Ухвала суду № 56236169, 25.02.2016, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/113/16-ц

Провадження № 2/604/88/16

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Могачевська В.Й., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про скасування постанов та виключення майна з-під арешту,-

встановила:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із даним позовом в якому просить: скасувати постанову б/н від 17 листопада 2010 року, винесену Головним державним виконавцем відділу ДВС у Підволочиському районі Тернопільської області ОСОБА_2 та постанови б/н від 07 вересня 2010 року і 04 квітня 2012 року відділу ДВС у Підволочиському районі Тернопільської області в частині накладення арешту на ? частину нежитлової будівлі, магазину із офісними приміщеннями, що знаходяться у м. Скалаті Підволочиського району Тернопільської області на вул. Незалежності 40 А, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя . Крім того, позивачка просить зняти арешт та заборону відчуження вказаного нерухомого майна та виключити його з Єдиного реєстру заборон відчужень обєктів нерухомого майна.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка посилається на те, що їй, на підставі рішення Підволочиського районного суду від 20 квітня 2015 року належить 1/2 частина нежитлової будівлі, магазину із офісними приміщеннями, що знаходиться у м. Скалаті Підволочиського району Тернопільської області по вул. Незалежності, 40А. Право власності на дане майно підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.06.2015 року.

Однак, на даний час вона зіткнулася з неможливістю відчужувати належне їй нерухоме майно, в звязку з накладенням арешту на нього, про що зазначається у Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.06.2015 року.

З Витягу вбачається, що на дане майно було накладено арешт згідно постанови від 17 листопада 2010 року, винесеної Головним державним виконавцем Бунт Я.І. відділу ДВС у Підволочиському районі Тернопільської області, постанови б/н від 07 вересня 2010 року, винесеної відділом ДВС у Підволочиському районі Тернопільської області та постанови від 04 квітня 2012 року винесеної заступником начальника ДВС у Підволочиському районі Тернопільської області ОСОБА_3

Однак, жодного відношення вона до цих постанов вона не має, оскільки вони виносились, щодо ОСОБА_4. На даний час виконавче провадження щодо даного майна проводиться Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у рамках зведеного виконавчого провадження №25498343.

Рішенням Підволочиського районного суду від 20 квітня 2015 року, її позов задоволено та визнано за нею, ОСОБА_1, право власності на 1/2 частку нежитлової будівлі, магазину із офісними приміщеннями, що знаходиться у м. Скалаті Підволочиського району Тернопільської області по вул. Незалежності, 40А, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

Але , не зважаючи на вказане, ні судом, ні державним виконавцем не було знято арешт з майна, про що свідчить відповідь ДВС.

Згідно з п. 1 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, а так як мають місце порушення її прав, вона змушена звернутися з даним позовом до суду.

Позивачу надавався строк до 21 лютого 2016 року (тобто не більше пяти днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху, з врахуванням отримання ухвали 16 лютого 2016 року) для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 10 лютого 2016 року з підстав невідповідності позовної заяви вимогам ЦПК України.

Вказані в ухвалі суду від 10 лютого 2016 року недоліки позивачем не усунуті.

Зі змісту ч. 2 ст. 121 ЦПК України вбачається, що у разі якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне недоліки заяви, то така вважається неподаною і повертається йому.

На підставі наведеного, керуючись ч. 2 ст. 121, ст.ст. 293, 294 ЦПК України, суддя, -

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про скасування постанов та виключення майна з-під арешту, - повернути позивачу.

Розяснюю, що згідно з ч. 5 ст. 121 ЦПК України повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Підволочиський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: