Ухвала суду № 56220707, 25.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2016 р. м. Київ К/800/37931/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Матеріал-Сервіс» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року Приватне підприємство «Матеріал-Сервіс» (далі - позивач, ПП «Матеріал-Сервіс») звернулось до суду із позовом, в якому просило: визнати протиправними дії працівників ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення фактичної перевірки позивача та складання акту (довідки) № 175/0436/НОМЕР_1 від 20.11.2014 року; визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення форма "С" Дніпродзержинської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області м. Дніпродзержинська від 19.01.2015 року № 0000142205 та № 0000132205.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем було порушено п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, було встановлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, які зазначена в денному Z-звіті. Фактична перевірка була проведена відповідачем з додержанням вимог податкового законодавства.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про часткове задоволення позовних вимог: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення форма "С" Дніпродзержинської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області м. Дніпродзержинська від 19.01.2015 року № 0000142205 та № 0000132205.

Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що вся готівка яка надходила у перевіряємий період до каси відокремленого підрозділу позивача своєчасно і у повній сумі оприбутковувалася, з оформленням касових ордерів і веденням касової книги, що підтверджено прибутковими касовими ордерами автостанції ПП «Матеріал-Сервіс» на підставі денних звітів (Х), здавання готівки (виручки) відокремленим підрозділом до каси ПП «Матеріал-Сервіс» відбувалося з оформленням видаткових касових ордерів.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про його скасування, як такого, що ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі, як скасованого помилково. У доводах касаційної скарги зазначає, що в ході проведення перевірки ПП «Матеріал-Сервіс» встановлено не оприбуткування готівкових коштів у касовій книзі на загальну суму 39340,38 грн., що є порушенням п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі звернення мешканця м. Дніпродзержинська ОСОБА_6 від 30.10.2014 року про можливі порушення податкового законодавства працівниками ПП«Матеріал-Сервіс» відповідно до наказу від 11.11.2014 року №31 було проведено фактичну перевірку ПП «Матеріал-Сервіс» за місцем розташування його господарської одиниці «Дніпродзержинська автостанція» за адресою: м. Дніпродзержинськ. пл. Ясюковича, 1.

ОСОБА_7 (касир автостанції, що здійснює розрахункові операції) було ознайомлено з наказом на проведення фактичної перевірки, направленнями на право проведення фактичної перевірки, яка у свою чергу відмовилась від одержання копії наказу та від підпису направлень, про що складено відповідний акт.

За результатами фактичної перевірки 20.11.2014 року було складено акт № 175/04/36/НОМЕР_1

24.11.2014 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області направив по одному примірнику акту Дніпродзержинській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (за місцем реєстрації платника податків) для розгляду та прийняття рішення згідно чинного законодавства та позивачу ПП «Матеріал-Сервіс» на податкову адресу, який було повернуто 30.12.2014 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

На підставі зазначеного акту перевірки, ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, за порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», 19.01.2015 року було винесено податкове повідомлення-рішення від № 0000142205, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 гривня та податкове повідомлення-рішення № 0000132205 за порушення ПП «Матеріал-Сервіс» пунктів 2.6, 3.1, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ № 637 від 15.12.2004 року, яким застосовано до позивача штрафні санкцій у розмірі 196701,90 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Висновки суду апеляційної інстанцій про те, що вся готівка яка надходила у перевіряємий період до каси відокремленого підрозділу позивача своєчасно і у повній сумі оприбутковувалася суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 2.6, 3.1, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 року №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах. Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку через інкасаторів, є копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача. Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися. Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції, зокрема за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, під час проведення перевірки перевіряючим надана лише поточна книга обліку розрахункових операцій № 0403005210/3 від 17.02.2014 року, яка фактично розпочата з 01.11.2014 року, про що свідчить перший запис в розділі №2 на підставі фіскального «Z»-звіту № 725 від 01.11.2014 року.

Згідно записів вказаної книги обліку розрахункових операцій з розділу № 2 та періодичного звіту знятого з реєстратора розрахункових операцій ф.н. 0403005210, за період з 01.11.2014 року по 18.11.2014 року встановлено отримання (надходження) готівкових коштів за вказаний період в сумі 39340,38 грн.

Вищезазначена готівка відповідно даних «Z»-звітів, які збережено в книзі обліку розрахункових операцій № 0403005210/3 від 17.02.2014 року, операцією «службове вилучення» щоденно виводилась з реєстратора розрахункових операції в період з 01.11.2014 року, по 18.11.2014 року.

Працівники позивача відмовились надати касову книгу відокремленого підрозділу «Дніпродзержинська Автостанція», первинну касову документацію, прибуткові та видаткові касові ордери до неї, квитанції банку до перевірки, які б свідчили про оприбуткування вказаної готівки в касі підприємства або зарахування її на розрахунковий рахунок через інкасаторську службу або касу банку самостійно, пояснивши тим, що вони відсутні. (т . ІІ а.с. 69).

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що станом на момент проведення перевірки позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що у період з 01.11.2014 року по 18.11.2014 року здійснювалось оприбуткування готівки в касі відокремленого підрозділу позивача.

Крім того, про неоприбуткування готівки в касі свідчать надані позивачем до суду видаткові касові ордери за період з 01.11.2014 року по 18.11.2014 року, що підписані директором ПП ОСОБА_5 який відповідно до наказу від 01.10.2014 року №140-к перебував у черговій відпустці та знаходився за межами України. Тобто, директор підприємства позивача фізично не міг засвідчувати своїм підписом касові ордери, що викликає сумніви у дійсності наданих позивачем до суду документів.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкцій у розмірі 196701,90 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0000132205, відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Також, під час проведення перевірки посадовими особами відповідача було виявлено порушення позивачем вимог п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, які зазначена в денному Z-звіті, яка склала 1,57 грн. (за 12.11.2014 року - 1,54 грн. та за 19.11.2014 року - 0,03 грн.

Дане порушення підтверджене описами наявної готівки проведення розрахунків, які є додатками до акту перевірки та згідно яких сума готівкових коштів, яка знаходилась на місці проведення розрахунків склала 464,35 грн., а сума готівкових коштів, зазначена у Z-звіті за 12.11.2014 рік - 465,89 грн. (різниця - 1,54 грн.) та сума готівкових коштів, яка знаходилась на місці проведення розрахунків склала 1258,45 грн., а сума готівкових коштів зазначена у Z-звіті за 19.11.2014 рік - 1258,48 грн. (різниця - 0,03 грн.).

Згідно з п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, за порушення вчинене вперше - 1 гривня.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано фінансові санкції у розмірі 1 грн. податковим повідомленням-рішенням від № 0000142205.

Правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що фактична перевірка була проведена відповідачем з додержанням вимог пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. 80.1, пп. 80.2.2 п. 80.2, пп. 80.4, 80.5, 80.6, 80.7 ст. 80, п. 81.1 ст. 81 ПК України.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з рішення суду першої інстанції вбачається, що при його ухвалені, суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення, та воно ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 226, 230, 231 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2015 року у справі № 804/2304/15 скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року в даній справі - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко