Рішення № 56217593, 23.02.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/183/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2016 Справа № 908/6045/15

за позовом: Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25)

до відповідача: Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії Автомобільні дороги України (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

про стягнення 29437,29 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача ОСОБА_1, довіреність №54 від 31.12.2015 р.;

від відповідача ОСОБА_2, довіреність №16/01 від 12.01.2016 р.

До господарського суду Запорізької області звернулося Відкрите акціонерне товариство Запоріжжяобленерго в особі Запорізьких міських електричних мереж з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії Автомобільні дороги України 29437,29 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статті 20, 173 175, 193 Господарського кодексу України, Закон України Про електроенергетику та умови укладеного між сторонами договору № 405 про постачання електричної енергії. Вказує, що за умовами договору відповідач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору. Відзначає, що оскільки відповідач не надав в термін обумовлений договором відомості про розмір очікуваного у 2014 році споживання електричної енергії за формою додатка № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" розмір очікуваного споживання електричної енергії на цей рік був установлений постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у 2013 році електричної енергії з урахуванням дозволеної потужності та режиму роботи електроустановок. Зокрема, таким чином в листопаді і грудні 2014 року була визначена договірна величина споживання електричної енергії в обсязі 9600 кВт/год. та 11040 кВт/год., відповідно. На 2015 рік договірна величина споживання електричної енергії була узгоджена між ВАТ "Запоріжжяобленерго" та відповідачем в додатку № 1 до Договору, відповідно до умов якого у січні 2015 вона становила 9600 кВт/год., в лютому - 9600 кВт/год., а в березні - 10560 кВт/год. Згідно наданих Споживачем актів про спожиту електричну енергію та згідно ПКЕЕ розрахунковим шляхом було встановлено обсяг спожитої електричної енергії у листопаді 2014 - 13734 кВт/год., у грудні 2014 - 11957 кВт/год., у січні 2015 - 12675 кВт/год., у лютому 2015 - 13640 кВт/год., у березні 2015 - 20497 кВт/год. За доводами позивача, в порушення умов Договору та норм ПКЕЕ Споживачем було перевищено договірну величину споживання електричної енергії у вищевказаних періодах 2014-2015 років, у звязку з чим позивачем на вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії були сформовані рахунки та вручені представнику споживача під особистий підпис в журналах видачі рахунків за вказані періоди на загальну суму 29437,29 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.12.2015 р. порушено провадження у справі № 908/6062/15, присвоєно справі номер провадження № 30/187/15, розгляд якої призначено на 18.01.2016 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.12.2015 р. порушено провадження у справі № 908/6045/15, присвоєно справі номер провадження № 30/183/15, розгляд якої призначено на 18.01.2016 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті.

Дочірнє підприємство «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» «Автомобільні дороги України» - відповідач у справі у відзиві на позов посилається на оглядовий лист Вищого господарського суду України «Про практику застосування господарськими судами законодавства про постачання електричної енергії» від 30.12.2011 р. за № 01-06/1872. Вважає, що з огляду на положення зазначеного Листа передбачається, що двократна вартість різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електроенергії є санкцією, тобто, містить порядок притягнення Споживача до господарської відповідальності за перевищення договірних величин споживання електричної енергії. Нарахування суми заборгованості вважає неправомірним з огляду на порушення позивачем діючого законодавства в частині притягнення відповідача до господарської відповідальності.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.01.2016 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 08.02.2016 р. В судовому засіданні оголошувалася перерва до 10.02.2016р.

На підставі ст. 69 ГПК України ухвалою суду від 10.02.2016 р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів за клопотанням позивача, розгляд справи відкладено на 23.02.2016 р.

В судовому засіданні 23.02.2016 р. розгляд справи продовжено.

За письмовим клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні, позов підтримав в повному обсязі, надав додаткові докази та пояснення в обґрунтування заявлених вимог. Вважає помилковими посилання відповідача у спірних правовідносинах на оглядовий лист Вищого господарського суду України Про практику застосування господарськими судами законодавства про постачання електричної енергії № 01-06/1872 від 30.12.2011р., який містить тільки порядок застосування оперативно-господарської санкції енергопостачальною організацією у вигляді рішення про нарахування вартості недорахованої спожитої електричної енергії. З огляду на ч. 6 ст. 26 Закону України Про електроенергетику, п.4.2.2 Договору про постачання електричної енергії укладеного між сторонами, за твердженням позивача, передбачено обовязок споживача сплачувати енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини, без посилань на порядок застосування оперативно-господарської санкції.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених у запереченнях.

В судовому засіданні 23.02.2016 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2012 р. між Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (постачальник електричної енергії, позивач по справі) та Дочірнім підприємством Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (споживач, відповідач по справі) було укладено договір № 405 про постачання електричної енергії (надалі Договір), за умовами якого постачальник електричної енергії зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно п.п. 5, 7 додатку № 4 до договору № 59 споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою: Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за формою Додатка № 5.1; Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу за формою № 5.5. За підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Пунктом 11 додатку № 4 до договору передбачено, що споживач зобовязаний після розрахункового періоду і проведення постачальником розрахунку обсягу використаної електроенергії у разі неодержання рахунка або вимоги-доручення до 10 числа, направити свого уповноваженого представника отримати платіжний документ на сплату спожитої електроенергії, і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити сплату.

Пунктами 3.1.3, 3.2.1 Договору передбачено, що постачальник наділений правом визначати величини споживання електричної енергії, а споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, передбаченому розділом 5 договору.

Пунктом 4.2.2 Договору сторони визначили, що за перевищення визначених договірних величин споживання електричної енергії споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Оскільки відповідач не надав в термін обумовлений договором відомості про розмір очікуваного у 2014 році споживання електричної енергії за формою додатка № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" розмір очікуваного споживання електричної енергії на цей рік був встановлений постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у 2013 році електричної енергії з урахуванням дозволеної потужності та режиму роботи електроустановок. Зокрема, таким чином в листопаді і грудні 2014 року була визначена договірна величина споживання електричної енергії в обсязі 9600 кВт/год. та 11040 кВт/год., відповідно.

На 2015 рік договірна величина споживання електричної енергії була узгоджена в додатку № 1 до Договору, відповідно до умов якого у січні 2015 вона становила 9600 кВт/год., в лютому - 9600 кВт/год., а в березні - 10560 кВт/год.

Згідно наданих Споживачем актів про спожиту електричну енергію та згідно ПКЕЕ розрахунковим шляхом було встановлено обсяг спожитої електричної енергії у листопаді 2014 - 13734 кВт/год., у грудні 2014 - 11957 кВт/год., у січні 2015 - 12675 кВт/год., у лютому 2015 - 13640 кВт/год., у березні 2015 - 20497 кВт/год.

За доводами позивача, в порушення умов Договору та норм ПКЕЕ Споживачем було перевищено договірну величину споживання електричної енергії у вищевказаних періодах 2014-2015 років, у звязку з чим на вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії були сформовані рахунки та вручені представнику споживача під особистий підпис в журналах видачі рахунків за вказані періоди на загальну суму 29437,29 грн.

Позовні вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії Автомобільні дороги України 29437,29 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії регулюються Законом України «Про електроенергетику», який є спеціальним законом у сфері регулювання електроенергетики.

Згідно з положеннями ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Договір про поставку електричної енергії є основним документом, який регламентує відношення між постачальником електричної енергії за регульованими тарифами та споживачем.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричною енергією, затверджені наказом НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 та зареєстровані в Мінюсті України 02.08.1996р. за № 417/1442, з наступними змінами та доповненнями (надалі ПКЕЕ).

Пунктом 1.1 ПКЕЕ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що їх дія поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до п. 1.3 ПКЕЕ, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У відповідно за ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт) управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України (ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Правовідносини сторін у справі врегульовані договором № 405 про постачання електричної енергії від 29.12.2012 р.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно пункту 10.2. розділу 10 ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобовязаний: додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів.

Пунктом 4.1. ПКЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Відповідно до пункту 4.2. ПКЕЕ відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії.

В пункті 6.14. ПКЕЕ зазначено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Відповідно до пункту 6.16. ПКЕЕ обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідач, в порушення умов Договору, не виконав свої зобовязання щодо надання в обумовлений Договором термін відомостей про розмір очікуваного у 2014 році споживання електричної енергії за формою додатка № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу". Таким чином, як свідчать матеріали справи, розмір очікуваного споживання електричної енергії на цей рік був встановлений постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у 2013 році електричної енергії з урахуванням дозволеної потужності та режиму роботи електроустановок.

В листопаді і грудні 2014 року була визначена договірна величина споживання електричної енергії в обсязі 9600 кВт/год. та 11040 кВт/год., відповідно.

На 2015 рік договірна величина споживання електричної енергії була узгоджена між сторонами в додатку № 1 до Договору, відповідно до умов якого у січні 2015 вона становила 9600 кВт/год., в лютому - 9600 кВт/год., а в березні - 10560 кВт/год.

Згідно наданих Споживачем актів про спожиту електричну енергію та згідно ПКЕЕ розрахунковим шляхом було встановлено обсяг спожитої електричної енергії у листопаді 2014 - 13734 кВт/год., у грудні 2014 - 11957 кВт/год., у січні 2015 - 12675 кВт/год., у лютому 2015 - 13640 кВт/год., у березні 2015 - 20497 кВт/год.

Таким чином, судом встановлено, що в порушення умов Договору та норм ПКЕЕ Споживачем було перевищено договірну величину споживання електричної енергії у вищевказаних періодах 2014-2015 років.

Абзацом 4 п. 4.2 ПКЕЕ передбачено, у разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодах поточного року.

Тобто, на підставі вищенаведених норм чинного законодавства та встановлених умов договору, перевищення договірних величин у листопаді та грудні 2014 року відповідає періодам фактичного споживання у листопаді та грудні 2012 року.

Так, у листопаді 2012 року фактичне споживання електричної енергії склало у розмірі 10135 кВт.год та грудні 2012 року у розмірі 17 517 кВт.год, що перевищує потужність, яка передбачена умовами договору, у зв'язку з чим позивач самостійно визначив величини споживання у вищезазначених періодах у відповідності до потужності та годин роботи електроустановки, що передбачені умовами договору та встановив наступне: листопад 2014р. - 60 кВт.год (згідно умов додатку 5) * 8 год (згідно умов додатку 5) * 20 днів = 9 600 кВт.год; грудень 2014 р. - 60 кВт.год (згідно умов додатку 5) * 8 год (згідно умов додатку

5) * 23 дні =11 040 кВт.год.

Так, згідно наданого Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію Відповідачем спожито у листопаді 2014 року 13734 кВт.год. (13734 - 9600 = 4134), отже перевищення договірних величин у даному місяці складає 4134 кВт.год. (тариф 1.2335), сума до сплати за перевищення договірних величин складає у розмірі 5099,29грн.

Згідно наданого Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію у грудні 2014 року відповідачем спожито 11957 кВт.год. (11957 - 11040 = 917), отже перевищення договірних величин у даному місяці складає 917 кВт.год. (тариф 1.2582), сума до сплати за перевищення договірних величин складає у розмірі 1153,77 грн.

Згідно п. 5.3. додатку №4 до договору, у разі перевищення договірної величини споживання електричної потужності, що визначається Постачальником електричної енергії на основі оформленого згідно вимог цього Договору (п. 7, 8 Додатка № 5) «Акта результатів замірів електричної потужності» та/або «Акта з контролю електричної потужності», Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок для сплати двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величин споживання електричної потужності.

Позивачем на вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії були сформовані рахунки та вручені представнику споживача під особистий підпис в журналах видачі рахунків за вказані періоди на загальну суму 29437,29 грн. (арк. справи 33 40).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 13 Порядку постачання електричної енергії споживачем та Постанови КМ України № 475 від 09.04.2002р., у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Враховуючи встановлене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 29427,29 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії, яка обчислений позивачем, як вартість між фактично спожитою електроенергією та договірною величиною, що встановлено положеннями ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".

Слід зазначити, що відповідачем розмір нарахованої позивачем заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії не оспорюється. Заперечення відповідача стосуються порушення, на його думку, позивачем діючого законодавства в частині притягнення відповідача до господарської відповідальності з огляду на положення листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування господарськими судами законодавства про постачання електричної енергії» від 30.12.2011 р. за № 01-06/1872. За доводами відповідача, згідно з цим Листом двократна вартість різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електроенергії є санкцією, і містить порядок притягнення Споживача до господарської відповідальності за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Проте, зазначений Лист ВГСУ містить лише порядок застосування оперативно-господарської санкції енергопостачальною організацією у вигляді рішення про нарахування вартості недоврахованої спожитої електричної енергії (Розділ 3). Крім того, у вищезазначеному Листі вказано, що у разі перевищення за розрахунковий період договірних величин споживання електричної енергії споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії (постанова Вищого господарського суду України від 29.09.2010 N 6/75).

З висновками Вищого господарського суду України погодився і Верховний Суд України, який за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду у зазначеній справі залишив її без змін (постанова Верховного Суду України від 06.12.2010 N6/75).

Враховуючи викладене, суд констатує наявність підстав для задоволення позовних вимог, які є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Запорізьких міських електричних мереж (м. Запоріжжя) до Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії Автомобільні дороги України (м. Запоріжжя) задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ЄДРПОУ 32025623) на користь Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, ЄДРПОУ 00130926) 29437 (двадцять девять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 29 коп. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії із зарахуванням на на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260313141419 в філії ЗОУ ВАТ Державний ощадний банк України м.Запоріжжя, МФО 313957.

Стягнути з Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ЄДРПОУ 32025623) на користь Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, ЄДРПОУ 00130926; р/р 26002111111102 у Філії «Запорізьке РУ» ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399) 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 29.02.2016 р.