Постанова № 56193157, 23.06.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року Справа № П/811/1729/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянуву порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу в сумі 612686,89 грн.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулася Кіровоградська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом в загальному розмірі 612686,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за ОСОБА_2 Григоровичем рахується податковий борг по податку на додану вартість у сумі 252377,32 грн. та податку на доходи фізичних осіб у сумі 360309,57 грн., але відповідач, у порядку та строки, встановлені діючим законодавством, вищевказаний борг у повному обсязі до бюджету не сплатив.

В судове засідання представник позивача не прибув, принагідно подавши до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с38).

Відповідач в судове засідання не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив та своїм правом на надання письмових заперечень проти позову не скористався, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.37).

На підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу в загальному розмірі 612686,89 грн., в тому числі з податку на додану вартість у сумі 252377,32 грн. та податку на доходи фізичних осіб у сумі 360309,57 грн, які складають самостійно узгоджені платником податків, а також визначені рішеннями контролюючого органу податкові зобовязання ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб.

Так, за змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

При цьому, у відповідності до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 09 лютого 2015 року ФОП ОСОБА_1 до податкового органу було подано декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік №9080552393, у якій самостійно визначено до сплати 985,81 грн податкових зобовязань (а.с.24-25).

Крім того, у розрахунку податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності №9080552398, поданому відповідачем до контролюючого органу 09 лютого 2015 року, за 1, 2 квартали 2014 року ФОП ОСОБА_1 самостійно визначив квартальний авансовий платіж з податку у розмірі 246,45 грн. за кожний період (246,45 грн. х 2) (а.с.26).

Оскільки за приписами підпункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України самостійно обчислена платником податків сума податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, зазначена у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. вважається узгодженою, суд дійшов висновку, що визначене у вказаних деклараціях податкове зобовязання відповідача є узгодженим.

Водночас, у встановлений законом строк такі зобовязання відповідачем не сплачені, а відтак набули статусу податкового боргу ФОП ОСОБА_1.

Крім того, на підставі акту №85/17-01/НОМЕР_1 від 09.08.2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 29.05.2013 р., податковим органом винесені податкове повідомлення-рішення №0001921701 від 23.10.2013 р., яким відповідачу нараховано суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 239220,57 грн. основного платежу та 119610,29 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також податкове повідомлення-рішення №0001911701 від 23.10.2013 р., яким відповідачу нараховано суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 168138,22 грн. основного платежу та 84239,1 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.5, 8-23).

Так, підпунктами 54.3.1-54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового Кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими Податковим Кодексом України (пункт 58.2 статті 58 Податкового кодексу України).

Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в судовому порядку. Проте, ухвалою від 13 січня 2015 року суд залишив позовну заяву ФОП ОСОБА_1 без розгляду звязку з її відкликанням (а.с. 39).

Вказане судове рішення набрало законної сили 11 лютого 2015 року.

Відтак, суд приходить до висновку, що визначені податковими повідомленнями-рішеннями №0001921701 №0001911701 від 23 жовтня 2013 року податкові зобовязання відповідача є узгодженими та наразі набули статусу податкового боргу.

Таким чином, податковий борг ФОП ОСОБА_1 становить 612686,89 грн. (985,81 грн. + 246,45 грн. + 246,45 грн. + 239220,57 грн. + 119610,29 грн. + 168138,22 грн. + 84239,1 грн.).

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Водночас, за приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася,але податковий борг не був погашений у повному обсязі , податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України було направлено відповідачеві податкову вимогу форми "Ф" №1828-25 від 20 жовтня 2014 року (а.с.5).

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового Кодексу України контролюючими органами, є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотримання якого покладається на органи державної податкової служби.

Пунктом 41.5 статті 41 Кодексу визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

На виконання вказаних законодавчих приписів підпунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягувати до бюджетів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

При цьому пункт 95.2 статті 92 Податкового кодексу України містить застереження, за яким стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 612686,89 грн.

Керуючись статтями 86, 94, 159 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 612686,89 грн. (шістсот дванадцять тисяч шістсот вісімдесят шість гривень, вісімдесят девять копійок) на користь Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, з яких:

-252377,32 грн на рахунок 31114029700002, одержувач УДКСУ у м. Кіровограді, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, КЗПО банку 38037409, код платежу 14010100 податок на додану вартість;

-360309,57 грн на рахунок 33113341700002, одержувач УДКСУ у м. Кіровограді, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, КЗПО банку 38037409, код платежу НОМЕР_2 податок на доходи фізичних осіб.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_3