Рішення № 56244697, 02.03.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №474/1023/15-ц 02.03.2016 02.03.2016 02.03.2016

Провадження №22-ц/784/574/16

Справа номер 474/1023/15-ц

Провадження №22-ц/784/574/16 Головуючий суду першої інстанції - Сокол Ф.Г.

Категорія - 27 Суддя-доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Гордійчук С.С.,

за участі представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області

від 22 грудня 2015 року,

ухвалене за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - Банк або ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

08 жовтня 2015 року Банк пред'явив до ОСОБА_4 зазначений позов, який обґрунтовував наступним.

10 квітня 2007 року між ним та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №NKRWAN0000015A, відповідно до якого відповідачка отримала строком до 09 квітня 2014 року кредит у сумі 80 042 грн.66 коп. зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 16,08% річних та комісії у розмірі 1,68% річних.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою умов договору станом на 28 серпня 2015 року у неї утворилася загальна заборгованість за кредитним договором у сумі 209 326 грн.92 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 33 701 грн.33 коп., заборгованості за відсотками у сумі 41 634 грн.42 коп., заборгованості по комісії в сумі 3 587 грн.49 коп. та пені в сумі 130 403 грн.68 коп.

Оскільки відповідачка порушила умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом, позивач просив стягнути з неї кредитну заборгованість та судові витрати.

Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2015 року в задоволенні позову Банку відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову Банку, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено заявлених позовних вимог.

Між тим, з таким висновком суду у повній мірі неможна погодитися, з огляду на таке.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В разі порушення зобов'язання наступають наслідки, визначені ст.611 ЦК України та умовами договору. Зокрема, кредитор має право вимагати відшкодування збитків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 10 квітня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №NKRWAN0000015A, відповідно до умов якого відповідачка отримала строком до 09 квітня 2014 року кредит у сумі 80 042 грн.66 коп. для придбання автомобіля. За користування ним ОСОБА_4 зобов'язалася сплатити відсотки у розмірі 16,08% річних та комісію у розмірі 1,68% річних. Сторони погодили, що щомісячний платіж для погашення заборгованості буде складати 1277 грн.45 коп. (а.с.7-10).

Відповідачка належним чином не виконувала своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором, унаслідок чого в неї виникла перед ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість станом на 29 листопада 2012 року у сумі 100 616 грн.73 коп.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2012 року, яке набрало законної сили 04 січня 2013 року, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 в сумі 100 616 грн.73 коп. було звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль Dаewoo Nexia 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом наділення Банка правом продажу вказаного автомобіля будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу (а.с.58).

Згідно з довідкою-рахунком від 08 травня 2014 року зазначений автомобіль був проданий за 22 000 грн., які були направлені на погашення заборгованості за кредитом, про що свідчить розрахунок заборгованості та виписка по рахунку (а.с.3-6, 151, 154-174).

Оскільки зазначених коштів не вистачило на погашення заборгованості станом на 28 серпня 2015 року за розрахунком банку у відповідачки утворилася заборгованість за кредитним договором у сумі 209 326 грн. 92 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 33 701 грн. 33 коп., заборгованості за відсотками у сумі 41 634 грн.42 коп., заборгованості по комісії в сумі 3 587 грн.49 коп. та пені в сумі 130 403 грн.68 коп.

05 листопада 2015 року ОСОБА_4 подала до суду заяву про застосування позовної давності (а.с.26-27).

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про недоведеність позову ПАТ КБ «Приватбанк» є неправильним, оскільки зазначене спростовується матеріалами справи.

Банк належними та допустимими доказами довів факт порушення відповідачкою умов кредитного договору щодо своєчасної сплати кредитних платежів.

А отже, Банк має право на стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом в сумі 33 701 грн.33 коп., заборгованості за відсотками у сумі 41 634 грн.42 коп., заборгованості по комісії в сумі 3 587 грн.49 коп. та пені у сумі 38 532 грн.36 коп.

Зазначена сума пені вирахувана у межах позовної давності за один рік, тобто з 08 жовтня 2014 року (08 жовтня 2015 року - дата звернення Банку до суду), оскільки відповідачкою було подано у суді першої інстанції заяву про застосування позовної давності.

До інших платежів позовна давність не може бути застосована, оскільки вона переривалася шляхом часткової сплати заборгованості.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк», а саме на суму 117 455 грн.60 коп.

Оскільки рішення районного суду скасоване, а позов Банку задоволено частково (на 56%), то відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанції у сумі 3692 грн.52 коп.

Керуючись ст.ст.303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

Рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором №NKRWAN0000015A від 10 квітня 2007 року станом на 28 серпня 2015 року у сумі 117 455 грн.60 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 33 701 грн.33 коп., заборгованості за відсотками у сумі 41 634 грн.42 коп., заборгованості по комісії в сумі 3 587 грн.49 коп. та пені у сумі 38 532 грн.36 коп., а також судовий збір у сумі 3692 грн.52 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: