Ухвала суду № 56193745, 01.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 712/12878/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Марцішевська О.M. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддів Файдюка В.В.,

суддів Мєзєнцева Є.І.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про скасування постанови адміністративної комісії про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2015 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про скасування постанови адміністративної комісії про притягнення до адміністративної відповідальності - задоволено частково.

Зазначеним рішенням судом, зокрема, змінено постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради № 263 від 04 листопада 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ФОП ОСОБА_3 шляхом виключення притягнення до відповідальності по факту відсутності договору на вивіз відходів ЩОДО тимчасової споруди по АДРЕСА_1 та зменшення суми штрафу до 850 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та постанови нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Крім того, апеляційну скаргу подано позивачем, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позов в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги позивача та відповідача підлягають залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що постановою адміністративної комісії № 263 від 04 листопада 2015 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу в розмірі 1 700 грн. відповідно до статті 152 КУпАП України за правопорушення, яке полягало у тому, що позивач не заключив договорів зі спеціалізованим підприємством на вивіз сміття, опалого листя, відходів по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2. Дані факти є порушенням п. 2.4.5 Правил благоустрою м. Черкаси, затверджених рішенням Черкаської міської ради від 11 листопада 2008 року № 4-688.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови були протоколи про адміністративне правопорушення від 20 жовтня 2015 року № 271 та № 277, якими 15 жовтня 2015 року о 12.40 та 14.30 годин зафіксовано факт відсутності у позивача договору зі спеціалізованим підприємством міста на вивіз сміття по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання: при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, оскаржувати постанови. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщання про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення статті 152 КУпАП.

Згідно з вимогами вказаної статті порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішенням Черкаської міської ради від 11 листопада 2008 року № 4-688 було затверджено Правила благоустрою м. Черкаси. Так, згідно пункту 2.4.5 Правил благоустрою встановлено, що керівники підприємств, установ, організацій незалежно від їх відомчої належної і форм власності, підприємці, громадяни, які мають житлові будинки, будівлі та споруди іншого призначення у особистій власності або користуванні, зобов'язані забезпечувати укладання зі спеціалізованими підприємствами міста на вивіз сміття, опалого листя та відходів згідно з санітарними паспортами та здійснення своєчасної сплати за вивіз сміття та опалого листя відповідно до діючих тарифів.

Судом першої інстанції встановлено, що 06 липня 2011 року ФОП ОСОБА_3 був виданий дозвіл № 249 на розміщення тимчасової споруди - кіоску для торгівлі продовольчими продуктами площею 15,0 кв.м по АДРЕСА_2, строк дії дозволу до 30 травня 2016 року.

Так, позивачем згідно наданого дозволу було розміщено кіоск по АДРЕСА_2.

Судом також встановлено, що позивачем не було укладено договір на вивіз відходів зі спеціалізованими організаціями в порушення пункту 2.4.5 Правил благоустрою м. Черкаси та, відповідно, виявлено в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП.

Між тим, разом з апеляційною скаргою позивачем було додано Договір на вивезення, знешкодження та захоронення твердих побутових відходів № 1482 від 06 червня 2012 року.

Даний договір було укладено на виконання вимог пункту 2.4.5 Правил благоустрою між ФОП ОСОБА_3 та КП «Черкаська служба чистоти». Відповідно до змісту даного договору виконавець зобов'язується надавати послуги з вивезення, знешкодження та захоронення побутових відходів, а замовник зобов'язується своєчасно оплачувати дані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Розділом 8 цього договору встановлено, що якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору ні одна із сторін не заявить про припинення його дії. Договір вважається продовженим ще на один рік. Фактично договір пролонгується на кожен календарний рік. Відтак, й наразі зазначений договір є чинним.

Слід зазначити, що відповідно до додатку до Договору з 01 вересня 2013 року до розрахунку вартості послуг з вивезення сміття було включено тимчасову споруду, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, АДРЕСА_2.

Однак, згідно заперечення та доданих до нього матеріалів, поданого відповідачем, даний Договір наразі не є чинним. Так, листом КП «Черкаська служба чистоти» від 29 лютого 2013 року № 36 на запит Черкаської міської ради повідомлено, що станом на 04 листопада 2015 року (тобто на момент винесення оскаржуваної постанови № 263) у ФОП ОСОБА_3 не було з КП «ЧСЧ» договірних відносин по жодному об'єкту, у тому числі і по АДРЕСА_2.

Договір № 1482 від 06 червня 2012 року був розторгнутий 01 серпня 2015 року за ініціативою ФОП ОСОБА_3 в односторонньому порядку на підставі його заяви від 17 червня 2015 року.

Отже, в діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, відтак, у відповідача були всі законні підстави для прийняття оскаржуваної постанови.

Щодо порушення п.2.4.5 Правил благоустрою м. Черкаси стосовно тимчасової споруди по АДРЕСА_1, то в ході судового розгляду ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді відповідачем не було надано жодних доказів належності позивачу на праві власності чи користування тимчасової споруди за вказаною адресою, позивачу не видаватись дозволи на розташування тимчасових споруд по АДРЕСА_1, тому висновок відповідача про порушення позивачем обов'язку укладати договір на вивезення відходів та вчинення в такий спосіб адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП, не може бути визнаний обґрунтованим.

В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на копії матеріалів по притягненню в 2012 та 2013 роках позивача до адміністративної відповідальності у зв'язку з розташуванням без належного дозволу та паспорту прив'язки тимчасової споруди по АДРЕСА_1. Однак, надані докази не є належними та допустимими, оскільки не доводять той факт, що станом на жовтень 2015 року за даною адресою знаходиться належна позивачу тимчасова споруда. Паспорт прив'язки на розташування тимчасового-споруди позивачу по АДРЕСА_1 не надавався.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доказування правомірності свого рішення щодо об'єкта по АДРЕСА_2 відповідач виконав в повному обсязі, однак щодо об'єкта по АДРЕСА_1 не довів обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надав доказів факту вчинення адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване та правомірне рішення із повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

При цьому, доводи апеляційних скарг позивача та відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи в частині задоволення позову неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.