Ухвала суду № 56227803, 02.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/599/15 Головуючий у І інстанції Муранова - Лесів І.В.Провадження № 22-ц/780/1595/16 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д. О.Категорія 22 02.03.2016

УХВАЛА

Іменем України

02 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Касьяненко Л.І., Приходька К.П.,

за участю секретаря: Дрозда Р.І.,

розглянула матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2 і товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Буд» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Буд» про стягнення коштів за договором оренди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА :

У січні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовними вимогами, які в подальшому уточнив та збільшив, про стягнення коштів за договором оренди, в тому числі недоотриманої орендної плати за період з травня 2013 року по січень 2015 року в сумі 324 000 гривень, 80 718 гривень 80 копійок інфляційних, 541 720 гривень пені та 8 904 гривні 99 копійок 3% річних.

Свої вимоги позивач обґрунтовував наступним. 21.02.2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди № 01-21/02-12, згідно з умовами якого в оренду відповідачу були передані нежитлові приміщення, а саме офіс по АДРЕСА_1 загальною площею 200 квадратних метрів, про що сторонами складено двосторонній акт.

Позивач стверджує, що з травня 2013 року відповідач неналежно виконував свої грошові зобов'язання, в тому числі з травня 2013 року по квітень 2014 року, тобто протягом 12 місяців, частково сплачував грошові кошти за користування об'єктом оренди - замість 20 000 гривень, перераховував в рахунок орендної плати 8 000 гривень, а за період з травня 2014 року по січень 2015 року включно грошові кошти за користування об'єктом оренди взагалі не сплачує, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 324 000 гривень: (20000 грн.-8000 грн.)х12 місяців + 20000грн.х9 місяців = 324 000грн.

Позивач вважає, що відповідно до п.6.3 договору у зв'язку з простроченням розрахунків відповідач зобов'язаний сплатити йому пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, що станом на 10.03.2015 становить 541 720 гривень, а також відповідно до вимог ст.625 Цивільного кодексу України відповідач має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що станом на 10 березня 2015 року становить 80 718 гривень 80 копійок та 3% річних в сумі 8 904 гривні 99 копійок.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Лідер Буд» на користь ОСОБА_2 204 000 грн. боргу, 62 916,80 грн. інфляційних, 85 300 грн. пені та 7 460,05 грн. - 3% річних, а також судові витрати в сумі - 3 596,77 грн., а всього на загальну суму - 363 273,62 грн. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні з відповідача орендної плати за період з серпня 2014 року по січень 2015 року, оскільки договір оренди на його думку, не можно було вважати розірваним із серпня 2014 року. Крім того, апелянт зазначає про порушення судом норм матеріального права в частині застосування спеціального строку позовної давності до вимог про стягнення пені.

Відповідач - ТОВ «Лідер Буд» також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, зокрема положень ч. 2 ст. 517 ЦК України. Просили також скасувати вжиті ухвалою від 03 лютого 2015 року заходи забезпечення позову.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 21 травня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Буд» задоволено. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Буд» про стягнення коштів за договором оренди.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 грудня 2015 року частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_2. Рішення апеляційного суду Київської області від 21 травня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За результатами нового розгляду справи в суді апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновків про відхилення обох апеляційних скарг та залишення рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, 21 лютого 2012 року між позивачем - фізичною особою ОСОБА_2 та юридичною особою Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР БУД» був укладений договір оренди нерухомого майна, відповідно до умов якого позивач передав в оренду відповідачу приміщення офісу, загальною площею 200,00 кв.м, яке розміщене за адресою: м.Бориспіль, вул.Киїський шлях, 47, що також підтверджується дослідженим в судовому засіданні договором (а.с.3-4).

Судом встановлено, що сторонами було дотримано вимоги простої письмової форми договору.

Факт передачі зазначеного в договорі нерухомого майна підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі об'єкта оренди до договору оренди нерухомого майна №01-21/02-12 від 21.02.2012 року (а.с.6).

Відповідно до умов п.5.1 Договору оренди ставка орендної плати становить 20000 гривен за місяць без урахування ПДВ. Додатково до ставки орендної плати Орендар за власний рахунок від імені Орендодавця здійснює щомісячно оплату комунальних послуг, плати за телефонні розмови, плати за електроенергію, водопостачання та водовідведення, податків, пов'язаних з виконанням умов цього договору до державного бюджету України, про що орендар щомісячно надає орендодавцю засвідчені підписом та печаткою Орендаря квитанцію та /або платіжне доручення.

За змістом п.5.2 Договору оренди орендна плата сплачується Орендарем щомісячно авансом готівкою або шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на рахунок, вказаний Орендодавцем в цьому Договору до 28-го числа місяця, що передує звітному. Орендар сплачує орендну плату за перший та останній місяць оренди протягом трьох календарних днів з моменту підписання цього Договору.

Відповідно до умов п.8.1 Договору оренди цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 21 січня 2015 року.

З матеріалів справи також вбачається, що сторонами були укладені дві додаткові угоди до вказаного договору оренди нерухомого майна №01-21/02-12 від 21.02.2012 року: Додаткова угода №1 від 21 лютого 2012 року та Додаткова угода №2 від 01 листопада 2012 року, які є невід'ємною частиною Договору та набрали чинності з моменту їх підписання (а.с.17,18).

За змістом вказаних додаткових угод сторонами вносились зміни в п.5.1 основного Договору щодо ставки орендної плати та було визначено, що ставка орендної плати за лютий 2012 року - жовтень 2012 року включно за Договором становить 8000,00 гривень без урахування ПДФО, та з листопада 2012 року по квітень 2013 року включно становить 9411,76 гривень (а.с.17,18).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що договір оренди нерухомого майна, укладений між ОСОБА_2 і ТОВ «Лідер-Буд» 21 лютого 2012 року є дійсним і сторонами не оспорювався. Сторонами не заперечувалось, що відповідачем здійснювалась оплата за Договором оренди шляхом перерахування орендної плати на рахунок позивача в сумі по 8000 гривень щомісячно авансовими платежами по квітень 2014 року включно, що також підтверджується Довідкою ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» від 20.01.2015 року №39.3-01/13 з поточного рахунку позивача про надходження за період з 01.05.2013 року по 19.01.2015 року включно від контрагента ТОВ «ЛІДЕР БУД» (а.с.7).

При цьому, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги заперечення відповідача про те, що різницю в розмірі орендної плати між визначеною договором сумою та фактично сплаченими на рахунок позивача сумами в розмірі 12000 гривень ТОВ «ЛІДЕР БУД» сплачував щомісячно впродовж спірного періоду по квітень 2014 року включно на рахунок Київського управління механізації №519 дочірнього підприємства акціонерного товариства «Сантехмонтаж-1» на підставі укладеного 02 квітня 2012 року фіктивного договору згідно з існуючою з позивачем домовленістю.

З урахуванням наведеного вірними є розрахунки суду першої інстанції щодо розміру заборгованості з орендної плати за період з травня 2013 року по липень 2014 року включно на загальну суму 204000 гривень: 12000 грн.(20000грн.-8000грн.)х12 міс.(з 05.2013 року по 04.2014 року включно) + 20000 грн.х 3 міс.(з 05.2014 року по 07.2014 року включно).

Колегія суддів апеляційного суду не приймає доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо безпідставної відмови у стягненні заборгованості по орендній платі за період з з 06 серпня 2014 року по 25 січня 2015 року включно, виходячи з наступного.

Так, за змістом п.8.2, 8.3 Договору оренди дострокове розірвання договору можливе - за узгодженням сторін. Орендар має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір, попередньо попередивши письмово Орендаря не пізніше як за три місяці до дати розірвання.

За змістом п.8.5 Договору оренди після закінчення строку дії цього Договору або його розірвання Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю об'єкт оренди в стані, придатному для його експлуатації (з урахуванням нормального зносу), протягом двох робочих днів з моменту закінчення строку дії цього договору або його припинення із складанням акту прийому-передачі.

Колегія суддів апеляційного суду вважає обгрунтованими висновки місцевого суду щодо розірвання договору оренди з ініціативи орендаря з 06 серпня 2014 року в порядку, визначеному п.8.3 Договору, в зв'язку з чим зобов'язання за договором були припинені, що підтверджується встановленими по справі обставинами.

