Постанова № 56217114, 26.02.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.13

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/85/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ковальової Т. І.

при секретарі судового засідання Дюкаревій М. І.

за участю представників сторін

від позивача: Мілоградський О. О.

від відповідача: Ахтирська М. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08 грудня 2015 року Товариством було отримано від СДПІ з ОВП МГУ ДФС у м. Луганську податкову вимогу від 03.12.2015р. за №45-25 про сплату податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням по земельному податку з юридичних осіб у сумі 27 207,54 грн. за земельні ділянки які розташовані в м. Луганську.

Користуючись правами платника податків, передбаченими п. п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) та у порядку, визначеному у ст. 56 ПК України, Товариство 16.12.2015р. подало скаргу за №01-31/2/217 (надалі - Первісна скарга) щодо повного скасування податкової вимоги від 03.12.2015р. №45- 25 до Міжрегіонального головного управління ДФС. Однак, вказаний Контролюючий орган вищого рівня своїм рішенням від 20.01.2016р. №1371/10/18-10-23-26 залишив без змін податкову вимогу від 03.12.2015р. №45-25, а Первісну скаргу Товариства без задоволення.

Вважаємо оскаржуване рішення протиправнім і таким, яке підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Товариство згідно вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 15.10.2014р. №1бб9-УІІ та на час дії Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» скористалося заходами щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, визначеними Законом №1669 та не сплатило податкові зобов'язання щодо плати за землю, яка знаходиться у місті Луганську, визначені у податковій декларації на 2014 рік, за вересень 2014р.

Крім того, 02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність деяких розпоряджень Кабінет Міністрів України» (далі - Розпорядження №1275-р), яким місто Луганськ визнано місцевістю де здійснювалася антитерористична операція.

Строк сплати податкового зобов'язання - земельного податку з юридичних осіб за вересень 2014 року, є - 30.10.2015 р. Відповідно до Закону №1669 та Розпорядження №1053-р, яке діяло із моменту його прийняття - з 30.10.2014р. по 05.11.2014р., Товариство було законно звільнено від сплати за земельний податок з юридичних осіб за вересень 2014 року по земельним ділянкам, які знаходяться у місті Луганську.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснив, що вважає посилання позивача на не чинність Розпорядження КМУ № 1053-р недоречним з причини відсутності переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, що стосується тільки Кабінету Міністрів України та не належить до компетенції податкових органів. Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/18330/14 від 09.05.2015 визнано нечинним Розпорядження КМУ № 1079-р від 05.11.2014, втім питання вищевказаного переліку населених пунктів залишено без вирішення. Зазначив, що статтею 1 Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" передбачено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. У зв'язку з цим відповідач вважає, що до закінчення антитерористичної операції та за відсутністю відповідного переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, неможливо на законодавчому рівні звільнення від сплати орендної плати за користування земельним ділянками. Також сертифікат Торгово-промислової палати не звільняє платника податку від обов'язку подавати до контролюючого органу податкову звітність та не може бути підставою для звільнення від обов'язку сплачувати податки взагалі. Тому відповідач вважає оскаржувану податкову вимогу від 03.12.2015 № 45-25 на суму 27 207,54 грн. правомірною та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання» (далі - ТОВ "ЛЕО"), код ЄДРПОУ 31443937, є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 02.04.2001 за № 13821050010000206. (а.с. 30)

ТОВ "ЛЕО" перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС як платник окремих податків, зокрема земельного податку (а. с. 31).

Позивачем у лютому 2015 року подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську МГУ ДФС податкову декларацію з плати за землю (земельний податок, орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), у яких самостійно визначено щомісячну суму земельного податку та орендної плати, які позивач зобов'язаний сплачувати до 30 числа, що настає за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України) (а. с. 53-74).

В обліковій картці з земельного податку зазначено, що станом на 30.11.2015 ТОВ "ЛЕО" мало переплату у сумі 2 967,14 грн., за податковим розрахунком земельного податку №9019141218 від 20.02.2015 зі строком сплати до 30.11.2015 нараховано 30 174,68 грн., до сплати підлягає 27 207,54 грн. (а. с. 51). Вказана сума позивачем не сплачена.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків п.49.1 ст.49 Податкового кодексу.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення у встановлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України.

У зв'язку з наявність податкового боргу Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС винесено податкову вимогу № 45-25 від 03.12.2015 на суму 27 207,54 (а. с. 8).

ТОВ "ЛЕО" 16.12.2015 подано до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу обслуговування великих платників скаргу № 01-31/2/217 на податкову вимогу від 03.12.2015 № 45-25. (Т. І І а.с. 19-20).

Рішенням Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу обслуговування великих платників № 21371/10/18-10-23-26 від 20.01.2016 скарга позивача залишена без задоволення, а податкова вимога № 45-25 від 03.12.2015 залишена без змін. (а.с. 13-16).

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваної вимоги в частині визначення податкового боргу з земельного податку за землю суд враховує таке.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року.

Статтею 6 Закону № 1669 встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно до частини 3 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За результатами аналізу вказаних норм суд вважає, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Крім того, Закон № 1669 прийнято у часі пізніше ніж Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 1669, Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Згідно переліку населених пунктів, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.14 № 1053, місто Луганськ є населеними пунктом, на території якої здійснювалась антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053" втратили чинність.

Згідно переліку населених пунктів, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.15 № 1275-р , місто Луганськ є населеними пунктом, на території якої здійснювалась антитерористична операція.

З аналізу наведених норм вбачається, що навіть з прийняттям нового розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» місто Луганськ залишився населеним пунктом, на території якої здійснювалась антитерористична операція, а відтак, позивач користується пільгами, встановленими статтею 6 Закону № 1669 щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (земельного податку, орендної плати).

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "ЛЕО".

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправною та скасування податкової вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 03.12.2015 № 45-25 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС за узгодженими грошовими зобов'язаннями за земельний податок з юридичних осіб у сумі 27 207,54 грн.

Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання (код ЄДРПОУ 31443937) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову в повному обсязі складено та підписано судом 02 березня 2016 року.

Суддя Т.І. Ковальова