Ухвала суду № 56220602, 23.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" лютого 2016 р. м. Київ К/800/51966/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Білуги С.В.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміс" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

встановила:

У квітні 2015 року Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміс" на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 13327,78 грн. та пеню в розмірі 91,31 грн.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Кераміс" просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 скасувати, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 залишити в силі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідач подав до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт формою № 10-ПІ річна «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2014 рік. Відповідно до даного звіту середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві становить 18 осіб та виходячи з передбаченого законодавством нормативу відповідач створив одне робоче місце для інваліда. При цьому на підприємстві відповідача у 2014 році не було працевлаштовано жодного інваліда, за що і було Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів застосовано адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до листа Підволочиського районного центру зайнятості від 17.04.2015 №03/668 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кераміс" звіти форми 3-ПН для інвалідів у 2014 році в районний центр зайнятості подало, особи з інвалідністю, які б відповідали вимогам роботодавця та проживали за адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміс" на обліку не перебували, відмови роботодавця у прийнятті інвалідів на роботу з підстав «кандидатура не відповідає вимогам» не було.

За змістом статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-ХІІ) для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Частиною першою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування», а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом із тим відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою статті 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі статтею 18-1 зазначеного Закону пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

У зв'язку з тим, що відповідач ужив усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, він не може бути притягнений до відповідальності за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження Підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 червня 2011 року у справі № 21-60а11, від 02 квітня 2013 року у справі №21-95а13.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміс" підлягає задоволенню. Із урахуванням наведених обставин постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року необхідно скасувати, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 залишити в силі.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміс" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій - скасувати.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 у справі за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій - залишити в силі.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий М.М. Заїка

Судді С.В. Білуга

А.Ф. Загородній