у обсязі 10239,769 тис. куб м газу (за ціною згідно до діючих тарифів у розмірі 430,70 грн. без урахування ПДВ за транспортування 1000 куб м) на загальну суму 5292322,21 грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідно до складеного між сторонами акту наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, що датований 30.06.2015р., у червні 2015 року позивачем було надано відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у обсязі 5736,822 тис. куб м газу (за ціною згідно до діючих тарифів у розмірі 430,70 грн. без урахування ПДВ за транспортування 1000 куб м) на загальну суму 2965019,09 грн., з урахуванням ПДВ.

Як вбачається з пояснень позивача та засвідчується наявними у матеріалах справи доказами, вартість послуг з транспортування газу сплачувалась Публічним акціонерним товариства "ОДЕСАГАЗ" з порушенням строків, визначених п. 5.5 договору, в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013р.

Так, вартість послуг з транспортування газу, отриманих у січні 2015року за актом від 31.01.2015р. була повністю сплачена тільки 20.03.2015р., вартість послуг з транспортування газу, отриманих у лютому 2015року за актом від 28.02.2015р. була повністю сплачена тільки 21.05.2015р., вартість послуг з транспортування газу, отриманих у березні 2015року за актом від 31.03.2015р. була повністю сплачена тільки 11.09.2015р., вартість послуг з транспортування газу, отриманих у квітні 2015року за актом від 30.04.2015р. була повністю сплачена тільки 29.12.2015р., вартість послуг з транспортування газу, отриманих у травні 2015року за актом від 31.05.2015р. була повністю сплачена тільки 30.12.2015р., вартість послуг з транспортування газу, отриманих у червні 2015 року за актом від 30.06.2015р. була повністю сплачена тільки 30.12.2015р.

На момент звернення з позовними вимоги основна заборгованість Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" за надані послуги з транспортування газу складала 20251769,77 грн., однак після звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою дана заборгованість була погашена, що було підтверджено поясненнями представника позивача та даними його розрахунків. У звязку з погашенням основної заборгованості відповідачем, ухвалою суду від 29.02.2015р. було припинено провадження у справі у даній частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз".

Згідно п. 7.3 договору, в редакції додаткової угоди №3 від 17.01.2013р., у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У звязку з простроченням сплати вартості послуг з транспортування газу, позивачем здійснено розрахунок пені на підставі п. 7.3 договору, штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України та 3% річних і інфляційних на підставі ст. 625 ЦК України.

Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується пеня у розмірі 11688587,04 грн. (пеня розрахована за кожним з періодичних платежів, починаючи з моменту виникнення прострочення, розрахунок проводився протягом періоду прострочення, що не перевищує 6 місяців); 3% річних у розмірі 653739,52 грн. (3% річних розраховані за фактичний період прострочення за кожним з періодичних платежів), 4315251 грн. 7% штрафу (у розмірі 7% від суми боргу за зобовязаннями, прострочення по яким тривало понад 30 днів), 2027713,73 грн. інфляційних (розраховані за фактичний період прострочення за кожним з періодичних платежів).

Позовні вимоги, залишені позивачем без змін та доповнень, обґрунтовані неналежним виконанням прийнятих на себе договірних зобовязань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 20251769,77 грн., 11688587,04 грн. пені, 4315251 грн. 7% штрафу, 2027713,73 грн. інфляційних та 3% річних у розмірі 653739,52грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" прийнятих на себе зобовязань за умовами договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011063/Н31 від 27 вересня 2011 року.

Оскільки заявлена до стягнення основна заборгованість у розмірі 20251769,77 грн. була погашена Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ", згідно ухвали господарського суду Одеської області від 29.02.2016р. провадження у справі було припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в даній частині позовних вимог.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Згідно п. 7.3 договору, в редакції додаткової угоди № 3 від 17.01.2013р., у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем пені у розмірі 11688587,04 грн. (розрахованої за кожним з періодичних платежів, починаючи з моменту виникнення прострочення, протягом періоду прострочення, що не перевищує 6 місяців), 3% річних у розмірі 653739,52 грн. (розрахованих за фактичний період прострочення за кожним з періодичних платежів), 2027713,73 грн. інфляційних (розрахованих за фактичний період прострочення за кожним з періодичних платежів), вважає його вірним, а заявлені на його підставі позовні вимоги правомірними.

Між тим, відносно заявлених до стягнення 4315251 грн. 7% штрафу, розрахованого від суми боргу за зобовязаннями, прострочення по яким тривало понад 30 днів, у відповідності до ч.2 ст. 231 ГК України, суд зазначає наступне.

Згідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Між тим, як вбачається з позиції Пленуму Вищого господарського суду України, викладеної у п. 2.2. постанови Пленуму „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013р. № 14 господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Оскільки спірні правовідносини виникли, у звязку з неналежним виконанням відповідачем саме грошового зобовязання (повязаного з оплатою вартості наданих послуг), на думку суду, правових підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України немає, у звязку з чим у даній частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, дослідивши усі обставини справи, суд вважає за необхідне врахувати доводи представника Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", зазначені у відзиві від 22.01.2015р. про зменшення розміру належної до стягнення пені до 1% від заявленого.

Положеннями ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України визначають, у випадку коли порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В свою чергу, згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При прийнятті рішення у справі суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини:

1) Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" вжито заходи задля повного погашення основної заборгованості, а допущені товариством прострочення сплат повязані з залежністю великої частини доходів підприємства від оплати наданих послуг такими споживачами, як бюджетні організації, комунальні підприємства, населення, що ставить у залежність своєчасність виконання зобовязань відповідача від своєчасності внесення платежів названими контрагентами відповідача.

2) доказів, які б вказували на імовірність збитків або засвідчували наявність збитків у позивача, у звязку з несвоєчасним виконанням прийнятих на себе зобовязань відповідачем матеріали справи не містять.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає їх поважними, а тому приходить до висновку щодо необхідності часткового задоволення клопотання відповідача від 22.01.2015р. зі зменшенням заявленої до стягнення пені у два рази до 5844293,52 грн. Відповідно, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня у розмірі 5844293,52грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 5844293,52 грн. пені, 2027713,73грн. інфляційних та 3% річних у розмірі 653739,52 грн..

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 162603грн. покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (65003, Одеська область, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код 03351208) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801) пеню в розмірі 5844293 (пять мільйонів вісімсот сорок чотири тисячі двісті девяносто три) грн. 52 коп., 3% річних у сумі 653739 (шістсот пятдесят три тисячі сімсот тридцять девять) грн. 52 коп., інфляційні у сумі 2027713 (два мільйони двадцять сім тисяч сімсот тринадцять) грн. 73 коп. та 162603 (сто шістдесят дві тисячі шістсот три) грн. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення складено 03.03.2016 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко