Ухвала суду № 56248760, 29.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 р. Справа № 876/5311/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Межрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Яблуневий дар» звернулось в суд з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Межрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень №0001063901/18627 та №0001073901/18630 від 23.12.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у взаємовідносинах ТОВ «Яблуневий Дар» із контрагентами ТОВ «Лазер ВВ» та ТОВ «ОДС Груп» податковий орган робить висновок про безтоварність здійснених операцій лише на підставі Актів Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області стосовно неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Лазер ВВ» та ТОВ «ОДС Груп» про підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2011 року по 31.12.2011 року». Податковий орган посилається на те, що у контрагентів відсутні необхідні умови для досягнення відповідних результатів в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчать про відсутність у останніх можливостей для виконання господарських зобов'язань.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено, так як суд першої інстанції прийшов до переконання про обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки та правомірність винесення на їх підставі спірних податкових повідомлень-рішень.

Зазначену постанову суду оскаржив позивач - ТОВ «Яблуневий Дар», вважаючи її незаконною та необґрунтованою, прийнятою з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому просить її скасувати з підстав та доводів, наведених в апеляційній скарзі.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує та мотивує тим, що за наявності всіх необхідних первинних документів у відповідності до вимог ПК України (договори, податкові накладні, платіжні документи та ін.), що підтверджують право позивача на формування податкового кредиту та витрат, і за відсутності доказів, які заперечують реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на формування витрат, які враховуються під час визначення об'єкту оподаткування. Вважає, що податковий кредит по взаємовідносинах з контрагентами сформовано відповідно до вимог ПК України.

Суд у відповідності до ч.1 ст.41 КАС України відзначає, що коли відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі ( у тому числі у разі неявки осіб, які беруть участь у справі ) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом першої інстанції встановлено, що підтверджується й матеріалами справи, що СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів, на підставі п.20.1 п.п.20.1.4, п.75.1 ст.75, п.78, п.п. 78.1.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ та наказу СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів від 12.11.2014 № 273 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Яблуневий Дар" з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат по взаєморозрахунках з ТОВ «ОДС Груп» та ТОВ «Лазер ВВ» за період з 01.06.11 по 31.12.11.

За результатами перевірки складено акт від 16.12.2014 року 538/28-06-39-01/32475074 та встановлено порушення вимог: п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI в результаті чого Позивачем занижено податок на прибуток за ІІ-ІУ квартали 2011 року на суму 1 256 131,51 грн, а також п.п. 14.1.181, п.п.14.1.191ст.14 , п.198.2, п.198.3 ,п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України від 2 грудня 2010 року №2755-VIзавищення податкового кредиту за вересень 2011 року на суму 1092288,27 грн.

Відповідно позивачем завищено рядок 19 Декларації за вересень 2011року, що у свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2013 року в сумі 1 092 288,27 грн.

На адресу СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів надійшов акт Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області м. Борисполя від 25.07.2014р. №390/22-1/37417064 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лазер ВВ» (код 37417064) щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2011 по 31.12.11». Зокрема зазначено, що зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку з тим, що ТОВ «ЛАЗЕР ВВ» за адресою реєстрації, а саме: 8325 Київська обл., Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Бориспільська, буд. 15 - не знаходиться. Стан платника « 8» - до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть за місцем знаходження.

Проведеною перевіркою встановлено відсутність необхідних умов у ТОВ «Лазер ВВ» до досягнення відповідних результатів в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність у ТОВ «Лазер ВВ» адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Перевіркою неможливо співставити дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, види, обсягу і кількості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

В ході проведення перевірки з'ясовано, що операції із придбання мали не товарний характер, товар не перевозився. Зазначені операції не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «Лазер ВВ» є виключно чи переважно формування податкового кредиту та витрат за рахунок роботи суб'єктів підприємницької діяльності на користь третіх осіб.

Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ по фінансово - господарським відносинам з контрагентами-постачальниками, у ТОВ «Лазер ВВ» відсутні об'єкти оподаткування з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) до контрагентам-покупцям. Також, у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням платника податків, відсутністю задекларованих податкових зобов'язань контрагентами - постачальниками по взаємовідносинах з ТОВ «Лазер ВВ», відсутністю підтверджуючих первинних документів щодо взаємовідносин між ТОВ «Лазер ВВ» та його контрагентами не встановлено факту передачі товару (надання послуг) від контрагентів - постачальників ТОВ «Лзер ВВ» та від ТОВ «Лазер ВВ» до контрагентів-покупців.

За наслідками вищезазначеної перевірки Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області м. Борисполя внесено зміни в Систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, а саме: зменшено податкове зобов'язання по ПДВ за вересень 2011 року ТОВ «Лазер ВВ» по взаєморозрахунках із ТОВ «Яблуневий Дар» на суму 585470,59 грн.

Також встановлено, що до перевірки не представлено товарно-транспортних накладних, що підтверджують транспортування яблук від постачальника до виробничих потужностей Покупця (Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, с.Солобківці, вул.Кам`яне шосе,3).

Крім цього, на адресу СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів надійшов акт Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області м.Борисполя від 25.07.14 № 388/22-10/37644400 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОДС Груп» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцям за період вересень 2011 року - грудень 2011 року». Зокрема зазначається, що зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку з тим, що ТОВ «ОДС Груп» за адресою реєстрації, а саме: 8325 Київська обл. Бориспiльський район с. Щасливе Вул. Бориспільська буд. 2 - не знаходиться. Стан платника « 8» - до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть за місцем знаходження, а інформація щодо приміщень, які використовував ТОВ «ОДС Груп» у своїй діяльності, станом на момент перевірки також відсутня. Аналіз даних податкової звітності та даних інформаційних систем свідчить про те, що на підприємстві ТОВ «ОДС Груп» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності.

