Постанова № 56219178, 29.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2016 року Справа № 904/9642/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів: Чимбар Л.О, ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Мудрак О.М.

за участю представників сторін:

від відповідача: ОСОБА_2О, представник, довіреність №ББУ/ПРМЗ19/СЛ/15 від 10.12.2015 року;

представник позивача не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2015 року по справі №904/9642/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тот Буд", м. Суми

до товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод", м. Першотравенськ

про стягнення заборгованості за договором поставки,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Тот Буд" звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" з позовом про стягнення боргу за договором поставки №14-214-П від 24.09.2014 року у сумі 9 121,48 грн, пені у сумі 2 306,60грн, 3% річних у сумі 224,91грн, інфляційних втрат у сумі 3 384,07 грн. та витрат на сплату судового збору у сумі 1218 грн. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що в виконання договору поставки № 14-214-П від 24.09.2014 року позивач поставив відповідачу продукцію на суму 9121,48 грн. за видатковою накладною № 1216 від 05.11.2014 року, однак, останній до даного часу з ним не розрахувався.(а.с. 3-5,9-10)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2015 року (суддя Петрова В.І.) позов задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тот Буд" борг за договором поставки №14-214-П від 24.09.2014 року у сумі 9 121,48 грн, пеню у сумі 1 153,30грн, 3% річних у сумі 224,91грн, інфляційні втрати у сумі 3 384,07 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 1 218,00 грн. (а.с. 39-42)

29.12.2015 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом порушено провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод", у якій ставилося питання про скасування рішення та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування скарги зроблено посилання на слідуючі доводи:

- в видаткових накладних не вказана дата приймання продукції, а суд дату поставки продукції не встановив;

- позивач не довів належними доказами факт передачі відповідачу документів, передбачених пунктом 3.3 договору: рахунку-фактури, податкової накладної та товаротранспортної накладної. (а.с. 47-52)

У судовому засіданні представник товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" висловився на користь задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги і заперечення на неї та перевіривши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

24.09.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Тот Буд" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" (покупець) був укладений договір №14-214-П.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у даному договорі та специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору, а покупець зобовязався прийняти та оплатити продукцію у відповідності до умов договору.

Пунктом 3.2. договору передбачено умови поставки продукції - СРТ, склад автоперевізника, згідно "Інкотермс-2000", якщо інше не передбачено у відповідних специфікаціях до договору. У разі, якщо сторонами в специфікаціях визначаються інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватись положеннями, які затверджені "Інкотермс-2010", з урахуванням узгоджених сторонами умов поставок у відповідних специфікаціях.

Згідно до пункту 3.3. договору на підтвердження поставки постачальник зобовязаний надати покупцю наступні товаросупровідні документи: рахунок-фактуру; податкову накладну; товарно-транспортну накладну; видаткову накладну; сертифікат якості; сертифікат відповідності (за необхідності); технічний паспорт або інші документи на продукцію, які передбачені діючим законодавством України.

У пункті 3.5 договору зазначено, що датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником, про приймання продукції.

Згідно до пункту 3.6 договору зобовязання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції у розпорядження покупця, а зобовязання покупця вважаються виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої продукції.

Відповідно до пункту 3.12 договору право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця після виконання покупцем усіх необхідних процедур із приймання продукції за кількістю, якістю та комплектністю і підписання покупцем видаткової накладної.

Згідно до пункту 4.1 договору ціни на поставлену продукцію встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Загальна вартість кожної партії продукції вказується у відповідних специфікаціях до договору. Загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій до договору та складає орієнтовно 500 000,00грн. без урахування ПДВ в рік.

Відповідно до пункту 4.2 договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60-ти календарних днів з дати поставки продукції.

У пункті 7.1 договору сторони передбачили, що договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами. У випадку належного виконання обома сторонами своїх зобовязань строк дії договору встановлюється до 31.12.2014 року включно. У випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобовязань за договором строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами усіх взятих на себе зобовязань.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до умов пункту 3.2 договору, 05.11.2014 року позивач поставив відповідачу товар на суму 9 121,48 грн, що підтверджується відповідними видатковою накладною, а також рахунками-фактурами і квитанцією про приймання товару, виданими перевізником. На підтвердження факту приймання поставленого товару відповідач підписав видаткову накладну від 05.11.2014 року. Відповідно до умов пункту 4.2 договору, відповідач повинен був розрахуватись за поставлений товар протягом 60-ти календарних днів від дати поставки товару, тобто у строк до 04.01.2015 року, але не розрахувався.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що відповідно до умов договору, строк оплати за отриману відповідачем продукцію не настав, оскільки пунктом 3.5 договору сторони узгодили, що датою поставки вважається дата, вказана представником покупця (відповідача) на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих постачальником, а в видатковій накладній, яку позивач надав на підтвердження поставки продукції, представником покупця не вказана дата приймання продукції, колегія суддів зазначає.

Відповідно до положень пункту 3.3 договору як доказ поставки постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні товаросупровідні документи, серед яких: рахунок-фактура, податкова накладна, видаткова накладна, товаросупровідна накладна, тощо.

Як вбачається із матеріалів справи, на видатковій накладній № 1216, підписаній представником відповідача за довіреністю № 1208 від 03.10.2014 року ОСОБА_3С, вказана дата 05.11.2014 року, що підтверджує факт отримання продукції саме в цей день. При прийманні продукції і підпису накладної ОСОБА_3 іншої дати не вказав. (а.с. 17-18)

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, а згідно з приписами статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Зі змісту апеляційної скарги, так само як і з матеріалів справи, не вбачається, що відповідач (скаржник) заперечує проти факту отримання продукції від позивача, а лише наголошує на ненастанні строку її оплати, в звязку з відсутністю дати на видатковій накладній та ненадання йому товаросупровідних документів, перелічених в пункті 3.3 договору.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Із встановлених судом обставин справи та доводів, наведених у апеляційній скарзі, не вбачається, що відповідач не міг виконати свого обовязку із оплати до отримання всіх товаросупровідних документів, вказаних в пункті 3.3 договору, оскільки в договорі та в видатковій накладній вказаний рахунок продавця, на який мають перераховуватись кошти, а умовами договору визначений строк оплати отриманої продукції, який не пов'язаний з моментом отримання документації.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що ненадання всього пакету супровідних документів не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статі 613 цього кодексу, тому наявність або їх відсутність не звільняє відповідача від обов'язку сплатити обумовлені умовами договору кошти.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 29.09.2009 року зі справи господарського суду міста Києва №37/405.

Таким чином посилання відповідача на те, що ненадання йому товаросупровідних документів свідчить про відсутність обов'язку оплатити товар, є необґрунтованими.

В силу статті 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, відповідач не звертався до позивача із вимогами про надання йому будь-яких документів.

Враховуючи викладене, оскільки порушень судом норм права при прийнятті оскаржуваного рішення не виявлено, а наведеним спростовуються доводи, викладені у апеляційній скарзі, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2015 року по справі №904/9642/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.03.2016 року.

Головуючий Л.В. Чоха

Судді: Л.О. Чимбар

ОСОБА_1