Рішення № 56219337, 29.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2016Справа №910/32634/15За позовом Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"- "Машпроект"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстиль Україна"

про стягнення 165296,11 грн.

Суддя І.В. Усатенко

Представники сторін:

від позивача: Лінійчук Н.А. - (за дов.)

від відповідача: не з'явились

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.02.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" до товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстиль Україна" про стягнення штрафних санкцій за невиконання умов договору закупівлі № 437 від 02.06.2015 в сумі 165296,11 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається невиконання відповідачем умови п. 3.4 Договору закупівлі № 437 від 02.06.2015 щодо строків поставки товару. В зв'язку з простроченням відповідачем своїх зобов'язань по поставці товару, позивач нарахував йому штрафні санкції, передбач п. 7.3, 7.5, 7.8 договору.

Ухвалою суду від 29.12.2015 порушено провадження у справі № 910/32634/15, розгляд останньої призначено на 25.01.2016.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 22.01.2016 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 25.01.2016 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи

В судове засідання 25.01.2016 представник позивача не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 25.01.2016 розгляд справи відкладено на 10.02.2016.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 10.02.2016 відповідач подав відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві відповідач посилається на те, що заявка на поставку товару була надана з порушенням строку, а тому відповідач прострочив поставку товару. За таких умов відповідач вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

10.02.2016 в судовому засіданні оголошено перерву до 22.02.2016.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 15.02.2016 позивач подав додаткові пояснення по справі.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 22.02.2016 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи

Відповідач в судове засідання 22.02.2016 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 22.02.2016 розгляд справи відкладено на 29.02.2016.

Відповідач в судове засідання 29.02.2016 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

02.06.2015 між Державним підприємством "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-Машпроект" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецстиль Україна" (постачальник) укладено договір закупівлі № 437.

Відповідно до п.1.1, 1.2 договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених даним договором, поставити покупцю "одяг робочий чоловічий за кодом 14.12.1 ДК 016-2010 (лот № 1 - куртка ватяна, лот № 14 - куртка камуфляжна утеплена), далі - товар, зазначений у специфікації № 1, що є Додатком до даного договору, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити поставлений товар в порядку та строки, передбачені даним договором. Загальна вартість товару, що підлягає поставці по сортам, групам, підгрупам, видам, маркам, типам, розмірам, визначається Специфікацією № 1 до договору.

Товар поставляється партіями згідно письмової заявки від покупця з визначенням найменування, кількості та розміру товару. Заявка на поставку товару складається в межах умов, зазначених у специфікації № 1 і підписується обома сторонами. Строк поставки товару складає 20 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати (п. 3.4 договору)

До матеріалів справи надано копію заявки за договором № 437 від 02.06.2015, в якій зазначено асортимент товару та його розміри.

На підтвердження факту поставки товару до матеріалів справи надано копії видаткових накладних підписаних та скріплених печаткою та штампом контрагентів: № 70 від 15.06.2015 на суму 17760,00 грн., № 79 від 30.06.2015 на суму 115980,00 грн., № 87 від 08.07.2015 на суму 90069,00 грн., № 91 від 15.07.2015 на суму 103611,00 грн., № 90 від 20.07.2015 на суму 73104,00 грн. Загальна вартість поставленого за вказаними накладними товару становить 400524,00 грн.

Будь-яких доказів не поставки товару по вищезазначеним накладним відповідачем не надано. Позивачем факт поставки товару за наданими накладними не заперечується.

Ціна договору становить 400524,00 грн. Оплата покупцем товару здійснюється за відповідним рахунком постачальника у національній валюті, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному договорі. Оплата по даному договору здійснюється наступним чином: передоплата у розмірі 20% від суми заявки здійснюється здійснюється покупцем протягом 10 банківських днів від дати отримання рахунку постачальника на оплату; остаточний розрахунок за поставлений товар по заявці здійснюється покупцем не пізніше 14 календарних днів від дати поставки товару. ( п. 5.1, 5.2 договору).

До матеріалів справи надано копії платіжних доручень на підтвердження факту оплати отриманого позивачем товару: № 448 від 10.06.2015 на суму 80104,80 грн. (попередня оплата в розмірі 20%) та № 6288 від 04.08.2015 на суму 320419,20 грн.(остаточний розрахунок за договором за отриманий товар). Загальна сума сплачена позивачем за товар складає 400524,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 02.10.2015 № 17/1-9192, в якій він просив сплатити штрафні санкції у розмірі 165296,11 грн. протягом 30 днів.

Відповідач надав відповідь на претензію від 30.10.2015 № 3010/01, в якій відповідач зазначав, що продукція була ним поставлена у повному обсязі, в зв'язку з цим відсутні підстави для стягнення штрафу на підставі п. 7.5 договору, а прострочення поставки відбулось в зв'язку з несвоєчасним наданням заявки, в якій визначено асортимент товару.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2015. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантійних) за даним договором (п. 10.1 договору).

