Ухвала суду № 56196087, 23.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/5262/15-ц Головуючий у І інстанції Борець Є. О.Провадження № 22-ц/780/1750/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 23.02.2016

УХВАЛА

Іменем України

23 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Даценко Л.М., Касьяненко Л.І.,

при секретарі: Яруну Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії начальника відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 та заступника начальника відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4, що полягають у незаконному відновленні закінчених виконавчих проваджень про зобовязання закрити ці виконавчі провадження та вивести їх зі зведеного виконавчого провадження, -

в с т а н о в и л а:

16.06.2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою в обгрунтування якої зазначила, що у ВДВС Бориспільського МРУЮ перебували чотири виконавчі провадження № 3376650 з виконання виконавчого листа № 2-188, виданого 07 квітня 2004 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» заборгованості по оплаті послуг з централізованого опалення та підігріву води на гаряче водопостачання в розмірі 1167 гривень 36 копійок; №17590386 з виконання виконавчого листа №2-1990, виданого 01 грудня 2009 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 17 гривень 37 копійок; №42645955 з виконання виконавчого листа №2/1005/2507, виданого 13 березня 2014 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» заборгованості по оплаті послуг з централізованого опалення та підігріву води на гаряче водопостачання в розмірі 6427 гривень 63 копійок; та №42646024 з виконання виконавчого листа №2/1005/2507, виданого 13 березня 2014 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» витрат на оплату судового збору в розмірі 214 гривень 60 копійок.

Постановою держвиконавця ВДВС Бориспільського МРУЮ Київської області ОСОБА_4 від 24.12.2012 року виконавчі провадження № 3376650 закінчені на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою начальника ВДВС Бориспільського МРУЮ Київської області від 21.01.2013 року постанову держвиконавця про закінчення виконавчого провадження скасовано, після чого держвиконавець ОСОБА_4 виконавче провадження відновив. Вказані дії держвиконавця про відновлення виконавчого провадження та дії начальника ВДВС по скасуванню постанови про закінчення виконавчого провадження скаржник просить визнати незаконними та зобовязати цих держслужбовців вчинити дії направлені на закриття виконавчого провадження та їх розєднання.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2015 року у задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі заявник просить ухвалу суду в звязку з порушенням норм матеріального та процесуального права скасувати і скаргу задовольнити.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 липня 2004 року державний виконавець ВДВС Бориспільського МРУЮ виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-188, виданого 7 квітня 2004 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» заборгованості по оплаті послуг з централізованого опалення та підігріву води на гаряче водопостачання в розмірі 1167 гривень 36 копійок.

В подальшому цьому виконавчому провадженню був присвоєний № 3376650.

24 грудня 2012 року заступник начальника ВДВС Бориспільського МРУЮ ОСОБА_4 виніс постанову про закриття виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».

21 січня 2013 року начальник ВДВС Бориспільського МРУЮ ОСОБА_3 винесла постанову про скасування постанови заступника начальника ВДВС Бориспільського МРУЮ ОСОБА_4 від 24 грудня 2012 року.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд виходив з того, що постанова заступника начальника ВДВС Бориспільського МРУЮ ОСОБА_4 від 24 грудня 2012 року суперечила п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки заборгованість за виконавчими листами не погашена в звязку з чим суд вважав, що дії начальника ВДВС Бориспільського МРУЮ ОСОБА_3, які полягають у скасуванні цієї постанови, та дії заступника начальника ВДВС Бориспільського МРУЮ ОСОБА_4, які полягають у відновленні виконавчого провадження, відповідають ч.1 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження».

Такий висновок суду є передчасним, оскільки по-за увагою суду залишилася та обставина, що заявник звернувся до суду із скаргою 16.06.2015 року про оскарження дій держвиконавців за 2013 рік, в той час як ст. 385 ЦПК України встановлений десятиденний строк для звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Таким чином не зясованим залишився відлік часу коли скаржник дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав та чи пропустилавона заявник строк звернення до суду, а якщо пропустила, то чи є поважні причини пропуску цього строку.

Крім того в апеляційній інстанції обгрунтовуючи свої вимоги заявник посилалася на те, що виконавчі листи взагалі видані на підставі рішеннь, що не набрали законної сили, про що свідчать постанови про відмову у відкритті проваджень за виконавчими листами № 2-1990 від 01.12.2009 року та № 2-188 від 07.04.2004 року, що не було предметом дослідження у суді першої інстанції.

Обставини питання виконання виконавчих листів встановлені судом на підставі показів учасників судового розгляду, про те для їх встановлення судом не витребувано самі виконавчі провадження, що унеможливлює перевірку встановлених обставин у суді апеляційної інстанції.

Таким чином суд не встановив дійсних обставин справи, обмежившись лише посиланням на закон, який передбачає повноваження держвиконавців в звязку з чим відповідно до ст. 312 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, який порушив порядок вирішення даного питання. Керуючись ст. ст. 312, 314, 315 України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2015 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду І інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді