Постанова № 56222545, 03.02.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2016 р. Справа № 814/4207/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомФізична особа-підприємець ОСОБА_1, до за участю: позивача: ОСОБА_1 представника позивача: ОСОБА_2 представника відповідача: ОСОБА_3Головного управління ДФС у Миколаївській області, провизнання протиправним та скасування рішення від 30.10.2015р. № 000096/20-21, В С Т А Н О В И В:

Фізична особо-підприємець ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області, яким до неї застосовані штрафні санкції в розмірі 6800 гривень за продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що не вчиняла жодного правопорушення, тютюнових виробів неповнолітнім не продавала, взагалі про інкриміноване їй правопорушення дізналася лише з винесеного рішення від 30.10.15 №000096/20-21, до цього часу її ніхто не опитував та не з'ясував обставин справи.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію обґрунтував тим, що факт продажу ОСОБА_1 тютюнових виробів зафіксовано матеріалами, зібраними працівниками Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області, підтверджено поясненнями неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, продавця магазину позивачки ОСОБА_6, рішенням засідання адміністративної комісії Калинівської сільської ради, яким ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за продаж тютюнових виробів неповнолітнім.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, допитав свідків, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця Жовтневою РДА з 08.06.01. Позивачка здійснює свою підприємницьку діяльність у кафе-барі, розташованому у АДРЕСА_1.

14.04.15 оперуповноваженим сектору кримінальної міліції у справі дітей Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_7 зібрані матеріали про факту продажу 09.04.15 продавцем бару ОСОБА_6 неповнолітньому ОСОБА_5 пачку цигарок «LD» (арк.спр.14).

Працівником міліції були опитані ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, та складено стосовно ОСОБА_6 протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст.156 КУпАП (арк.спр.15).

10.06.15 рішенням адміністративної комісії при виконкомі Калинівської сільської ради було попереджено ОСОБА_6 про відповідальність за продаж неповнолітнім виробів та спиртовмісних напоїв (арк.спр.22).

05.10.15 Жовтневим РВ УМВС України в Миколаївській області матеріали щодо підприємця ОСОБА_1 передані до ГУ ДФС у Миколаївській області (арк.спр.66).

30.10.15 уповноваженою особою Головного управління ДФС України у Миколаївській області прийнято рішення №000096/20-21 про застосування до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій за продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років - 6800 гривень (арк.спр.12).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до ст.17 Закону за порушення вимог статті 153 цього Закону передбачена фінансові санкції в розмірі - 6800 гривень.

Відповідно до п.5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», якій затверджений постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.03 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, окрім іншого є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

В судовому засіданні було опитано ОСОБА_5 та ОСОБА_4, на підставі пояснень яких 14.04.15 працівником міліції були зібрані матеріали про продаж пачки цигарок неповнолітній особі.

Свідок ОСОБА_5 заперечив факт купівлі ним пачки цигарок в барі підприємця ОСОБА_1 Свідок пояснив, що 14.04.15 його разом з ще двома учнями запросили до кабінету директора школи, де знаходився працівник міліції. Працівник міліції займався розслідуванням крадіжки метала з одного з подвір'їв селища. В зазначеній крадіжки він підозрював іншого учня П. Працівник міліції розпитував саме про крадіжку металу. Після цього працівник міліції дав підписати пояснення. Оскільки вони не стосувались крадіжки, ОСОБА_5 не придав їм значення та підписав під заперечень. Щодо факту придбання цигарок ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив свої пояснення, надані працівнику міліції 14.04.15, та зазначив, що під час бесіди з працівником міліції в нього дійсно були виявлені цигарки, але йому їх дав інший учень П. Де П. купував зазначені цигарки свідку ОСОБА_5 невідомо.

Аналогічні покази дав і свідок ОСОБА_4, спростувавши своє пояснення від 14.04.15, надане працівнику міліції. ОСОБА_4 заперечив факт купівлі ОСОБА_5 в його присутності пачки цигарок в барі підприємця ОСОБА_1 Також, ОСОБА_4 пояснив, що під час підписання зазначених пояснень не приділяв їм великої уваги, оскільки бесіда з працівником міліції стосувалася крадіжки метала, а не покупки цигарок.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що вона не продавала 09.04.15 неповнолітнім тютюнових виробів. Взагалі вона не могла продавати нікому тютюнових виробів, оскільки вона не працює у цьому барі продавцем. ОСОБА_6 зазначила, що їй 70 років, вона фізично вже не може працювати продавцем у барі. Вона виявилась причетна до цій справі лише тому, що 14.04.15 на прохання своєї знайомої ОСОБА_1 залишилась на декілька годин залишилась у барі, на час відсутності власниці бару. Якраз в цей момент прийшов працівник міліції та став складати якісь документи. Пояснень вона не читала. На засіданні адміністративної комісії вона не була присутня, свою винну у продажі тютюнових виробів ніколи не визнавала.

Допитана в якості свідка ОСОБА_10 пояснила суду, що працює директором Калинівської середньої школи. 14.04.15 до школи прийшов працівник міліції ОСОБА_7, який побажав поспілкуватися з трьома учнями ОСОБА_5, ОСОБА_4 та П. Бесіди працівника міліції з учнями відбувались у її присутності, в них йшла мова про можливість скоєння П. крадіжки. Учні заперечували цей факт. Під час цього, співробітник міліції став з'ясовувати звідки у ОСОБА_5 цигарки. Що пояснювали учні з цього приводу, свідок пригадати не зміг. ОСОБА_10 пояснила, що на фоні запитань про крадіжку, взагалі не приділила уваги питанням про походження пачки цигарок у учнів. Пояснень учнів підписала, так як вважала, що зазначені пояснення ніяким чином не можуть зашкодити учням, оскільки в них не йде мова не про які злочині. З приводу протоколу адміністративної комісії від 10.06.15, свідок пояснив, що дійсно зазначений протокол було зроблено без присутності ОСОБА_6, в терміновому порядку на вимогу працівників міліції. Про правові наслідки цього рішення свідку невідомо.

Опитана в судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 пояснила, що дізналась про факт начебто продажу в її магазині 09.04.15 тютюнових виробів неповнолітньому лише з рішенням про застосування санкцій від 30.10.15, яке вона отримала поштою (арк.спр.10-11). ОСОБА_6 не могла продати неповнолітнім тютюнові вироби, оскільки навіть не працює у її барі продавцем. ОСОБА_6 70 років, вона за своїм віком і станом здоров'я не в змозі навіть виконувати ці функції. 14.04.15 на її прохання вона на декілька годин знаходилась у приміщенні бару, поки позивачка вийшла з бару по своїм справам. Саме в цей момент і прийшов працівник міліції, який зробив висновок з цього, що і 09.04.15 в барі була ОСОБА_6 ОСОБА_1 пояснила, що особисто виконує функції продавця у власному барі, та 09.04.15 саме вона працювала за стійкою, а не ОСОБА_6 Факт продажу тютюнових виробів неповнолітнім ОСОБА_1 заперечила, та пояснила, що працівник міліції, в гонитві за показниками, скориставшись віком та правовою необізнаністю ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 штучно вигадав цю подію.

Викликаний в судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_7 не з'явився. Жовтневим відділом поліції Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області повідомлено, що в теперішній час ОСОБА_7 з органів внутрішніх справ звільнений, його місцезнаходження, адресу проживання та будь-які контактні дані невідомо (арк.спр.67).

Таким чином, суд приходить до висновку, що жодного доказу продажу 09.04.15 в барі фізичної особі-підприємця ОСОБА_1 тютюнових виробів неповнолітнім суду не надано.

Пояснення з цього приводу від 14.04.15, надані ОСОБА_5 та ОСОБА_4 працівнику міліції, в судовому засідання спростовані показанням зазначених осіб, які свідків.

Протокол засідання адміністративної комісії при виконкомі Калинівської сільської ради №2 від 10.06.15 (арк.спр.22), не може вважатися підставою для звільнення відповідача від доказування, відповідно до ст.72 КАС України, оскільки відповідно до ч.4 ст.72 КАС України у справах про адміністративний проступок таким документом є постанова суду, а не протокольне рішення адмінкомісії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про застосування фінансових санкцій від 30.10.15 №000096/20-21 винесено протиправно та його необхідно скасувати, а позов задовольнити у повному обсязі.

На переконання суду, відповідач мав можливості не припуститися помилки в оцінки доказів, при застосуванні фінансової санкції до позивачки, якщо б у цьому разі, на виконання вимог п.9 ч.3 ст.2 КАС України було враховано право особи на участь у процесі прийняття рішення. Натомість відповідач застосував до позивачки фінансові санкції, навіть не опитавши її за цим фактом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДФС у Миколаївській області № 000096/20-21 від 30.10.2015 р.

3. Присудити на користьфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір в сумі 487,20 гривень (чотириста вісімдесят сім грн. двадцять коп.).

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 08.02.16

Суддя В.В. Біоносенко