Судом встановлено, що відповідач поставив товар, передбачений договором № 437 від 02.06.2015 у повному обсязі, а позивач оплатив вказаний товар у повному обсязі на суму 400524,00 грн.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Відповідно до ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В зв'язку з порушенням обумовлених строків поставки товару, позивач нарахував відповідачу 15% річних - 1349,71 грн., пеню у розмірі 3763,80 грн., штраф за недопоставку у розмірі 160209,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Так, згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього договору та згідно чинного законодавства (п. 7.1 договору).

Відповідно до п. 7.3 договору, у випадку порушення погоджених строків та/або обсягів поставки постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого/недопоставленого Товару, за кожен день прострочення поставки, а за прострочення поставки/недопоставку понад 30 календарних днів постачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого/недопоставленого Товару. Крім того, у випадку порушення строків поставки більш ніж на 30 календарних днів покупець мас право відмовитися від подальшого приймання й оплати Товару, а також вимагати повернення раніше сплачених за товар коштів, які постачальник зобов'язаний повернути протягом трьох банківських днів з моменту одержання повідомлення покупця.

Судом встановлено, що позивач здійснив попередню оплату товару 10.06.2015. Обов'язок по поставці товару у відповідача виник через 20 календарних днів, після отримання суми попередньої оплати. Відповідач зобов'язаний був поставити товар до 01.07.2015. Поставлений після 30.06.2015 товар є таким, що поставлений з порушенням строків, визначених договором.

Позивач надав до матеріалів справи розрахунок пені за період з 01.07.2015 по 08.07.2015 на суму вартості товару 90069,00 грн., з 01.07.2015 по 15.07.2015 на суму вартості товару 103611,00 грн., з 01.07.2015 по 20.07.2015 на суму вартості товару 73104,00 грн.

При здійсненні розрахунків позивач в період нарахування пені включав день фактичної поставки товару.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

День поставки товару не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Суд здійснив власний перерахунок пені за періоди без врахування без врахування дня поставки товару, тобто 01.07.2015 по 07.07.2015 на суму вартості товару 90069,00 грн., з 01.07.2015 по 14.07.2015 на суму вартості товару 103611,00 грн., з 01.07.2015 по 19.07.2015 на суму вартості товару 73104,00 грн. Згідно перерахунку здійсненого судом, сума пені складає 3470,01 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф згідно п. 7.5 договору.

Відповідно до п. 7.5 договору, у випадку недопоставки Товару, поставки некомплектного, неякісного Товару постачальник сплачує покупцеві штраф в розмірі 40 % від суми Договору.

Відповідно до ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Тобто, уклавши договір сторони дійшли згоди щодо змісту договору, який має розглядатись як сукупність визначених умов у їх єдності. Сприйняття договору в сукупності необхідне для правильного тлумачення та з'ясування дійсного волевиявлення сторін. Розділ 7 договору "Відповідальність сторін" також розглядається в поєднанні з його власними пунктами та пунктами інших розділів. Договором сторони чітко встановили свої права і обов'язки, тобто встановили порядок своїх дій, які можуть вчинятись в процесі виконання договору.

Сторони самостійно в договорі розмежували поняття порушення строків поставки товару та недопоставку товару та відповідальність за вказані порушення. П. 7.3 договору передбачає відповідальність постачальника за порушення погоджених строків поставки товару у вигляді пені, а за прострочення/недопоставку більш як 30 днів - штраф. За порушення строків поставки, яке мало місце протягом 19 днів, позивач нарахував пеню, передбачену п. 7.3 договору, яка підлягає стягненню з відповідача у розрахованому судом розмірі. Отже за порушення строків поставки передбачено нарахування і штрафу і пені.

Пункт 7.5 договору передбачає відповідальність постачальника не за порушення строків поставки (виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання), яке, як встановлено судом, мало місце, а за недопоставку товару, поставку неякісного чи некомплектного товару (невиконання господарського зобов»язання). П. 6.8 договору передбачено права позивача, якими він може скористатись у разі порушення відповідачем своїх зобов'язань у вигляді недопоставки чи поставки некомплектного чи неякісного товару. П. 6.8 договору кореспондується з с. 688 ЦК України.

Відповідно до п. 6.8 договору, у випадку недопоставки товару, поставки некомплектного, неякісного товару або товару в тарі, упаковці, що не відповідає вимогам даного договору, а також не надання чи невідповідність наданих супровідних документів на товар, зазначених у п. 3.6, 3.7 даного договору, покупець має право вимагати від постачальника допоставки товару, доукомплектування товару, надання повного комплекту належно оформлених супровідних документів на товар, заміни неякісного товару на якісний або відмовитись від товару та його оплати та вимагати повернення оплаченої за нього суми. Постачальник зобов'язується виконати зазначені вимоги покупця протягом 30 календарних днів від дати отримання письмового повідомлення покупця про порушення умов даного договору, при цьому всі витрати, пов'язані з виконанням таких вимог, покладаються на постачальника.

Згідно ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору. Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов'язку, встановлені частиною першою цієї статті.

На випадок недотримання відповідачем вимог п. 6.8 договору передбачено його відповідальність п. 7.6 договору - у випадку порушення строків виконання постачальником вимог покупця про усунення виявлених недоліків (дефектів) товару, про допоставку, доукомплектування, заміну неякісного товару якісним, про відшкодування покупцеві всіх понесених видатків, збитків пов'язаних з поставкою товару неналежної якості, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20% від суми договору. До виконання постачальником зазначених вимог покупець має право відмовитись від подальшого приймання і оплати товару, а також вимагати повернення раніше сплачених за товар коштів, які постачальник зобов'язаний повернути впродовж трьох банківських днів з моменту одержання вимог покупця.

Позивач не висував відповідачу претензій щодо якості та комплектності товару, не висував вимог про допоставку товару.

П. 5.2 договору передбачено, що остаточний розрахунок за поставлений товар по заявці здійснюється покупцем не пізніше 14 календарних днів від дати поставки товару.

Позивач здійснив остаточний розрахунок за товар, поставлений за договором № 437 від 02.06.2015, у повному обсязі, тобто своїми діями підтвердив поставку товару. Отже позивач виконав свої зобов'язання за договором по оплаті товару, а відповідач виконав свої зобов'язання по поставці.

До матеріалів справи надано видаткові накладні на підтвердження факту поставки товару, сторони не заперечують, що товар за договором поставлений у повному обсязі. В період виконання відповідачем своїх зобов'язань по поставці, позивач не заявляв претензій щодо комплектності та якості товару чи з приводу його недопоставки. Згідно умов договору та ст. 688 ЦК України позивач зобов'язаний був повідомити про свої претензії та надати відповідачу строк на усунення недоліків. Позивач з претензією щодо строків поставки звернувся 02.10.2015 (після поставки товару у повному обсязі та повного розрахунку за вказаний товар), однак лише повідомив у ній про нарахування санкцій та строки їх оплати.

Судом встановлено, що весь обсяг товару, що підлягав поставці за договором був поставлений, але з простроченням строків.

Позивач не надав доказів недопоставки товару (невиконання зобов»язання), поставки товару неналежної якості та комплектності, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу на підставі п. 7.5 договору.

Таким чином, в задоволенні вимог про стягнення 160209,60 грн. штрафу на підставі п. 7.5. Договору судом відмовлено.

Позивач нарахував відповідачу 15% річних на підставі п. 7.8 договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.8 договору, у випадку порушення постачальником, передбачених даним Договором строків поставки Товару, за яку покупцем внесена повна або часткова попередня оплата. Постачальник за користування коштами покупця зобов'язаний сплатити покупцеві 15% річних від суми коштів, сплачених покупцем, за період від дня оплати й до дня фактичної поставки товару або дня повернення коштів.

Позивач надав до матеріалів справи розрахунок 15% річних за період з 10.06.2015 по 20.07.2015 на суму 80104,80 грн.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Тобто, позивач безпідставно включив у період нарахування 15% річних дату фактичної внесення попередньої оплати, відлік строку починається з наступного за датою оплати дня, з 11.06.2015. Крім того, як зазначалось вище день фактичної поставки не включається в період нарахування 15% річних. В тексті договору чітко вказано, що нарахування відсотків відбувається до дня фактичної поставки товару, тобто день поставки товару не включено в період розрахунку.

Суд здійснив власний перерахунок 15 % річних за період з 11.06.2015 по 19.07.2015, відповідно до якого сума 15% річних, що підлягають стягненню з відповідача, становить 1283,87 грн.

Заперечення відповідача про те, що заявка до договору № 437 від 02.06.2015 була несвоєчасно подана відповідачу позивачем, судом до уваги не приймаються, оскільки договором не встановлено строк, у який заявка має бути подана відповідачу. Заявка до договору № 437 від 19.07.2015 міститься в матеріалах справи і не має зазначеної дати її складання та дати надання її відповідачу. Відповідач на підтвердження свого заперечення не надав до матеріалів жодних доказів. Строк поставки продукції встановлюється згідно строку внесення попередньої оплати, а не згідно строку отримання відповідачем заявки позивача.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Позовні вимоги є обґрунтованими в частині суми пені у розмірі 3470,01 грн. та суми 15% річних у розмірі 1283,87 грн., в іншій частині позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстиль Україна" (01033, місто Київ, вулиця Іллі Еренбурга, будинок 5, код ЄДРПОУ 39375477) на користь Державного Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" (54018, м. Миколаїв, проспект Жовтневий, будинок 42-а, код ЄДРПОУ 31821381) суму 15% річних у розмірі 1283 (одна тисяча двісті вісімдесят три грн..) 87 коп., суму пені у розмірі 3470 (три тисячі чотириста сімдесят грн..) 01 коп. та судовий збір в розмірі 71 (сімдесят одна) грн. 31 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.03.2016

Суддя І.В.Усатенко