ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2016 року 13год.00хв м. Одеса Справа № 2а/1570/8599/2011
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванова Е.А.
секретар Сакара М.М.
за участю представників: позивача Аврамова В.П., відповідача Бачерікової Д.О., прокурора Ейсмонт І.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Процес" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Процес" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 9 вересня 2011 року № 224, яким визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 197092,86 грн.; № 225, яким визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 226545,14 грн.; № 226, яким визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 757380,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Південною митницею була проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання законодавства з питань митної справи ПП «Процес» на підставі якої складений акт від 15.08.2011 року №0066/11/500000000/НОМЕР_1. На підставі вказаного акту були винесені податкові повідомлення - рішення від 09.09.2011 року №224, №225 та №226. Проте позивач не погоджується в фактами викладеними в акті перевірки, оскільки 14.10.2011 ркоу заступником начальника Південної митниці - начальником служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил були розглянуті матеріали справи про порушення митних правил №1109/50000/11 у відношенні директора ПП «Процес» ОСОБА_3 про що складена постанова від 14.11.2011 року, відповідно до якої провадження по справі за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ст. 355 МК України зарито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В ході провадження встановлено, що ОСОБА_3 як посадова особа підприємства, не вчиняв дій, спрямованих на переміщення товарів, заявлених у ВМД №500060703/11/002082, не заявляв в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків та зборів. В зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позов про скасування податкових повідомлень - рішень.
Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав, та надав на адресу суду письмові заперечення проти позову, які мотивовані тим, що Південною митницею було проведено перевірку стану дотримання законодавства з питань митної справи ПП «Процес» на підставі якої складений акт від 15.08.2011 року №0066/11/500000000/НОМЕР_1. Вказаним актом було встановлено, що 21.07.2011 року Південною митницею було оформлено вантажне митну декларацію ТР №500060703/2011/002082 від 21.07.2011 року. Товари: «Тканина з шовкових ниток/шовкових відходів з вмістом шовкових ниток/шовкових відходів більше 85 мас.% - фарбована (плащьовка, завширшки 150см.) - 43436,8м; вибілена (підкладка)- 19009,1мм», «Хутро штучне - 3917,2м.», «Тканина для пальто бавовняна, з вмістом бавовни більш як 85мас%, пофарбована, полотняного переплетення, з поверхневою щільністю не більш як 100г/м2 - 12995,4м.» та «Додаткові речі до одягу (фурнітура) з пластмаси - 120 шт.» були допущені до переміщення митною територією України у режимі транзиту відповідно до ст. 203 МК України, а саме на підставі наявних документів і за умови виконання перевізником положень Митного кодексу та інших законів України. Дата поставки товарів у митницю призначення - 26.07.2011 року. Проте відповідно до листа Держмитслужби України від 12.08.2011 року №20/2-12/04860 стосовно вищезгаданого товару не дотримано вимог п. 5 ст. 201 МК України, а саме доставлення товару у строк, що визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення. Товари до митниці призначення не надійшли, що підтверджується відсутністю відповідних відміток в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби.
Представник прокуратури м. Одеси в судовому засіданні підтримав заперечення відповідача.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що ним до м/п «Одеса порт» Південної митниці для митного оформлення товару була надана транзитна вантажна митна декларація типу ТР -80 (ВМД) зареєстрована за №500060703/11/002082, відповідно до якої Південній митниці надано зобов'язання перемістити зазначений товар транзитом через територію України до Сумської митниці в термін до 26.07.2011 року для вивезення товару за межі митної території України. Разом з ВМД до Південної митниці ним було надано СМR №774, відповідно до якої даний товар мав перевозитись водієм ПП «Процес» ОСОБА_5 з Одеського морського торгового порту до Росії на адресу отримувача ВАТ «Брянська магістральна мережева компанія» на вантажному автомобілі. Договір між ТОВ «Морські перевезення» та ПП «Процес» був в його огляді та особисто надавався до митниці, оскільки він є обов'язковим. На митне оформлення всі оригінали на транспортний засіб, тобто паспорт водія, свідоцтво було у мене, та після митного формлення я повернв їх водію та ці документи в день митного оформлення він надав мені особисто. Водій отримав від мене всі документи після митного формлення документів та він знав, що перевізником є ПП «Процес». Всі документи котрі стосувались перевізника він отримав від перевізника.
