Рішення № 56221497, 24.02.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/305/16 Справа № 175/4495/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шабанов А. М. Доповідач - Волошин М.П.

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Волошина М.П.

суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якій просив стягнути з відповідача суму збитків за надані послуги з газопостачання у розмірі 26819 грн. 86 коп. та судові витрати.

В обґрунтування свої позовних вимог позивач посилався на те, що між ПАТ «Дніпрогаз» та відповідачем укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання ПАТ «Дніпрогаз» від 21.11.2007 року та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1.

Згідно п.п. 11, 17 2Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 2246 від 09.12.1999, плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ, і повинна вноситись споживачами не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання.

Однак в порушення зазначених вимог, свої зобов'язання відповідач виконує неналежним чином, оплату отриманих послуг здійснює несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 30.09.2014 року утворилась заборгованість у розмірі 26 819, 86 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Дніпрогаз» задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дніпрогаз» заборгованість по оплаті за спожитий природний газ у розмірі 26 819 грн. 86 коп.

Вирішено питання про судовий збір.

Додатковим рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2015 року доповнено мотивувальну частину рішення від 18 вересня 2015 року розрахунком заборгованості відповідача за спожитий газ.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким від мовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Статтею 213 ЦПК України визначено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення суду не відповідає

Так судом першої інстанції встановлено, що правовідносини між ПАТ «Дніпрогаз» та відповідачем регулюються договором про надання населенню послуг з газопостачання від 21.11.2007 року на підставі якого відкрито особовий рахунку № НОМЕР_1, оплата за вказані послуги проводиться згідно показників лічильника.

В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач своєчасно не виконує оплату газопостачання, що підтверджується актом про припинення газопостачання від 26 червня 2013 року.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, враховуючи норми постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» № 2246 від 09 грудня 1999 року, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача за спожитий природний газ становить 26 819 грн. 86 коп., виходячи з наступного розрахунку:

1) Станом на 31 грудня 2010 року на показники лічильника 15532 м2 сума заборгованості становить 446 грн. 58 коп.

Обсяг спожитого газу за 2011 рік складає 7754 м2, ціна 1 м3 газу - 2,2482 грн., сплачено 3291 грн. 94 коп.

Таким чином, у 2011 році нараховано 17432 грн. 54 коп. (7754 х 2,2482 = 17432,54), з урахуванням сплачених грошових коштів сума заборгованості на 31 грудня 2011 року на показники лічильника 23289 м3 становить 14587 грн. 18 коп. (446,58 + 17432,54 - 3291,94 = 14587,18).

2) Обсяг спожитого газу за 2012 рік складає 11688 м2, ціна 1 м3 газу - 2,2482 грн., сплачено 8290 грн. 00 коп.

Таким чином, у 2012 році нараховано 26276 грн. 96 коп. (11688 х 2,2482 = 26276,96), з урахуванням сплачених грошових коштів сума заборгованості на 31 грудня 2012 року на показники лічильника 34977 м3 становить 32574 грн. 14 коп. (14587,18 + 26276,96 - 8290 = 32574,14).

3) Обсяг спожитого газу за 2013 рік складає 2968 м2, ціна 1 м3 газу - 1,098 грн., сплачено 9014 грн. 04 коп.

Таким чином, у 2013 році нараховано 3258 грн. 86 коп. (2968 х 1,098 = 3258,86), з урахуванням сплачених грошових коштів сума заборгованості на 31 грудня 2013 року на показники лічильника 37945 м3 становить 26819 грн. 86 коп. (32574,14 + 3258,86 - 9014,04 = 26819,86).

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала та оскільки факт завдання шкоди відповідачем знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, суд задовольнив позовні вимоги ПАТ «Дніпрогаз» та стягнув з відповідача заборгованість за спожитий газ.

Але з таким висновком суду погодитися не можна, з наступних підстав.

Пунктом 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246 (далі Правила), визначено, що розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 1 січня 2007 року за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності за нормами споживання природного газу. Застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу використання природного газу (зафіксованого на особових рахунках споживача) у попередньому році.

Роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення, встановлені Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 липня 2010 року № 812, відповідно до якої визначено диференційований підхід до визначення ціни природного газу в залежності від річного обсягу його споживання: 1) за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 2 500 куб. м на рік, за наявності газових лічильників 72,54 коп. за 1 куб. м газу; 2) за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 6000 куб. м на рік, за наявності газових лічильників 109,80 коп. за 1 куб. м газу; 3) за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 12 000 куб. м на рік, за наявності газових лічильників 224,82 коп. за 1 куб. м газу.

Відповідно до абз. 9 п. 10 Правил газопостачальні підприємства проводять щороку станом на 1 січня перерахунок оплати вартості використаного природного газу та суми нарахованих пільг окремо щодо кожного споживача залежно від обсягу використання газу у попередньому році та від диференційованих залежно від річних обсягів споживання роздрібних цін, що діяли в зазначеному році. Такий перерахунок здійснюється до 1 лютого поточного року.

Згідно абз. 18 п. 10 Правил, за ініціативою газопостачального підприємства або заявою споживача газопостачальне підприємство проводить станом на 1 липня перерахунок оплати вартості використаного природного газу залежно від обсягу його використання у першому півріччі поточного року та від роздрібних цін, що діяли в першому півріччі поточного року, аналогічно перерахунку, який проводиться за підсумками року станом на 1 січня. При цьому слід враховувати, що обсяг використаного споживачем природного газу у першому півріччі поточного року становить 60 відсотків річного обсягу споживання природного газу, згідно з яким застосовуються роздрібні ціни на природний газ. Такий перерахунок здійснюється до 1 серпня поточного року.

В матеріалах справи відсутні докази таких перевірок показників лічильника та перерахунків ПАТ «Дніпрогаз» оплати вартості використаного відповідачем природного газу. Натомість в матеріалах справи містяться заяви відповідача ОСОБА_2 до ПАТ «Дніпрогаз» про проведення звірки розрахунків за послуги газопостачання (а.с.59, 68, 69), проте перерахунок позивачем було здійснено лише після відключення газопостачання.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог ст. ст.212-214 ЦПК України не перевірив фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, належним чином не перевірив доводи сторін і наданих ними доказів на підтвердження чи спростування факту споживання ОСОБА_2 природного газу у більшому розмірі ніж зазначає відповідач.

З матеріалів справи вбачається, що 26 червня 2013 року було здійснено відключення абонента ОСОБА_2 за адресою вул. Донецька, 20 м.Підгороднє від газопостачання у зв'язку з порушенням строків сплати за надані послуги з газопостачання, про що було складено акт в якому зазначено борг 5 215, 95 грн.

У липні 2013 року ОСОБА_2 вказана у акті заборгованість у розмірі 5 215, 95 грн. погашена, що встановлено рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2014 року та зобов'язано ПАТ «Дніпрогаз» відновити ОСОБА_2 газопостачання у домоволодіння № 20 по вул. Донській у м.Підгороднє Дніпропетровської області.

Проте, до теперішнього часу газопостачання ОСОБА_2 у домоволодіння № 20 по вул. Донській у м.Підгороднє Дніпропетровської області, не відновлено.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Дніпрогаз» вказувала на те, що газопостачання відповідачу ОСОБА_2 не відновлено з його вини та крім того, в нього існує несплачена заборгованість за послуги газопостачання, оскільки насправді у відповідача заборгованість за послуги газопостачання 50 215, 95 грн., а у акті про відключення газопостачання який мається у відповідача помилково зазначено 5 215, 95 грн.

На запит апеляційного суду ПАТ «Дніпрогаз» було надано акт про відключення газопостачання відповідачу та розрахунок нарахувань за спожитий природний газ ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, особовий рахунок НОМЕР_1. З наданого розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача станом на липень 2013 року складає 31 671, 63 грн. Тоді як в акті від 26 червня 2013 року вказана заборгованість 50 215, 95 грн., у зв'язку з чим існує розбіжність у сумі заборгованості відповідача.

До того ж, наданий розрахунок не містить повної інформації щодо щомісячних показників лічильника відповідача, тоді як в наданих відповідачем для огляду в судовому засіданні апеляційного суду, квитанціях про сплату за газопостачання за спірний період, зазначені показники лічильника.

Також в розрахунку не зазначено контрольних показників лічильника, які повинні були зніматися контролером газопостачального підприємства, не зазначено обсяг використаного газу відповідачем за 2011, 2012 та 2013 роки, на підставі якого повинна була бути розрахована роздрібна ціна за послуги газопостачання відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 липня 2010 року № 812.

Крім того, розрахунки нарахувань за спожитий природний газ надані ПАТ «Дніпрогаз» суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції містять розбіжності у сумах нарахувань за спожитий природний газ ОСОБА_2, а саме: у розрахунках наданих суду першої інстанції заборгованість станом на січень 2013 року складає 46587, 06 грн., на лютий 48319, 97 грн., а в розрахунках наданих апеляційному суду заборгованість станом на січень складає 31872, 80 грн., на лютий 33305, 81 грн., також заборгованість у розмірі 26819, 86 грн. яку відповідач просить стягнути з позивача, у розрахунку наданому апеляційному суду зазначена станом на грудень 2013 року, тоді як у розрахунку наданому суду першої інстанції станом на грудень 2013 року вказана заборгованість 30233, 18 грн., а заборгованість яку просить стягнути позивач, вказана у розрахунках наданих суду першої інстанції станом на жовтень 2014 року.

За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів, приходить до висновку, що ПАТ «Дніпрогаз» не довело в судовому засіданні, яка саме заборгованість існує у відповідача за спожитий природний газ за адресою по АДРЕСА_1.

З огляду не зазначене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ч.ч.1, 3 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2015 року та додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2015 року, скасувати.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, відмовити.

Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.П.Волошин

Судді: Е.Л.Демченко

Т.Р.Куценко