Рішення № 56217146, 25.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.16р. Справа № 904/11119/15

За позовом Комунального підприємства "Парковка та реклама"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНЗЕМЕКСПЕРТ"

про стягнення 11 293,63 грн. боргу за договором про надання послуг

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № 1101-27 від 11.01.16р.

Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 11 293,63 грн. боргу за договором про надання послуг з розробки плану території, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.

Розгляд справи відкладався.

Відповідач про засідання суду повідомлявся належно, на адресу, вказану у позові та ЄДР, про що свідчить поштове повернення з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання" № 4994530670287 та поштове повернення з відміткою поштової установи "адресат вибув" №4994531900588.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.12.13р. сторонами укладений договір №А 0612/465 (далі Договір), за п. 1.1 якого Виконавець зобов'язався в порядку та на умовах визначених цим договором надати послугу з розробки детального плану території під розміщення виробничо-складських комплексів за адресою: вул. Електрозаводська в Жовтневому районі м. Кривого Розу, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги.

Вартість послуг згідно з п. 2.1 Договору становить 11 293,63 грн.

Послуги за цим договором в межах строку визначеного пунктом 3.1 (трьох місяців після укладення договору), надані комунальним підприємством та 23.12.13р. сторони підписали Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) без жодних зауважень від Замовника.

Згідно з п.2.2. Договору замовник зобов'язався перерахувати грошові кошти, передбачені п.2.1. Договору (вартість послуг), протягом 7 банківських днів з дня підписання договору.

За даними Позивача, в порушення умов Договору, кошти за надані послуги не сплачені, у звязку з чим у Відповідача виник борг у сумі 11 293,63 грн. З метою досудового врегулювання спору 27.08.15р. Відповідачеві направлена претензія, яку він залишив без відповіді і задоволення.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає їх обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНЗЕМЕКСПЕРТ" (50085, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Коротченка, будинок 1В, приміщення 1, код 319 332 68) на Комунального підприємства "Парковка та реклама" (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Майдан Праці, 1, код 348 113 76) 11 293,63 грн. - боргу за договором про надання послуг з розробки, 1 218,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено ____