Рішення № 56212301, 02.03.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/3550/15-ц 02.03.2016 02.03.2016 02.03.2016

Провадження №22-ц/784/373/16

Справа №490/3550/15-ц

Провадження № 22ц/784/373/16 Головуючий у 1-ї інстанції Подзігун Г.В.

Категорія 43 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

2 березня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Ямкової О.О.,

суддів: Локтіонової О.В., Колосовського С.Ю.,

із секретарем: Гордійчук С.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третій особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Будинкового комітету самоорганізації населення (БКСН) «Вікторія»

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2015 року

за позовом

ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які діють

в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_7

до БКСН «Вікторія»,

треті особи КП «Спеціалізоване комунальне підприємство «Грутожиток»,

виконавчий комітет Миколаївської міської ради,

орган опіки та піклування,

про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням шляхом вселення,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ОСОБА_6 і ОСОБА_6, які діють в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулися до суду з позовом до БКСН «Вікторія», треті особи КП «СКП «Грутожиток», виконком Миколаївської міської ради, орган опіки та піклування, про усунення перешкод в користуванні кімнатами №№ 233, 234 будинку (гуртожитку) № 131-в, по вул.Потьомкінської в місті Миколаєві шляхом їх вселення.

Позивачі посилалися на те, що відповідач, здійснивши переобладнання кімнат №№235-236, 237-238, 239, зменшив міжкімнатний коридор до 0,67м, внаслідок чого вони не змогли користуватися своїми кімнатами та у 2011 році вимушені були тимчасово виїхати з будівлі та знімати інше житло. Але, БКСН «Вікторія» за увесь час не усунув порушення, та ще у 2012 році змінив замки у дверях належних позивачам кімнатах.

Тому позивачі ОСОБА_6 і ОСОБА_6 спільно зі своєю неповнолітньою дитиною не можуть проживати в наданих ним кімнатах, що порушує їх права як користувачів житла.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2015року позов задоволено, ухвалено про усунення ОСОБА_6 і ОСОБА_6, та неповнолітньому ОСОБА_7, перешкоди у користуванні житловими приміщеннями кімнат №№233-234 гуртожитку за адресою: місто Миколаїв, вулиця Потьомкінська, 131-в, шляхом їх вселення до цих кімнат. Розподілені судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач БКСН «Вікторія», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду і ухвалите нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

На думку апелянта, суд першої інстанції, не перевірив наявність підстав для первісного вселення позивачів до спірних кімнат, та як наслідок порушення їх прав, а також не залучив до участі у справі особу, яка проживає в кімнатах №№233-234 на підставі договору оренди, чим порушив її права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що право позивачів на користування кімнатами, в яких вони є зареєстрованими, порушено, а тому є усі підстави для його поновлення шляхом вселення позивачів до спірних кімнат.

Проте з таким висновком суду повністю погодитись не можна.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_6 і ОСОБА_6, спільно із сином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, вселилися та з 11 лютого 2003 року зареєструвалися у гуртожитку №2, який розташований в м. Миколаєві по вул. Потьомкінської, 131-в, та знаходився на балансі АТ «Евіс».

З цього часу позивачі користувалися кімнатами №№233-234 зазначеного гуртожитку, але відомостей щодо підстав надання ним для проживання спірних кімнат не збереглося.

З листопада 2006 року мешканцями першого підїзду гуртожитку, в якому знаходяться спірні кімнати №№233-234, утворено БКСН «Вікторія», яке з кінця 2006 року здійснює діяльність як балансоутримувач цього підїзду.

Даних про зміну статусу будинку або першого підїзду цього будинку з «гуртожитку» на «жилої будинок» - відсутні.

У період 2010-2011 років мешканцями кімнат №№ 235-236, 237-238, 239 першого підїзду здійснено їх перепланування, внаслідок чого фактична ширина міжкімнатного коридору зменшилася з 1,4м до 0,67м.

Тому, виселившись із кімнат гуртожитку позивачі ОСОБА_6 і ОСОБА_6, спільно із сином ОСОБА_8, у лютому 2011 року стали звертатися із скаргами до компетентних органів з приводу здійснення їх сусідами незаконних переобладнань, та зменшення міжкімнатного коридору, який веде до належних позивачам кімнат.

В жовтні 2012 року позивачі звернулися до органів внутрішніх справ із заявою про незаконну зміну замків у дверях кімнат №№233-234, та не можливості їх проживання.

Отже, з 2011 року по 2012 рік позивачі проживали в інших жилих приміщеннях, які вимушені були знімати, а тому комунальні послуги за утримання спірних кімнат не сплачували.

З січня 2013 року по грудень 2014 року ОСОБА_6 і ОСОБА_6 виїхали на тимчасове проживання у РФ, у звязку з укладенням трудової угоди. Повернувшись, позивачі не змогли вселитися до спірних кімнат. Іншого житла для постійного проживання вони не мають.

В той же час, 1 вересня 2012 року і 1 вересня 2013 року БКСН «Вікторія» уклало договори найму житла з ОСОБА_9, за яким надало в користування останньої строком до 31 червня 2016 року кімнати №№233-234 по вулиці Потьомкінської, 131-в.

З моменту укладення першого договору та по наступний час, ОСОБА_9 спільно з неповнолітньою дитиною, проживає у спірних кімнатах.

Отже, учасником спору про усунення перешкод та поновлення або порушення права користування спірним житлом, як особи, прав якої стосується судове рішення, є також фактичний користувач кімнат №№233-234 ОСОБА_9.

Тому, у вересні 2015 року ОСОБА_6 і ОСОБА_6 подана уточнена заява, в якої вони просили суд залучити до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_9, яка в подальшому повернута судом на підставі заяви представника позивачів (а.с.85-89).

Разом з тим, повернув уточнену заяву, місцевий суд на зазначене увагу не звернув, та не зясував усі істотні обставини справи і не вирішив питання про залучення до участі у цивільній справі ОСОБА_10, чим порушив її інтереси, так як вирішив питання щодо її прав і обовязків.

Не встановлення дійсних учасників спору та вирішення питання про права та обовязки особи, яку не було залучено до участі у справі, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Так, виходячи зі змісту статті 303 ЦПК України, згідно з якою апеляційна інстанція перевіряє законність і обґрунтованість рішення в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд не має повноважень залучати до участі у справі осіб, яких не було залучено при розгляді справи місцевим судом та вирішувати спір як суд першої інстанції.

В такому випадку, не може бути вирішено апеляційним судом і питання про права та обовязки позивачів так, щоб права іншого користувача кімнат не були порушені і щоб такий користувач мав право на предявлення окремого позову на загальних підставах.

Окрім цього, суд першої інстанції прийняв оскаржене судове рішення за відсутності у матеріалах справи документів, який свідчить про правової статус спірного житла та не встановив точну дату, з якої позивачі не проживають у спірному приміщенні, що є підставою для вирішення питання про захист порушеного права.

За такого, висновки суду першої інстанції щодо вирішення спору по суті є передчасними, так як заявлені позивачами вимоги не до усіх зацікавлених осіб, а тому задоволені бути не можуть.

При цьому відмова в позові у заявлених правовідносинах не позбавляє позивачів права на звернення до суду з позовом із залученням усіх зацікавлених осіб .

Враховуючи викладене, рішення суду підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу БКСН «Вікторія» задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2015року скасувати і ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які діють в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 до БКСН «Вікторія», треті особи КП «Спеціалізоване комунальне підприємство «Грутожиток», виконавчий комітет Миколаївської міської ради, орган опіки та піклування про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням шляхом вселення відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча

Судді