Так, попереднє повідомлення про розірвання договору відповідач направив орендодавцю ОСОБА_2 рекомендованим листом від 18 квітня 2014 року №48, отриманим позивачем 22.04.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення позивачу поштового відправлення від 19.04.2014 (а.с.30,31).

Зі змісту зазначеного повідомлення від 18 квітня 2014 року №48 відповідач ТОВ «ЛІДЕР БУД» повідомив позивачу ОСОБА_2 що в разі відмови орендодавця зменшити кількість орендованих приміщень згідно схеми розташування об'єкта оренди, що додається, за ціною 1 кв.м. - 110, 00 грн., ТОВ «ЛІДЕР БУД» буде змушене розірвати Договір оренди нерухомого майна №01-21/02-12 від 21 лютого 2012 року, оскільки не має можливості в подальшому сплачувати орендні платежі за вищевказаним Договором за загальну площу 200 кв.м у повному обсязі (а.с.31).

Факт отримання зазначеного повідомлення підтверджується листом б\н від 06 травня 2014 року, адресованим позивачем на ім'я директора ТОВ «ЛІДЕР БУД», відповідно до змісту якого, він є відповіддю на лист ТОВ «ЛІДЕР БУД» за вих. №48 від 18 квітня 2014 року про зменшення кількості орендованих приміщень та розірвання Договору оренди нерухомого майна №01-21/02-12 від 21 лютого 2012 року (а.с.34).

Крім того, в доповнення до зазначеного повідомлення від 18 квітня 2014 року №48 ТОВ «ЛІДЕР БУД» було направлено позивачу ряд рекомендованих листів щодо прийнятого рішення про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку з 06 серпня 2014 року, що підтверджується наданими відповідачем листами від 01 серпня 2014 року №91, від 06 серпня 2014 року №94 та рекомендованим повідомленнями про вручення позивачу поштових відправлень від 02.08.2014 року та від 07.08.2014 року (а.с.22,20, 21,19).

Судом першої інстанції вірно не взято до уваги доводи позивача, що строк договору оренди майна до 21 січня 2015 року є істотною умовою договору, яка могла бути змінена лише за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди, в зв'язку з чим розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, оскільки це прямо суперечить п.8.3 укладеного сторонами Договору оренди нерухомого майна №01-21/02-12 від 21 лютого 2012 року (а.с.3-4).

За змістом ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За змістом частини 2 вказаної статті, якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

За змістом ч.1 та 3 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

В той же час, колегія суддів апеляційного суду вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги ТОВ «Лідер Буд», виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 серпня 2014 року ОСОБА_2 направив ТОВ «Лідер-Буд» лист-повідомлення, в якому повідомив відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні, а саме про те, що новим кредитором по вимозі, що випливає з договору оренди від 21 лютого 2012 року є ТОВ «Центр логістичних послуг».

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

З матеріалів справи вбачається, що 01 серпня 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Центр Логістичних Послуг» укладено договір про відступлення права вимоги № 1, відповідно до якого ОСОБА_2 відступив своє право вимоги за договором оренди № 01-21/02-12 від 21 лютого 2012 року ТОВ «Центр Логістичних Послуг» з травня 2013 року до серпня 2014 року.

Проте, 03 серпня 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Центр Логістичних Послуг» укладено додаткову угоду до договору про відступлення права вимоги № 1 від 01 серпня 2014 року, відповідно до якої первісний та новий кредитор домовилися про розірвання договору про відступлення права вимоги № 1 з моменту підписання цієї додаткової угоди.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За таких обставин, направлене позивачем 04 серпня 2014 року відповідачу повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні є таким, що не впливає на обов'язок боржника з погашення заборгованості за договором оренди нерухомого майна первісному кредиторові.

Доказів виконання грошового зобов'язання за договором оренди новому кредитору матеріали справи також не містять.

З урахуванням наведеного, безпідставними є доводи апеляційної скарги ТОВ «Лідер Буд», що ОСОБА_2 втратив право на стягнення заборгованості за договором з відповідача.

Колегія суддів, з огляду на усе вищезазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 і товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Буд» - відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: