Ухвала суду № 56215995, 29.02.2016, Луганський окружний адміністративний суд

5.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

29 лютого 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1530/15

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі управління служби безпеки України в Луганській області до Сєвєродонецької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення , -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі управління служби безпеки України в Луганській області до Сєвєродонецької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року закрито провадження по вищевказаній справі.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду зазначено, що при розгляді справи слід звернути увагу на дотримання позивачем строків звернення до суду, а також дотримання порядку та підстав звернення прокурора в інтересах органу державної влади.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року адміністративний позов першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі управління служби безпеки України в Луганській області було залишено без руху з вимогою надати суду обґрунтування питання неналежного виконання Управління СБУ в Луганській області своїх повноважень з посиланням на відповідні докази, зазначення захист яких саме законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює позивач, які саме передбачені законом повноваження він не виконує чи виконує неналежним чином; коли саме управлінню СБУ в Луганській області стало відомо про наявність оскарженого рішення; які докази підтверджують ці обставини.

На виконання зазначеної ухвали суду першим заступником прокурора Луганської області було подано уточнену позовну заяву, в якій він зазначив, що посадовим особам Управління СБУ в Луганській області упродовж майже року не було відомо про зміну статусу службового житла, що свідчить про неналежне виконання ним своїх обовязків щодо збереження ввіреного майна. Прокурор зазначив, що прийняте виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради рішення №664 від 09.12.2014 призвело до того, що зі службового житлового фонду Управління СБУ в Луганській області незаконно вибула трикімнатна квартира, яка має значення для задоволення житлових потреб співробітників. Щодо строків звернення до суду заступник прокурора зазначив, що, враховуючи відсутність офіційного оприлюднення рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №664 від 09.12.2014 «Про зміну правового режиму на житлову площу» на сайті Сєвєродонецької міської ради, прокурору стало відомо про неправомірність прийнятого рішення лише після отримання інформації, що надійшла від Голови Управління Служби безпеки України в Луганській області від 09.09.2015. Управлінню СБУ про вказані порушення стало відомо під час службового розслідування, проведеного на підставі наказу начальника №241 від 06.08.2015.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в обґрунтування підстав для звернення прокурора в інтересах держави в особі Служби безпеки України в Луганській області, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Визначення поняття «інтереси держави» надав Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, який встановив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави в свою чергу відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх субєктів права власності та господарювання тощо. При цьому у резолютивній частині рішення Конституційного Суду України зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

З матеріалів справи вбачається, що заступник прокурора Луганської області звертається до суду з позовом щодо скасування рішення виконкому Сєвєродонецької міської ради №644 від 09.12.2014, яким було змінено правовий режим на житлову площу за адресою: АДРЕСА_1, яка входила до службових жилих приміщень Управління Служби безпеки України в Луганській області (а.с.16).

Оскільки, спірні правовідносини стосуються правового статусу жилої площі, яка входила до службових жилих приміщень Управління Служби безпеки України в Луганській області, та не зачіпають визначені вище інтереси держави, суд дійшов висновку про відсутність в даному випадку предмету захисту, на які повинні бути спрямовані дії прокурора в межах Закону України «Про прокуратуру».

Також з наданого до суду адміністративного позову вбачається, що підставою для звернення до суду прокурора є неналежне виконання посадовими особами Управління СБУ в Луганській області своїх службових обовязків, внаслідок чого їм понад півроку не було відомо про оскаржене рішення.

В обґрунтування питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду прокурор зазначає, що позивач до отримання висновку службового розслідування від 10.09.2015 не знав про своє порушене право і не міг дізнатися, оскільки звернення від імені колишнього начальника Управління СБУ в Луганській області ОСОБА_3 №63/36/766 від 01.11.2014, виконано ймовірно не ОСОБА_3, та мають ознаки підробленого документу, а саме рішення, що приймалося на підставі цього звернення, не було опубліковано, та про його наявність позивачу не було відомо, та відповідач його не повідомляв. Тому заявник вважає, що строк звернення до суду позивачем не порушено.

Таким чином, обґрунтування підстав представництва прокурора інтересів держави в особі позивача в суді суперечать наданих ним обґрунтуванням дотримання позивачем строку звернення до суду. Оскільки позивач Управління СБУ в Луганській області не міг знати про своє порушене право до затвердження висновків службового розслідування, на що посилається прокурор, то висновок прокурора про те, що неотримання позивачем протягом півроку відомостей про прийняття відповідачем оскаржуваного рішення свідчить про невиконання ним своїх функцій є не змістовними. Крім того, заступник прокурора не вказує, які саме дії не здійснили посадові особи позивача, яких саме повноважень не виконали, та яким чином це свідчить про неналежне виконання своїх функцій щодо охорони інтересів держави позивачем в цілому та не можливості ним самостійно звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

З урахуванням того, що заступником прокурору Луганської області на виконання ухвали суду від 12.02.2016 не обґрунтовано питання неналежного виконання Управлінням СБУ в Луганській області своїх повноважень щодо охорони інтересів держави з посиланням на відповідні докази; не зазначено, захист яких саме законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює позивач, які саме передбачені законом повноваження він не виконує чи виконує неналежним чином; які докази підтверджують ці обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду вказаної позовної заяви.

При цьому суд відмічає, що згідно ч. 3 ст.155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.60, ст.106, п.7 ч.1 ст.155, ст. 160 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі управління служби безпеки України в Луганській області до Сєвєродонецької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_4