Ухвала суду № 56193798, 25.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 р. Справа № 876/114/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.

секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року про залишення позовної заяви без руху у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

16 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання дій (бездіяльності) незаконними та зобовязання вчинити певну дію.

З адміністративного позову вбачається, що у місті Тернополі за адресою: вул. Квітова, 13-15 прямо під вікном квартири позивача декілька років йде самочинне будівництво багатоповерхового будинку. Позивач звертався зі скаргою від 01 грудня 2014 року на адресу прокуратури міста Тернополя з вимогою провести перевірку для вияснення всіх обставин самовільних робіт. Прокуратура міста Тернополя переадресувала звернення позивача в Управління ДАБІ в Тернопільській області. Останнє своїм листом від 12.12.2014 року №01-15/172 підтвердила факт самочинного будівництва. На доказ цього позивач подає копію листа Управління ДАБІ в Тернопільській області від 12.12.2014 року № 01-15/172.

Позивач просив суд першої інстанції звільнити його від сплати судового збору в силу частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» через його важкий майновий стан та відсутність у нього будь-яких доходів та майна, що підтверджується відомостями від 09.11.2015 року за №/7/19-18-11-02-30 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та отриманих податків, а також іншими довідками, що є в наявності у матеріалах справи.

Крім того, позивач просив суд визнати незаконною бездіяльність Кабінету Міністрів України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України у формі довготривалого ненадання дозволу на проведення перевірки по факту самочинного будівництва з порушеннями будівельних норм багатоповерхового будинку з вбудованими стоянками автомобілів за адресою: місто Тернопіль, вул. Квітова, 13-15, що порушило його право на розгляд його звернення та на захист його законних прав та інтересів при розгляді звернення стосовно порушень законності при будівництві багатоповерхового будинку прямо під вікном його квартири.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року позовну заяву позивача залишено без руху. Надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви до 30 грудня 2015 року.

При цьому суддя вказала, що позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру. Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі 487, 40 гривень. Тому суддя прийшла до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу час для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала судді першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку.

Апелянт в апеляційній скарзі, зокрема, зазначає, що в позовній заяві ставив питання звільнення його від сплати судового збору з посиланням на ст.8 Закону України «Про судовий збір». Також апелянт посилався на судову практику, де по інших справах відкривалось провадження без сплати ним судового збору і для інших суддів було достатньо відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та отриманих податків про те, що він, ОСОБА_1 жодних доходів не має. Ці документи також є в матеріалах справи.

Сторони по справі в судове засідання не зявились, а тому згідно ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про судовий збір». Цим Законом запроваджено єдиний підхід до визначення ставок судового збору, уточнено перелік процесуальних документів, за подання до суду яких судовий збір не справляється, уточнено порядок сплати та повернення сплаченого судового збору, позбавлено пільг зі сплати цього збору ряду органів державної влади. Також запроваджено перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України перед відкриттям провадження у справі.

З 01 вересня 2015 року уніфіковано ставки судового збору за звернення зі скаргами, заявами у справах з вимогами майнового та немайнового характеру. Розмір судового збору розраховується зі ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» особи, перелік яких наведено в цій частині, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічні положення містить частина перша статті 88 КАС України.

На аркуші справи № 14 є Довідка Тернопільської ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області про те, що ОСОБА_1 не отримує ніяких доходів. Апелянт також не отримує пенсії (а.с.14 зворотня сторона). За позивачем та апелянтом не рахується земельна ділянка (а.с.15). У позивача також відсутні будь-які транспортні засоби (а.с.15-зворотня сторона). Крім того, ОСОБА_1 у Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості як безробітний не зареєстрований та допомоги по безробіттю не отримував.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повинен був обговорити питання можливості звільнення позивача від сплати судового збору у звязку з відсутністю в нього будь-яких доходів.

Тому колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскільки вважає апеляційні вимоги аргументованими.

Ухвала судді першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Через невиконання вказаних вище положень, апеляційний суд застосовує статтю 199 ч.1 п.3 КАС України.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.199, п.6 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року в справі №819/3505/15 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Дана ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя-доповідач ОСОБА_2

Судді Р.В. Кухтей

ОСОБА_3

Повний текст виготовлено 01.03.2016 року