Згідно висновків акту встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 135, 138, 187, 198, 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VI зі змінами та доповненнями. Дані, відображені у деклараціях з податку на додану вартість внаслідок операцій з ТМЦ (робіт, послуг), отриманих за період вересень 2011 року - грудень 2011 року з підприємствами постачальниками, та реалізованими покупцям - не є дійсними.

Неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності ТОВ «ОДС Груп» у порядку, передбаченому діючим законодавством України по зазначеним операціям по взаємовідносинам за період вересень 2011 року - грудень 2011 року з підприємствами постачальниками та відповідно подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців. До перевірки податковому органу не представлено товарно-транспортних накладних, що підтверджували б транспортування яблук від постачальника до виробничих потужностей Позивача (Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, с.Солобківці вул.Кам`яне шосе, 3).

На вимогу СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів від 19.11.14 №16868/28-06-39-01/172 про надання інформації про здійснення операцій ТОВ «Яблуневий Дар» та ТОВ «Лазер ВВ» та ТОВ «ОДС Груп» за період з 01.06.2011 по 31.12.2011 отримано відповідь Позивача від 20.11.2014 №1110, а саме: до відповіді на вимогу ТОВ «Яблуневий Дар» надало копії договорів, накладних, податкових накладних, аналізи рахунків 26,2012,901,79 , ОСВ, картки рахунку 63, тощо.

Отже, в ході проведення податковим органом перевірки, аналізуючи представлені до перевірки документи, дані податкової звітності, відповідно до АС «Податковий блок» було встановлено, що ТОВ "ОДС Груп" не мало можливості поставити яблука в кількості 1931570 кг для ТОВ «Яблуневий дар» (Хмельницька філія) ТОВ «Лазер ВВ» в кількості 2224062 кг з наступних причин: відсутність садів, земельних ділянок (Податкова декларація з плати за землю в ДПІ не подавалася); відсутність трудових ресурсів (згідно звітності - 1 працівник) відсутність транспортних засобів; відсутність постачальників, які могли б поставити товар (яблука). Також, згідно даних підсистеми «Аналітична система» ІС «Податковий блок» ТОВ «Лазер ВВ», ТОВ "ОДС Груп" не проводило операцій ЗЕД (відсутній імпорт).

Крім того, до перевірки не представлено документи, які підтверджують якість товару (сертифікати відповідності, посвідчення про якість, висновки з санітарно - епідеміологічної експертизи або декларація виробника та т.п.), товарно-транспортних накладних, що б підтверджували транспортування товару.

Згідно пп. 11.1 п.11 „Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Таким чином, податковий орган, враховуючи факти, що виявлені перевіркою, не мав підстав вважати, що товари фактично отримані позивачем саме від ТОВ «ЛАЗЕР ВВ», ТзОВ «ОДС Груп», а тому податкові накладні та видаткові накладні, виписані зазначеним підприємством вважаються податковим органом не підтвердженими і, відповідно, не надають права на податковий кредит та витрати.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає за результатами здійснення господарських операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та надання відповідних послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, про відсутність факту здійснення господарської операції та необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Тобто, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції: наявність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень як платника, так і контрагента, які б свідчили про наявність товарного характеру операцій, унеможливлюють висновок щодо реальності придбанням товарів (робіт, послуг), фактичного та обґрунтованого понесення позивачем витрат з їх придбання, наявності правових та фактичних підстав для віднесення сум до складу податкового кредиту.

Беручи до уваги наведені нормативно-правові акти та встановлені обставини справи, що підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що позивачем надано до перевірки первинні документи бухгалтерського обліку, які є формально складеними, і не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом, оскільки неможливо встановити наявність відповідних трудових ресурсів (персоналу) та основних фондів, матеріальних ресурсів для виконання робіт, визначених у договорі.

Одночасно колегія суддів також звертає увагу на ту обставину, що відносно засновника ТОВ «Лазер ВВ» була порушена кримінальна справа щодо створення фіктивного підприємництва та постановою Київського районного суду м. Донецька від 18.12.2012 р. по справі № 1/0523/997/2012, останнього звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.1 п «є» Закону України «Про амністію» за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України, що в сукупності з встановленими обставинами також свідчить про нереальність господарських угод між позивачем і ТОВ «Лазер ВВ».

Крім того встановлено, що ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 24.06.2015 року, яка набрала законної сили, звільнено головного бухгалтера ТОВ «Яблуневий дар» від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, яка являючись службовою особою, в період вересень-грудень 2011р. умисно ухилялась від сплати податків, шляхом внесення в податкову звітність підприємства завідомо неправдивих відомостей, сформувала витрати з податку на прибуток на суму 1256131 грн та податковий кредит товариства на суму 1092288 грн за рахунок виданих податкових накладних від імені ТОВ «Лазер ВВ» та ТзОВ «ОДС Груп».

Частино четвертою ст.72 КАС України передбачено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

У зв'язку з наведеним, враховуючи наявні матеріали справи та зважаючи на доведеність нереальності та безтоварності господарських операцій між ТОВ «Яблуневий дар» та ТОВ «Лазер ВВ» та ТзОВ «ОДС Груп», колегія суддів приходить до переконання про правильність висновку суду першої інстанції щодо безпідставності формування позивачем витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому у відповідності до вимог ч. 1 ст. 200 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 року у справі № 813/8795/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвалив повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді Н.Г. Левицька

І.М. Обрізко

Повний текст виготовлено 02.03.2016р.