Ухвала суду № 56215100, 29.02.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 2121/3210/2012 Головуючий в суді 1 інстанції: ОСОБА_1

Номер провадження: 22-ц/791/784/16 Доповідач: Склярська І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі :

головуючого Склярської І.В.,

суддів: Цуканової І.В.,

ОСОБА_2,

секретар Кутузова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє від імені ОСОБА_4 на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 05 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Раденської сільської ради Цюрупинського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовною заявою, посилаючись на те, що з 21.07.1989 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_6, під час якого 18.03.1994 шляхом обміну спільної квартири подружжям був придбаний будинок, розташований за адресою вул. Лісна, 11-в, с. Раденськ Цюрупинського району Херсонської області. З 1998 року позивач проживала окремо від чоловіка. 05 червня 2011 року ОСОБА_6 помер, про що ОСОБА_5 випадково дізналась лише у квітні 2012 року, у звязку з чим просила визначити їй додатковий строк для прийнятя спадщини, що залишилася після смерті її чоловіка, ОСОБА_6, померлого 05.06.2011 року, на період 6 місяців з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 05 листопада 2012 року позов було задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, діючи від імені ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати, направити справу на розгляд до суду першої інстанції, визнати ОСОБА_4 належним відповідачем у справі за позовом ОСОБА_5 до Раденської сільської ради Цюрупинського району Херсонської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 її доводи не визнала, рішення суду вважає законним та обґрунтованим, посилаючись на те, що оскільки незважаючи на рішення суду про розірвання шлюбу, його розірвання не було зареєстровано, а тому вона як дружина має право на спадщину. Також нотаріус не повідомив її про відкриття спадщини, про смерть чоловіка дізналася випадково, оскільки близько двох останніх років перед смертю навіть не розмовляли, кожен жив своїм життям.

Заслухавши доповідача, осіб, які зявилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що причини пропуску строку для прийняття спадщини, зазначені позивачем, є поважними.

З матеріалів справи вбачається, що будинок 14 по вул. Лісна в с. Раденськ Цюрупинського району Херсонської області згідно договору міни від 18.03.1994 року є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.7). Шлюб укладений між сторонами 21 липня 1989 року (а.с.6), рішенням народного суду Комсомольського району м. Херсона від 14.09.1992 року розірваний (а.с.32). Реєстрація розірвання шлюбу в органах РАГС сторонами не здійснювалася, що визнається особою, яка подала апеляційну скаргу та позивачем. ОСОБА_6 помер 05 червня 2011 року(а.с.5).

Також, з матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_6 є діти: донька ОСОБА_4, яка як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.08.2012 року (а.с.31) та свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.07.2013 року (а.с.70) прийняла спадщину, була відкрита спадкова справа № 06/2011. Також, як пояснила позивач та представник особи, яка подала апеляційну скаргу у померлого є донька ОСОБА_7.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, а також ці обставини визнані судом поважними.

За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Таким чином, якщо ж перешкоди були відсутні, а спадкоємець не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Зазначені правові позиції висловлені Верховним Судом України в ухвалених за результатом розгляду заяв про перегляд судових рішень з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦК України, постанові від 26 вересня 2012 року (справа №6-85цс12) та постанові від 04 листопада 2015 року (справа№6-1486цс15) і є обов'язковими для врахування судом при вирішенні цивільних справ відповідно до ст.ст. 214, 360-7 ЦПК України.

Оскільки позивач не прийняла спадщину після чоловіка саме через відсутність інформації про його смерть, а інші передбачені ч. 3 ст. 1272 ЦК України обставини щодо наявних перешкод для подання нею заяви про прийняття спадщини судом не встановлені і на такі ОСОБА_5 не посилається, колегія суддів не погоджується з висновком суду про обґрунтованість заявленого в даній справі позову і вважає, що цей висновок не відповідає обставинам справи в межах наданих і досліджених в судовому засіданні доказів та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Крім того, за розясненнями, викладеними у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідачами у справі за позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК, є спадкоємці, які прийняли спадщину.

У порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України суд першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув, не первірив наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, не вирішив питання про склад осіб, які беруть участь у справі, не з'ясував дійсне коло спадкоємців, чи зверталися вони до нотаріуса, чи прийняли спадщину, та відповідно не залучив до участі в справі належного відповідача, не врахував, що у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у разі їх відсутності територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Разом з тим, ОСОБА_5, достовірно обізнана про наявність у померлого дітей, які в силу закону є спадкоємцями та одна з яких прийняла спадщину, безпідставно предявила позов до сільської ради.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги такими, що ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права. Разом з тим, вимоги апеляційної скарги про визначення ОСОБА_4 належним відповідачем по справі та направлення справи на розгляд до суду першої інстанції не ґрунтуються на нормах процесуального закону, які підлягають застосуванню судом апеляційної інстанції при перегляді справи, а тому підстави для їх задоволення відсутні.

Таким чином, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи призвело до неправильного вирішення спору, в звязку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного, ст. 1272 ЦК України, керуючись ст.ст.303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє від імені ОСОБА_4, задовольнити частково.

Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 05 листопада 2012 року скасувати і ухвалити нове.

В задоволенні позову про визначення додаткового строку для поднання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справшляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.В. Склярська

Судді: І.В. Цуканова

ОСОБА_2