Ухвала суду № 56221247, 03.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2016 року м. Київ К/800/16438/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцев М.П.,при секретарі: Корецькому І.О.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (правонаступник Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби)

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2012

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013

у справі № 2а/0370/120/12 Волинського окружного адміністративного суду

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпостач-Нафтотрейд»

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 07.11.2011 № 0003432301.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов'язання із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 20.10.2011 № 8518/23-2/32964009. Згідно з цим актом підприємство порушило норми пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (ПК): завищено податковий кредит у податковому обліку за липень 2011 року на 9161368,00 грн. як сформований на підставі податкових накладних, виписаних від імені ТОВ «Пром-Газ-Інвест», які на дату виписки не були внесені до Єдиного державного реєстру податкових накладних, у результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2011 року на 9017056,00 грн. та завищено від'ємне значення чистої суми податку на додану вартість на 144312,00 грн.

На підставі акту перевірки ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.2011 № 0003432301 про збільшення грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 9017056,00 грн. за основним платежем та 2254264,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

У судовому процесі встановлено, що позивачем у податковій декларації з ПДВ за липень 2011 року до складу податкового кредиту включено ПДВ у загальній сумі 9161368,00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Пром-Газ-Інвест» 29.07.2011 та 30.07.2011, однак зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 02.08.2011. На ці обставини контролюючий орган посилається в обґрунтування висновку про завищення позивачем податкового кредиту на вказану суму.

Відповідно до пункту 201.10 ст.201 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Наведеними нормами встановлюється обов'язок реєстрації податкової накладної продавцем до видачі її покупцю. При цьому, встановлюючи санкцію за не здійснення такої реєстрації податкової накладної - позбавлення платника ПДВ- покупця права на податковий кредит при збереженні обов'язку відображення податкових зобов'язань іншим платником - продавцем, законодавець, однак, не пов'язував дату реєстрації податкової накладної із датою її виписки. Законодавчо встановленою умовою є видача податкової накладної після її реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердження такого змісту правового регулювання, встановленого наведеними нормами, є Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 № 3609-VI (набрав чинності з 06.08.2011), яким пункт 201.10 ст. 201 ПК доповнено абзацом сьомим. Норма цього абзацу встановлює, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Ця норма не нівелює обов'язок платника ПДВ - продавця, встановлений абзацом другим пункту 201.10 ст. 201 ПК, надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Метою правового регулювання норм пункту 201.10 ст. 201 ПК щодо обов'язку реєстрації податкових накладних є оперативний облік податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, що дає можливість контролюючому органу на підставі порівняння документів податкової звітності платників ПДВ здійснювати оперативну перевірку стану виконання платниками цього податку податкового обов'язку.

Суди попередніх інстанцій, встановивши у судовому процесі обставини реєстрації ТОВ «Пром-Газ-Інвест» податкових накладних від 29.07.2011 та від 30.07.2011 в Єдиному державному реєстрі 02.08.2011, що мало місце до подачі позивачем податкової декларації з ПДВ за липень 2011 року ( ця декларація подана 02.09.2011), з врахуванням того, що строк реєстрації податкових накладних був встановлений лише Законом України від 07.07.2011 № 3609-VI і що реєстрація ТОВ «Пром-Газ-Інвест» зазначених податкових накладних не суперечить вимогам цього Закону, зробили юридично правильний висновок про неправомірність податкового повідомлення-рішення як підстави для його скасування.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев