Ухвала суду № 56223230, 25.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5278/15

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідприємство-сервіс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року ТОВ «Спецпідприємство-сервіс» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 серпня 2015 року №0010751503, яким, за затримку сплати сум грошових зобов'язань за платежем земельний податок в розмірі 8279,38 грн., товариству нараховані штрафні санкції в розмірі 20%, що становить 1655,88 грн.

Позов обґрунтовувало тим, що затримки сплати сум грошових зобов'язань по земельному податку за листопад-грудень 2013 року не мало місця, оскільки 18.12.2013р. ТОВ «Спецпідприємство-сервіс» подало до податкового органу уточнюючу декларацію, в якій зменшило податкові зобов'язання з плати за землю у листопаді та грудні 2013 року на 2206,65 грн. та 6072 грн. відповідно, і яку відповідачем прийнято без зауважень шляхом надіслання 19.12.2013р. квитанції №2 про прийняття звітності в електронному вигляді.

ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області проти позову заперечувала, посилаючись на те, що уточнюючу податкову декларацію по земельному податку з юридичних осіб за 2013 року прийнято 16.04.2014р., так як подану товариством 18.12.2013р. уточнюючу декларацію засобами телекомунікаційного зв'язку прийнято некоректно зі статусом «копія».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2015р. позов ТОВ «Спецпідприємство-сервіс» задоволено.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що виявлена технічна помилка за результатами подання уточнюючої податкової декларації по земельному податку з юридичних осіб №9081751524 від 18.12.2013р. не може бути абсолютною підставою для встановлення порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку, у зв'язку з її повторним поданням 16.04.2014р., оскільки будь-яких зауважень до неї від відповідача до позивача в квитанції №2 від 19.12.2013р. не надходило.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Спецпідприємство-сервіс» залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції не враховано, що по картці особового рахунку по земельному податку датою погашення податкового боргу за листопад-грудень 2013 року в розмірі 8279,41 грн. значиться 16.04.2013р., що свідчить про затримку більше 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання і за що платника податків правомірно притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду апелянт в судове засідання не прибув, представник ТОВ «Спецпідприємство-сервіс» подав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Предметом спору є, прийняте на підставі акту про результати перевірки даних, задекларованих в податковій звітності по земельному податку від 12.08.2015р. №4891/15-52-15-03, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 21 серпня 2015 року №0010751503, яким за порушення п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, що виразилося у затримці сплати сум грошових зобов'язань за платежем земельний податок в розмірі 8279,38 грн., ТОВ «Спецпідприємство-сервіс» нараховано штрафні санкції в розмірі 20%, що становить 1655,88 грн.

При прийнятті вказаного податкового повідомлення-рішення податковий орган виходив з того, що при граничному терміні сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку за листопад 2013 року - 30.12.2013р. і при граничному терміні сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку за грудень 2013 року - 30.01.2014р., фактично такі податкові зобов'язання погашено товариством 16.04.2014р. шляхом подання уточнюючої податкової декларації по земельному податку з юридичних осіб за 2013 рік, тобто із затримкою 107 та 76 відповідно календарних днів.

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про помилковість таких висновків ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2013р. ТОВ «Спецпідприємство-сервіс» засобами телекомунікаційного зв'язку подало до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси звітну податкову декларацію по земельному податку за 2013 рік (вх. №9006584121), а 15.02.2013р. - нову звітну податкову декларацію по земельному податку за 2013 рік (вх. №9006654001).

18.12.2013р. засобами телекомунікаційного зв'язку позивачем подано до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області уточнюючу податкову декларацію по земельному податку з юридичних осіб №9081751524, в якій задекларовано до зменшення податкових зобов'язань по земельному податку у розмірі 8299,40 грн. за період з 19.11.2013р. по 31.12.2013р.

Зазначена уточнююча податкова декларація отримана відповідачем 18.12.2013р. та прийнята 19.02.2013р., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями №1 та №2.

Апеляційний суд встановив, що згідно баз даних ДПІ у АІС «Податковий блок» статус поданої 18.12.2013р. ТОВ «Спецпідприємство-сервіс» уточнюючої податкової декларації значиться як «копія», у зв'язку з чим в квітні 2014 року ДПІ запропоновано позивачу повторно подати уточнюючу податкову декларацію по земельному податку з юридичних осіб.

16.04.2014р. ТОВ «Спецпідприємство-сервіс» повторно подало до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області уточнюючу податкову декларацію по земельному податку з юридичних осіб (вх. №1400022334), на підставі якої у картці особового рахунку підприємства по земельному податку 16.04.2014р. погашено податковий борг у розмірі 8279,41 грн.

За твердженнями апелянта, датою подання ТОВ «Спецпідприємство-сервіс» уточнюючої податкової декларації по земельному податку за 2013 рік та, відповідно, погашення податкового боргу є 16.04.2014р., а не 18.12.2013р.

Такі доводи апелянта колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.

Згідно п.286.4 ст.286 Податкового кодексу України у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Як зазначалось вище, уточнюючу податкову декларацію по земельному податку з юридичних осіб за 2013 рік подано 18.12.2013р. ТОВ «Спецпідприємство-сервіс» засобами телекомунікаційного зв'язку (в електронному вигляді) як це передбачено п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.7.4 Розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА України від 10.04.2008р. №233, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

Пунктом 7.5 Інструкції передбачено, що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. (п.7.6 Інструкції)

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, будь-яких квитанцій про неприйняття поданих 18.12.2013р. позивачем податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин такого неприйняття від відповідача до ТОВ «Спецпідприємство-сервіс» не надходило.

Більше того, в матеріалах справи міститься квитанція №2 від 19.12.2013р. про прийняття ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від позивача уточнюючої податкової декларації по земельному податку з юридичних осіб №9081751524.

А відтак, доводи апелянта про порушення товариством граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку за листопад-грудень 2013 року є необґрунтованими. При отриманні платником податків від контролюючого органу квитанції №2, підтверджуючої прийняття останнім звітності в електронному вигляді, відповідний суб'єкт господарювання вважається таким, що задекларував зазначені у такій звітності показники, та в майбутньому не може нести будь-яких негативних наслідків у зв'язку з некоректним прийняттям податковим органом відповідної звітності.

Апеляційний суд вважає, що вимоги апеляційної скарги обґрунтовані доводами, яким Одеським окружним адміністративним судом надано правильну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

При відкритті провадження у справі за апеляційною скаргою ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2015р. відстрочено апелянту сплату судового збору до вирішення справи по суті.

Враховуючи те, що апелянт не відноситься до категорії осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору, при зверненні до суду з апеляційною скаргою судовий збір ним не сплачений, а тому з ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області належить стягнути судовий збір у розмірі 2090 грн.

Керуючись ст.ст. 88, 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2090 (дві тисячі дев'яносто) грн.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Запорожан Д.В.

Шляхтицький О.І.