Ухвала суду № 56249643, 24.02.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 25/83/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.02.2016 Справа № 908/6215/15

Суддя Дьоміна А.В. розглянувши заяву Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, 51931, вул. Медична, 9

до банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Поліхімпром, м. Запоріжжя, 69037, вул. Чубаря, 2, код ЄДРПОУ 32711058

ліквідатор ОСОБА_1, м. Запоріжжя, 69005, а/с 1171

про визнання кредитором на суму 20 085,34 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Запорізької області від 13.01.2016. в порядку ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю Завод Поліхімпром визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії - ОСОБА_1.

13.01.2016. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено відповідне повідомленя.

15.02.2016. до господарського суду Запорізької області звернулася Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області з заявою про визнання грошових вимог до боржника у сумі 20 085,34 грн.

п. 36.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 про Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлено, що заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, що ліквідується власником, подаються безпосередньо до господарського суду та оплачуються судовим збором. Розгляд грошових вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом до заяви в обовязковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Заявником Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДФС до заяви з грошовими вимогами до боржника не додано доказів сплати судового збору.

Ухвалою суду від 15.02.2016. повідомлено заявника Дніпродзержинську ОДПІ ГУ ДФС про наступні недоліки заяви з вимогами до боржника: не додано доказів сплати судового збору. Встановлено строк усунення недоліків до 24.02.2016.

Станом на 24.02.2016. Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДФС недоліки заяви з вимогами до боржника не усунені, доказів сплати судового збору не надано.

25.02.2016. до господарського суду Запорізької області від податкової надійшла заява, про звільнення від сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.

Обгрунтовуючи свою заяву, заявник зазначає, що фінансування Державної фіскальної служби та її територіальних органів стосовно витрат на сплату державного мита, Кабінетом Міністрів України не здійснено. Кошторис на 2016 рік для Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС станом на 23.02.2016. не затверджений, а згідно кошторису на 2015 рік кошти на оплату судового збору у Дніпродзержинській ОДПІ ГУ ДФС відсутні.

Суд відзначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України Про судовий збір.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, що діє з 01.09.2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство - 2 розміри мінімальної заробітної плати.

Згідно із ст. 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За приписами наведеної норми, підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, котрі свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. Отже, у розумінні приписів зазначеної норми закону відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, тобто лише у разі скрутного фінансового становища скаржника, що необхідно довести останньому.

Виходячи з положень вищевказаного Закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан заявника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази, згідно з приписами ст. 36 ГПК України.

Отже, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Заявником жодних доказів в підтвердження скрутного фінансового становища до заяви не додано.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених саме для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України).

Наведені заявником обставини, за переконанням суду, не мають характеру виключних, а тому не підпадають під дію статті 8 Закону України Про судовий збір.

З огляду на зазначене, у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору судом відмовляється.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом господарський суд не пізніше пяти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмового повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобовязаний їх усунути.

Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.

Повернення заяви з підстав, передбачених цією статтею, не перешкоджає повторному зверненню до суду у цій же справі, якщо порушення усунуто в межах строку, встановленого частиною першою статті 23 цього Закону.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Заяву Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання кредитором на суму 20 085,34 грн. і додані до неї документи повернути заявнику.

Додаток: на 11 аркушах.

Суддя А.В. Дьоміна