Рішення № 56218206, 22.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2016

Справа № 910/42/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства “Львівський хімічний завод”

до Приватного акціонерного товариства “Телесистеми України”

про стягнення 57 667,73 грн.

за участю представників:

від позивача:

не з’явився

від відповідача:

не з’явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство “Львівський хімічний завод” з позовом до Приватного акціонерного товариства “Телесистеми України” про стягнення 57 667,73 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення № O-03LVILVI0029\181212 від 18.12.2012р. в частині своєчасної орендної оплати та компенсації вартості комунальних послуг.

У позові Публічне акціонерне товариство “Львівський хімічний завод” просило суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 57 667,73 грн., яка складається з заборгованості по орендній платі та комунальним платежам – 51 943,67 грн., пені у сумі 5 364,44 грн. та 3 % річних у сумі 359,62 грн.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання. У минулому судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити позов.

Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 18.12.2012 р. між Публічним акціонерним товариством “Львівський хімічний завод” (орендодавец) та Приватним акціонерним товариством “Телесистеми України” (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № O-03\181212 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець зобов’язався передати орендареві в тимчасове платне користування (оренду) частину даху, розташовану за адресою: м. Львів, вул. Рахівська, 16, загальною площею 20,0 кв.м. (план-схема зазначається у додатку № 2), а орендар зобов'язується сплачувати орендодавцеві плату за користування. Об'єкт оренди надається в користування для розміщення телекомунікаційного обладнання базової станції (RBS) ПрАТ «Телесистеми України».

Орендодавець зобов'язується передати орендареві об'єкт оренди протягом 10 днів з моменту підписання цього договору, який вважається переданим орендареві з моменту підписання акта прийому-передачі уповноваженими представниками сторін (п.п. 1.2, 1.4 договору).

Згідно з п. 4.1 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує місячну орендну плату у розмірі 2 958,00 грн., яка визначається шляхом коригування за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, згідно виставлених орендодавцем рахунків.

Відповідно до п. 4.2 договору орендна плата сплачується щомісячно, починаючи з моменту фактичної передачі об'єкта оренди за актом прийому-передачі, не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Платежі по компенсації витрат за використану електроенергію та інших витрат проводяться орендарем окремо відповідно до фактичного споживання згідно показів лічильника або пропорційно займаній площі та відповідно до діючих тарифів, на підставі виставлених орендодавцем рахунків за ці витрати. Термін оплати – 10 діб з часу отримання виставлених рахунків (п. 4.3 договору).

Згідно з п. 5.1 договору цей договір укладено на строк з 18.12.2012 р. по 17.11.2015 р.

При бажанні достроково звільнити орендований обєкт оренди і припинити дію даного договору орендар письмово попереджає про це орендодавця, але не пізніше, ніж за 30 днів до такого завльнення (п. 5.3 договору).

У судовому засіданні встановлено, що позивач на виконання умов договору надав відповідачу в оренду частину даху, розташовану за адресою: м. Львів, вул. Рахівська, 16, загальною площею 20,0 кв.м., що підтверджується відповідним актом прийому-передачі від 18.12.2012 р.

19.08.2015 р. ПрАТ “Телесистеми України” направило на адресу позивача лист № 15/354/0152, яким просило припинити дію договору оренди відповідно до п. 5.3 договору, а також гарантувало сплату існуючої заборгованості за цим договором. Позивач відповіді на вказаний лист не надав. Отже, враховуючи строк дії договору – до 17.11.2015 р., а також зважаючи на пропозицію відповідача про закінчення дії договору та відсутність заперечень іншої сторони з цього приводу, суд вважає, що договір оренди припинив свою дію з 17.11.2015 р.

При цьому судом встановлено, що орендні платежі за період з січня по листопад 2015 р. ПрАТ “Телесистеми України” не сплатило, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на суму 51 943,67 грн., з якої: по орендних платежах - у сумі 49 856,67 грн., по компенсації витрат за використану електроенергію - у сумі 2 087,00 грн. Про вказане свідчать акти здавання-приймання наданих послуг за вказаний період, виписки з рахунку позивача та акт звірки розрахунків.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Також відповідно до ст.ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, судом встановлено, що у відповідача в силу закону та договору виник обов'язок по сплаті орендних платежів у сумі 49 856,67 грн. та відшкодування витрат за елекротенергію у сумі 2 087,00 грн., а всього - у сумі 51 943,67 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

Оскільки доказів належної оплати заборгованості орендних платежів та компенсації за електроенергію відповідачем суду не надано, позовні вимоги в сумі 51 943,67 грн. підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату орендних платежів у сумі 5 364,44 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що стягнення заборгованості з орендної плати провадиться у встановленому законом порядку з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період порушення строків оплати, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Провівши перерахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню пеня за несвоєчасну оплату орендних платежів у сумі 5 364,44 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача 359,62 грн. матеріальні втрати у вигляді 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у сумі 359,62 грн., тобто у сумі, якій просить позивач.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Львівський хімічний завод” до Приватного акціонерного товариства “Телесистеми України” про стягнення 57 667,73 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Телесистеми України” (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 7, ідентифікаційний код 22599262) на користь Публічного акціонерного товариства “Львівський хімічний завод” (79070, м. Львів, вул. Рахівська, буд. 16, ідентифікаційний код 05761873) основну заборгованість у сумі 51 943 (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот сорок три) грн. 67 коп., пені у сумі 5 364 (п'ять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 44 коп. та 3 % річних у сумі 359 (триста п'ятдесят дев'ять) грн. 62 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Телесистеми України” (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 7, ідентифікаційний код 22599262) на користь Публічного акціонерного товариства “Львівський хімічний завод” (79070, м. Львів, вул. Рахівська, буд. 16, ідентифікаційний код 05761873) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 22 лютого 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 29 лютого 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.