Ухвала суду № 56248732, 29.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/102/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

29 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області від 10.08.2015 № 0001292201/3076 та № 0001302201/3075.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2016 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» залишено без руху.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, пунктом 3 ч. 1 ст. 107 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 1 ст. 108 КАС України).

В свою чергу, частиною першою статті 88 КАС України установлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З даної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є майновий стан заявника, при цьому, застосування цієї норми Закону є правом суду, а не його обов»язком.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення від 11.01.2016 року № 664, відповідно до якого сплачено судовий збір у розмірі 1 378,00 грн., в той час, як ставка судового збору у даній справі становить 768720,99 грн.

В прохальній частині свого позову позивач просить суд зменшити розмір судових витрат, посилаючись на те, що судовий збір у розмірі 768720,99 грн. є непосильним для підприємства та перешкоджає доступу до правосуддя.

Як зазначає Вищий адміністративний суд України в постанові Пленуму від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Разом з тим, як зазначено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Як свідчать матеріали справи, позивачем не було надано суду першої інстанції жодних доказів, які б свідчили про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, відсутності економії фонду оплати праці та спрямування їх на сплату судового збору, тощо.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні достатні правові підстави для зменшення розміру судового збору, як наслідок, судом правомірно прийнято рішення про залишення позовної заяви без руху з наведених підстав.

При цьому, слід зазначити, що позивач не був позбавлений права надати суду необхідні докази свого скрутного матеріального становища в порядку усунення недоліків позовної заяви.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,199,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 02 березня 2016 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

.

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.