Заслухавши пояснення представників сторін, представника прокуратури, допитавши свідків, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі, з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 12 по 15 серпня 2011 року, відповідно до вимог Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року № 71, та на підставі наказу Південної митниці від 12.08.2011 року № 776 "Про створення робочої групи" (т.1 а.с.61), робочою групою у складі посадової та службових осіб Південної митниці проведено невиїзну документальну перевірку на предмет дотримання законодавства України з питань митної справи ПП "Процес", на предмет повноти нарахування та сплати до Державного бюджету України податків та зборів при митному оформленні вантажної митної декларації типу ТР80 № 500060703/11/002082 у зоні діяльності Південної митниці.
Про початок проведення перевірки позивача повідомлено листом Південної митниці від 12.08.2011 року № 35/28-05/11745 за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 31, оф. 16 (т.1 а.с.58, 59).
За результатами проведеної перевірки складено акт про проведення невиїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства з питань митної справи ПП "Процес"(код ЄДРПОУ 30495481) №0066/11/500000000/НОМЕР_1 від 15 серпня 2011 року (т.1 а.с.14-20).
Відповідно до зазначеного акта перевіркою встановлено, зокрема, що: за ВМД № 500060703/2011/002082 від 21.07.2011 року мито та ПДВ не нараховувались; загальна сума, яка підлягає сплаті до Держбюджету України 944814,46 грн. (у тому числі ввізне мито - 157674,29 грн., антидемпінгове мито - 181236,11 грн., ПДВ - 605904,06 грн.).
Згідно даної ВМД товар прямував транзитом до Російської Федерацї та перевізником товару зазначеним в супровідних документах був ПП «Процес».
Вказаним актом встановлено, що 21.07.2011 року Південною митницею було оформлено ВМД ТР 80 № 500060703/2011/002082 від 21.07.2011 року. Товари: "Тканина з шовкових ниток/шовкових відходів з вмістом шовкових ниток/шовкових відходів більше 85 мас. %: - фарбована (плащьовка, завширшки 150 см) - 43436,8 м; - вибілена (підкладка) - 19009,1 м", "Хутро штучне - 3917,2 м", "Тканина для пальто бавовняна, з вмістом бавовни більш як 85 мас. %, пофарбована, полотняного переплетення, з поверхневою щільністю не більш як 100г/м2 - 12995,4 м"та "Додаткові речі до одягу (фурнітура) з пластмаси - 120 шт." зазначені в ВМД №500060703/11/002082 були допущені до переміщення митною територією України у режимі транзиту відповідно до ст. 203 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV, а саме на підставі наявних документів і за умови виконання перевізником положень Митного кодексу та інших законів України. Дата доставки товарів у митницю призначення - 26.07.2011 року. Проте, відповідно до листа Держмитслужби України від 12.08.2011 року № 20/2-12/04860 стосовно вищезгаданого товару не дотримано вимог п. 5 ст. 201 Митного кодексу України, а саме доставлення товарів у строк, що визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення;
- на момент вичерпання встановлених при оформленні строків доставки товари до митниці призначення не надійшли, що підтверджується відсутністю відповідних відміток в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби;
- листами Сумської митниці від 01.08.2011 року вих. № 18/5304-ЕП (вх. № 14566/13 від 02.08.2011 року) (т.1 а.с.149), від 05.08.2011 року вих. № 18/5456 (вх. 14919/13 від 08.08.2011 року) (т.1 а.с.146-147) та Чернігівської митниці від 04.08.2011 вих. № 13/1231-ЕП (вх. № 14876/13 від 05.08.2011 року) (т.1 а.с.148) Південну митницю було проінформовано, що товари згідно документів контролю за переміщенням товарів до зони діяльності цих митниць у встановлені при їх митному оформленні строки доставлені не були.
До даного акту перевірки відповідачем додано розрахунок суми донарахованих митних платежів. (т.1 а.с.60).
Статтею 160 МК України передбачено, що за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до відповідальності в порядку, встановленому законом.
На підставі вказаного акту Південною митницею були винесені податкові повідомлення - рішення від 09.09.2011 року №224, 225 та 226.
Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 09.09.2011 року № 224 (т.1 а.с.21) позивачу за порушення п. 5 ст. 201 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-ІV, ст. 17 ЗУ від 05.02.1992 року № 2097-ХІІ "Про єдиний митний тариф", ЗУ від 05.04.2001 року № 2371-ІІІ "Про митний тариф України", визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 197092,86 грн., в тому числі за основним платежем - 157674,29 грн., за штрафними санкціями - 39418,57 грн.
Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 09.09.2011 року № 225 (т.1 а.с.22) позивачу за порушення п. 5 ст. 201 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-ІV, ст. 13 ЗУ від 05.02.1992 року № 2097-ХІІ "Про єдиний митний тариф", ЗУ від 05.04.2001 року № 2371-ІІІ "Про митний тариф України", Рішення МКМТ від 23.02.2001 року № АД-15/2001/52-54 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походження з Республіки Білорусь", визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 226545,14 грн., в тому числі за основним платежем - 181236,11 грн., за штрафними санкціями - 45309,03 грн.
Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 09.09.2011 року № 226 (т.1 а.с.23) позивачу за порушення п. 5 ст. 201 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-ІV, п. 190.1 ст. 190, ст. 193, п. 10 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 757380,08 грн., в тому числі за основним платежем - 605904,06 грн., за штрафними санкціями - 151476,02 грн..
Не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх у судовому порядку.
Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі -ПК України), Митним кодексом України від 11 липня 2002 року № 92-IV (далі -МК України), Законом України "Про єдиний митний тариф"від 5 лютого 1992 року № 2097-XII (далі -ЗУ № 2097-ХІІ), Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженою наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року № 307 (у редакції наказу Державної митної служби України від 7 листопада 2007 року № 933), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за № 443/2247 (далі -Інструкція), Порядком проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року № 71 (далі -Порядок).
Судом встановлено, що ПП "Процес"зареєстровано в Південній митниці як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності. (т.1 а.с.65).
Поняття «транзит» визначено ст. 200 МК України як - митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.
Згідно з ст. 203 МК України, рішення про допущення товарів до переміщення в режимі транзиту приймається митним органом на підставі наявних документів і за умови виконання перевізником положень цього Кодексу та інших законів України.
Товари, що переміщуються транзитом, повинні бути доставленими до митного органу призначення у строк, що визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення, що передбачено п. 5 ч. 1 ст. 201 МК України.
Судом встановлено, що 16.02.2010 року між ТОВ "Південьавтотранс", надалі іменоване Декларант, та ТОВ "Морські перевезення", надалі іменоване Довіритель, укладено договір доручення № ОП-16//02/2010 на надання послуг митного брокера (т.1 а.с.139-140), предметом якого, зокрема, є здійснення Декларантом від імені та за рахунок Довірителя декларування товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України у відповідності з діючим митним законодавством України в межах Митного кодексу України.
01.06.2011 року між ТОВ "Морські перевезення", надалі іменоване Експедитор, та ТОВ "Брянська магістральна мережева компанія", надалі іменоване Замовник, укладено договір № 00053 на транспортно-експедиторське обслуговування (т.2 а.с.166-169), відповідно до якого, зокрема експедитор зобов'язуєтсья: представляти інтереси Замовника у взаємовідносинах з перевізниками, портами та іншими організаціями по перевезенню, перевантаженню та ТЕО вантажів Замовника; організовувати перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів різними видами транспорту по всій території України та за її межами у відповідності із заявками Замовника; укладати договори та угоди з транспортними, експедиторськими та іншими організаціями для виконання зобов'язань по даному договору; сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному договору; договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2011 року.
01.07.2011 року між ПП "Процес", надалі іменоване "Перевізник", та ТОВ "Морські перевезення", надалі іменоване "Замовник", укладено договір № 564/9 (т.2 а.с.162-164), відповідно до якого, зокрема: договір регулює взаємні права та обов'язки сторін, пов'язані із перевезенням експортно-імпортних вантажів в стандартних 20-ти та 40-футових контейнерах по території країн СНД та у міжнародному сполученні.
Перевізник зобов'язується: здійснювати перевезення контейнерів клієнтури "Замовника" власним або орендованим автотранспортом у суворій відповідності із заявками та іншими дорученнями "Замовника", діючими правилами перевезення вантажів, по узгодженим ставкам; забезпечувати отримання відміток митних та інших органів, контейнерних терміналів та т.і., розписок "Отримувача", "Відправника" по прийманню-передачі контейнерів та вантажу.
З боку Перевізника зазначений договір підписано генеральним директором ПП "Процес" ОСОБА_3 та скріплено печаткою ПП "Процес".
Заявкою ТОВ "Морські перевезення" від 18.07.2011 року № 1807 (т.2 а.с.165) довірено перевезення вантажу ПП "Процес" із зазначенням наступних даних, зокрема: маршрут: Одеса -Брянськ; найменування вантажу: ткань; адреса завантаження: Одеський МТП; автомобіль: держномер а/т НОМЕР_3, держномер н/п НОМЕР_2; водій: ОСОБА_5, паспорт НОМЕР_6.
Зазначену заявку від Перевізника підписано та скріплено печаткою ПП "Процес".
У видатковій накладній № 541 від 21.07.2011 року (т.1 а.с.120) на товар за ВМД містяться дані про паспортні дані ОСОБА_5, НОМЕР_6, та його особистий підпис, а також щодо транспортного засобу, на якій цей товар завантажено, а саме, а/м №, причеп №: НОМЕР_3, НОМЕР_2.
4 січня 2011 року ПП "Процес", далі орендодавець, та ОСОБА_5, надалі орендатор, складено протокол про намір оренди автотранспортного засобу (т.1 а.с.104), відповідно до якого, орендодавець передає, а орендатор приймає у тимчасове користування транспортні засоби: напівпричеп марки: GROENEWEGEN, напівпричеп бортовий, 1992 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2; автомобіль марки: VOLVO F 12, вантажний сідловий тягач, 1991 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3.
4 січня 2011 року Орендатором та Орендодавцем складений акт про приймання-передачу вищезазначених транспортних засобів на умовах протоколу про намір оренди автотранспортного засобу від 4 січня 2011 року (т.1 а.с.198).
Судом встановлено, що 21.07.2011 року за вантажною митною декларацією (далі -ВМД) ТР 80 № 500060703/2011/002082 (т.1 а.с.114-116) у зоні діяльності Південної митниці здійснено митне оформлення товарів на суму 2690609,90 грн. в режимі транзит.
Згідно цієї ВМД відправник/експортер: NINGBO JOYWIND FOREIGN TRADE LIMITED, Китай; одержувач: ВАТ "Брянська магістральна мережева компанія", Росія; декларант/представник: ТОВ "Південьавтотранс"; особа, відповідальна за фінансове врегулювання: ТОВ "Морські перевезення".
У графі 50 ВМД зазначено: принципал: UA 30495481, ПП "Процес", м. Одеса, пр-т Шевченка, 31, оф. 16; водій ОСОБА_5, НОМЕР_4, ознайомлений зі змістом статей 331, 332, 336, 337, 338, 349, 350 Митного кодексу України і зобов'язується перемістити задекларовані товари транзитом через територію України та доставити їх у Сумську митницю до 26.07.2011 року.
Під останнім зазначеним записом має місце підпис вказаної особи. (т.1 а.с.116)
У графі 23 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 774 (т.1 а.с.141), доданої до ВМД ТР 80 № 500060703/2011/002082, водієм також зазначений ОСОБА_5 та має місце підпис вказаної особи, та зазначена вищевказана адреса ПП "Процес", як перевізника.
У графі 25 цієї CMR вказаний реєстраційний номер транспортного засобу: НОМЕР_3, НОМЕР_2.
Судом неодноразово викликались до суду в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3, проте дані особи до суду не з'явились, тому суд вважав відповідно до ч. 12 ст. 141 КАС України за можливе прослухати показання свідків, які надавались ними під час попереднього розгляду справи головуючим суддею Цховребовою М.Г.
Свідок ОСОБА_5 заначив, що він в трудових відносинах із ПП "Процес" не перебував, транспортні засоби ПП "Процес": (напівпричеп марки: GROENEWEGEN, напівпричеп бортовий, 1992 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та автомобіль марки: VOLVO F 12, вантажний сідловий тягач, 1991 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3), використовував на підставі підписаного ним та ПП "Процес" протоколу про намір оренди автотранспортного засобу від 4 січня 2011 року; власну господарську діяльність не оформлював; використовував незаповнені бланки CMR з печатками ПП "Процес", які знаходились у кабіні автомобіля; перевезення вантажів на вищезазначених транспортних засобах здійснював з відома та дозволу директора ПП "Процес", ОСОБА_3; підтверджує внесені щодо нього дані, як водія, та свій підпис у ВМД ТР 80 № 500060703/2011/002082; отримав оплату за перевезення товару за вказаною ВМД, ПП "Процес"(ОСОБА_3) ці кошти не передавав; задекларовані у вказаній ВМД товари транзитом через територію України не переміщав, до Сумської митниці у визначений строк, для вивезення товару за межі митної території України, не доставляв.
