Постанова № 56223174, 25.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 761/13025/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Маліновська В.М.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся із відповідною позовною заявою до пенсійного фонду, яка обґрунтована тим, що він перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 04 грудня 1997 року.

В 2011 році він звертався за захистом своїх прав до суду з адміністративним позовом до ГУ ПФУ в м. Києві для вирішення публічно-правового спору що проведення перерахунку пенсії у зв'язку із зміною розміру посадового окладу. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.06.2011р., залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року адміністративний позов задоволено: визнано дії Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу» та Наказу від 28.07.2008р. № 377 - протиправними, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок призначеної позивачу пенсії з 17 вересня 2010 року з урахуванням посадового окладу відповідно до Наказу Міністра оборони України від 28.07.2008р. № 377.

Виконуючи рішення суду ГУ ПФУ в м. Києві здійснено перерахунок пенсії, при цьому розмір пенсії зменшується і тому виплата пенсії залишається без змін. Разом з тим, Позивач зазначив, що порядок проведення перерахунку пенсії регламентовано Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. № 45, згідно якої перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду України на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, дії щодо отримання якої покладається саме на Головне управління ПФУ в м. Києві.

Так, розмір пенсії Позивача до звернення до суду складав 1 997,41 грн., що складає 71% від складу грошового забезпечення 2 813,25 грн., що включає в себе: посадовий оклад 1200,00 грн., оклад за військовим званням 130,00 грн., вислуга років 465,50 грн., надбавки за виконання особливо важливих завдань 50% - 897,75 грн., премія 10% - 120,00 грн., а визначений розмір пенсії за рішенням суду повинен складати 2 389,68 грн., що складає 71% від складу грошового забезпечення 3 365,75 грн., що включає в себе: посадовий оклад 1460,00 грн., оклад за військовим званням 130,00 грн., вислуга років 556,50 грн., надбавки за виконання особливо важливих завдань 50% - 1 073,25 грн., премія 10% - 146,00 грн.

Пенсія на виконання рішення суду розрахована з новим порушенням прав позивача і розмір її менший за належний це призвело до заниження підвищення до пенсії у відповідності до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012р. № 355 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно якої з 1 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до ст.ст. 13, 21, 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012р. до 23 відсотків та з 1 січня 2013р до 35 відсотків.

Оскільки, пенсія позивачу на даний час протиправно занижена, та оскільки при обчисленні підвищення до пенсії Позивача згідно Постанови КМУ № 355 не застосувався належний розмір пенсії, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що дії відповідача щодо неврахування всіх складових грошового забезпечення при перерахунку пенсії Позивача з урахуванням посадового окладу відповідно до Наказу Міністра оборони України від 28.07.2008 року № 377 «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України», що в подальшому призвели до заниження підвищення пенсії у відповідності Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», - є неправомірними, а тому позовні вимоги є законними та підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( далі - Закон № 2262-ХІІ ), постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393» від 13.02.2008 р. № 45 ( далі - Постанова № 45 ), «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07.11.2007 р. № 1294 ( далі - Постанова № 1294 ), «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 23.04.2012 р. № 355 (далі - Постанова № 355).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Порядок перерахунку пенсій, про який йдеться у викладеній правовій нормі, регламентований Постановою № 45, у п. 1 якої зазначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

01.01.2008 р. набула чинності постанова № 1294, якою запроваджені нові умови грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу.

У п. 1 Постанови № 355 Кабінетом Міністрів України було постановлено установити з 1 липня 2012 р. підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 р. до 23 відсотків та з 1 січня 2013 р. до 35 відсотків розміру пенсій.

При цьому, розміри пенсій, обчислені з урахуванням підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсії, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що достатньою та необхідною правовою підставою для зміни розміру пенсійного забезпечення відповідної категорії військовослужбовців є зміна розміру хоча б одного з видів їх грошового забезпечення. Однак, остання така зміна була регламентована законодавством у 2008 році.

Аналогічний правовий підхід викладено в постановах Верховного Суду України від 04 червня 2015 року у справі № 2а/756/41/14, від 18 червня 2015 року у справі № 761/4280/13-а, від 02 липня 2015 року у справі № 761/1936/13-а, від 16 липня 2015 року у справі № 752/13891/14-а, а відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Виходячи з викладеного, колегія суддів зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України № 355, якою аргументовані позовні вимоги, не передбачає зміну розміру одного з видів грошового забезпечення військовослужбовців, а лише закріплює відсотковий коефіцієнт, на який може бути підвищено раніше призначені пенсії.

Враховуючи все вище викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві - задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року - скасувати, та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.