Свідок ОСОБА_3, показав по суті, що договір № 564/9 від 01.07.2011 року між ПП "Процес", як перевізником, та ТОВ "Морські перевезення", як замовником, не укладався; відповідно заявок на перевезення товару від ТОВ "Морські перевезення" ПП "Процес" не отримувало; підписи від його імені, наявні у вищенаведених документах, схожі на його підпис, але йому не належать, а печатка схожа на печатку ПП "Процес" старого зразка; ОСОБА_5 використовував транспортні засоби ПП "Процес" на підставі підписаного ним та ПП "Процес" протоколу про намір оренди автотранспортного засобу від 4 січня 2011 року, в трудових відносинах із ПП "Процес" ОСОБА_5 не перебував.
Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_3, що договір №564/9 від 01.07.2011 року між ПП "Процес", як перевізником, та ТОВ "Морські перевезення", як замовником, не укладався, через наступне.
Судом були оглянуті в судовому засіданні оригінали матеріалів додаткової перевірки по виділеним матеріалам з кримінальної справи № 988 (відмовний матеріал: ВМ -1891-12 р.), проте жодних звернень ОСОБА_3 (заяв, клопотань, скарг, повідомлень тощо) з приводу підроблених документів/підписів/печаток у вказаному відмовному матеріалі немає, так само відсутні вони й в матеріалах справи.
Навпаки копія договору №564/9 від 01.07.2011 укладеного між ПП "Процес", як перевізником, та ТОВ "Морські перевезення", яка міститься у вказаному відмовному матеріалі засвідчена підписом ОСОБА_3 та оригінальною печаткою ПП «Процес», що підтверджує існування та наявність у нього вказаного договору, та спростовує його пояснення, що договір ним не укладався та суд враховує, що він є особою яка зацікавлена в тому щоб його підприємство не сплачувало донараховану суму податків. (т.4, а.с. 111-114).
Суд на виконання вказівок ВАСУ в ухвалі від 26.05.2015 року пропонував представнику позивача провести судову почеркознавчу експертизу щодо підроблення підписів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та печатки ПП «Процес», проте позивач відмовився її проводити, зазначивши, що печатка ПП «Процес» була знищена під час знаходження справи в судді касаційної інстанції, а щодо почеркознавчої експертизи, то вони її оплачувати не будуть.
Дані обставини свідчать про те, що позивач не зацікавлений в проведенні експертиз, через вірогідний негативний для нього результат, тому суд розцінює таку поведінку як підтвердження правомірнорсті позиції відповідача.
Факт прийняття вантажу до перевезення ПП "Процесс" та водієм ОСОБА_5 підтверджується даними внесеними до ВМД ТР 80 № 500060703/2011/002082 та доданою до неї міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 774 (т.1 а.с.141).
Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами Південної митниці, що саме ПП "Процес" є перевізником товару за ВМД ТР 80 № 500060703/2011/002082 та доданою до неї міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 774.
Як вбачається з матеріалів справи договір № 564/9 від 01 липня 2011 року між ПП "Процес" та ТОВ "Морські перевезення", заявка-додаток на перевезення товару, ВМД ТР 80 № 500060703/2011/002082, (CMR) № 774 містять всі необхідні реквізити, підписи та печатки сторін.
Крім того суд зазначає, що листами Сумської митниці від 01.08.2011 року вих. № 18/5304-ЕП (т.1 а.с.149), від 05.08.2011 року вих. № 18/5456 (т.1 а.с.146-147) та Чернігівської митниці від 04.08.2011 вих. № 13/1231-ЕП (т.1 а.с.148) відповідача повідомлено про ненадходження до зони діяльності вказаних митниць товарів за спірною ВМД та про відсутність в Сумській митниці інформації стосовно продовження терміну доставки, зміни митниці на кордоні тощо, та представник позивача не заперечує даний факт.
Також не може бути прийнято до уваги твердження позивача, про відсутність підстав для прийняття повідомлень-рішень в зв'язку з закриттям провадження в справах про притягнення до адміністративної відповідальності директора ПП "Процес" ОСОБА_3 та водія ОСОБА_5
Так, в силу ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 № 2379/12/13-12 адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Крім того, обов'язковість преюдиційних обставин, передбачена частиною четвертою статті 72 КАС України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.
Відповідно обставини, установлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки (наприклад, у постанові про закриття кримінальної справи), не можуть розглядатися як обов'язкові відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України.
Таким чином, вирішення питання про закриття провадження по справах про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил директора ПП "Процес" ОСОБА_3 та водія ОСОБА_5 з підстав ч. 1 ст. 247 КУпАП (за відсутності складу адміністративного порушення) не впливає на правильність рішень митного органу, щодо донарахування перевізнику ПП "Процес" ввізного мита, сум податку на додану вартість та інших платежів.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п.п. 12, 22, 23, 35 ст. 1 МК України: митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення;
перевізник - особа, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, яка в установленому законом порядку, з використанням належних їй або найманих нею транспортних засобів переміщує товари через митний кордон України або здійснює перевезення товарів, що перебувають під митним контролем, між митними органами на території України;
переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація;
митні процедури - операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
Статтею 70 МК України передбачено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.
Відповідно до ст. 72 МК України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.
Статтею 200 МК України передбачено, що транзит - митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.
Згідно ст. 203 МК України рішення про допущення товарів до переміщення в режимі транзиту приймається митним органом на підставі наявних документів і за умови виконання перевізником положень цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 201 МК України, товари, що переміщуються транзитом, повинні бути доставленими до митного органу призначення у строк, що визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення.
Згідно опису графи 50 пункту 2 глави 1 розділу II Інструкції, графа заповнюється, коли здійснюється перевезення товарів митною територією України.
У графі зазначаються відомості (літерний код альфа-2 країни місцезнаходження відповідно до Класифікації держав світу, найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО /за наявності/, номер телефону) про перевізника (або експедитора) та персональні дані особи, що приймає задекларовані товари до перевезення та бере зобов'язання щодо доставки цих товарів у митницю призначення (на основі пред'явленого паспорта).
Статтею 160 МК України передбачено, що за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до відповідальності в порядку, встановленому законом.
Частиною 1 статті 17 ЗУ № 2097-ХІІ встановлено, що мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.
Згідно з пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.
Пунктом 190.1 статті 190 ПК України передбачено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Згідно ст. 193 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:
а) 17 відсотків;
б) 0 відсотків.
Пунктом 10 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України встановлено, що за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків; з 1 січня 2014 року - 17 відсотків.
Відповідно до пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.
Абзацами 3, 4 пункту 123.1 статті 123 встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
На підставі встановлених в судовому засіданні обставин суд доходить висновку, що підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 9 вересня 2011 року: № 224, № 225, № 226 -немає.
Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи те, що представником позивача не спростовані дані викладені в акті перевірки, договір № 564/9 від 01 липня 2011 року між ПП "Процес" та ТОВ "Морські перевезення" та заявка-додаток на перевезення товару, ВМД ТР 80 № 500060703/2011/002082, (CMR) № 774 містять всі необхідні реквізити, підписи та печатки сторін, твердження позивача про виконання підписів від імені ПП "Процес" та водія ОСОБА_5 іншими особами не знайшло підтвердження в ході розгляду справи, позивач відмовився від проведення почеркознавчої експертизи, а також те, що згідно листів Сумської митниці від 01.08.2011 року вих. № 18/5304-ЕП, від 05.08.2011 року вих. № 18/5456 та Чернігівської митниці від 04.08.2011 вих. № 13/1231-ЕП товар не був доставлений позивачем до митниці призначення, суд доходить висновку, що у задовленні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 86, 94, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Приватного підприємства "Процес" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №224 від 09.09.2011р., №225 від 09.09.2011р., №226 від 09.09.2011р. відмовити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Процес» (код ЄДРПОУ 30495481, місце знаходження: 65012, Одеська область, м. Одеса, вул. В'ячеслава Чорновола, 4, офіс, 21) в дохід Державного бюджету України за банківськими реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206784005; код класифікації доходів бюджету - 22030001, судовий збір у розмірі 1966,60 грн. (одна тисяча дев'ятсот шістдесят шість гривень 60 коп.).
Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлений 02 березня 2016 року.
Суддя Е.А.Іванов
У задоволенні позову Приватного підприємства "Процес" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №224 від 09.09.2011р., №225 від 09.09.2011р., №226 від 09.09.2011р. відмовити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Процес» (код ЄДРПОУ 30495481, місце знаходження: 65012, Одеська область, м. Одеса, вул. В'ячеслава Чорновола, 4, офіс, 21) в дохід Державного бюджету України за банківськими реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206784005; код класифікації доходів бюджету - 22030001, судовий збір у розмірі 1966,60 грн. (одна тисяча дев'ятсот шістдесят шість гривень 60 коп.).
02 березня 2016 року.
Судове рішення № 56222870, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 02.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1570/8599/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: