Ухвала суду № 56193025, 25.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2016 рокусправа № 804/12894/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаторг" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015р. Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень - рішень відповідача від 18.08.15 № 000033201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 83 944 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20 986 грн., та № 000034201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість: за основним платежем - 2 702 737 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 351 369 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 р. адміністративний позов задоволено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що фактичні обставини справи та наявні у позивача первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи, об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій в 2013р. та в грудні 2014р. між позивачем та ТОВ "Агро-Нафта", а також правомірність віднесення позивачем спірних сум ПДВ та витрат до податкового кредиту та витрат відповідно.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, відповідно до податкових повідомлень-рішень від 18.08.15 № 000033201, позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 83 944 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20 986 грн., та від 18.08.15 № 000034201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість: за основним платежем - 2 702 737 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 351 369 грн., вбачається, що вони прийняті на підставі акту від 10.07.15 №78-22.01-30815686.

За висновками акту, складеного за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.14, позивачем порушені п. 138.1, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.198.3, п. 198.6 ст.198, 185, 187, п. 201.1 ст. 201 ПКУ та занижений податок на прибуток за 2013 р. в сумі 83 944 грн. та податок на додану вартість в сумі 2 702 737,25 грн., у тому числі в листопаді 2013 р. в сумі 88 362,25 грн. в грудні 2013р. - 833 193 грн. та в грудні 2014 р. в сумі 1 781 182 грн.

Підставою для означених висновків слугували: - акт ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.06.2014 р. за № 98/05-28-22-01-11- /25328121 "Про проведення зустрічної звірки ТОВ "Агро-Нафта", - відомості АС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", за якими встановлено відхилення ПДВ в сумі 88 362,25 грн.; - доводи про те, що перевіркою ТОВ "Агро-Нафта" неможливо підтвердити реалізацію ПММ на ТОВ "Нафтаторг" безпідставно сформовано валові витрати всього в сумі 441 811,25 грн. по накладним, податковим накладним, які не можуть розглядатися в якості належного підтвердження податкових зобов'язань ТОВ "Агро-Нафта", оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих; - відомості АС "ЄРПН в розрізі товарів", за якими було встановлено, що ТОВ "Нафтаторг" здійснював придбання та реалізацію ПММ які, відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу 20 Перехідних положень ПКУ підлягають обов'язковій реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній (стор. 18 акту). Посадовими особами ДПІ зазначено в акті, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок ТМЦ по ланцюгу ТОВ "Агро-Нафта" - ТОВ "Нафтаторг", що свідчить про нереальність господарських операцій між ТОВ "Нафтаторг" та ТОВ "Агро-Нафта" (стор. 14 акту).

Суд першої інстанції вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, виходив з наступних мотивів.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Судом вірно зауважено, що для отримання права формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

За приписами п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що спірні суми витрат (2013р.) та податкового кредиту (листопад, грудень 2013р., грудень 2014р.) сформовані позивачем за взаємовідносинами з ТОВ "Агро-Нафта" за операціями на підставі договору № 1612/1 від 16.12.2010 р. та від 18.12.13 №1812/1 про придбання позивачем у ТОВ "Агро-Нафта" компонентів моторних палив та палива моторні альтернативні.

На підтвердження реального проведення спірних господарських операцій та наявності права на спірні суми витрат та податкового кредиту позивачем надані до суду: - копія договору поставки № 1612-1 від 16.12.2010 p.; копія видаткової накладної № АН-11121 від 12.11.2013 p.; копія видаткової накладної № АН-11122 від 12.11.2013 p.; копія видаткової накладної № АН-11123 від 12.11.2013 p.; копія видаткової накладної № АН-11124 від 12.11.2013 p.; копія видаткової накладної № АН-11125 від 12.11.2013 p.; копія видаткової накладної № АН-11229 від 22.11.2013 p.; копія видаткової накладної № АН-112210 від 22.11.2013 p.; копія видаткової накладної № АН-112211 від 22.11.2013 p.; копія видаткової накладної № АН-112212 від 22.11.2013 p.; копія видаткової накладної № АН-112213 від 22.11.2013 p.; копія товарно-транспортної накладної № АН-11121 від 12.11.2013 p.; копія товарно-транспортної накладної № АН-11122 від 12.11.2013 p.; копія товарно-транспортної накладної № АН-11123 від 12.11.2013 p.; копія товарно-транспортної накладної № АН-11124 від 12.11.2013 p.; копія товарно-транспортної накладної № АН-11125 від 12.11.2013 p.; копія товарно-транспортної накладної № АН-11229 від 22.11.2013 p.; копія товарно-транспортної накладної № АН-112210 від 22.11.2013 p.; копія товарно-транспортної накладної № АН-112211 від 22.11.2013 p.; копія товарно-транспортної накладної № АН-112212 від 22.11.2013 p.; копія товарно-транспортної накладної № АН-112213 від 22.11.2013 p.; копія податкової накладної № 128 від 12.11.2013 p.; копія податкової накладної № 129 від 12.11.2013 p.; копія податкової накладної № 130 від 12.11.2013 p.; копія податкової накладної № 131 від 12.11.2013 p.; копія податкової накладної № 132 від 12.11.2013 p.; копія податкової накладної № 286 від 22.11.2013 p.; копія податкової накладної № 287 від 22.11.2013 p.; копія податкової накладної № 288 від 22.11.2013 p.; копія податкової накладної № 289 від 22.11.2013 p.; копія податкової накладної № 290 від 22.11.2013 p.; копія платіжного доручення № 2159 від 29.11.2013 p.; копія платіжного доручення № 2165 від 02.12.2013 p.; копія платіжного доручення № 2171 від 03.12.2013 p.; копія платіжного доручення № 2176 від 04.12.2013 p.; копія платіжного доручення № 2184 від 06.12.2013 p.; копія платіжного доручення № 2193 від 13.12.2013 p.; копія платіжного доручення № 2196 від 16.12.2013 р.; копія платіжного доручення № 3092 від 28.11.2013 p.; копія платіжного доручення № 3122 від 09.12.2013 p.; копія платіжного доручення № 3126 від 11.12.2013 p.; копія платіжного доручення № 3127 від 12.12.2013 p.; копія платіжного доручення № 3145 від 23.12.2013; копія платіжного доручення № 3147 від 24.12.2013 р.; копія платіжного доручення № 3157 від 26.12.2013 р.; копія платіжного доручення № 3160 від 27.12.2013 р.; копія платіжного доручення № 3162 від 30.12.2013 р.; копія договору поставки № 1812/1 від 18.12.2013 р.; копія акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2013 р.; копія акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2014 р.; податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2013 р.; квитанція № 2 про отримання податкової декларації; реєстр виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2013 р.; квитанція № 2 про отримання реєстру податкових накладних; податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2014 р.; квитанція № 2 про отримання податкової декларації; реєстр виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2014 р.; квитанція № 2 про отримання реєстру податкових накладних; розрахунок обсягу та вартості придбаних та реалізованих ПММ у 2013 р.; розрахунок обсягу та вартості придбаних та реалізованих ПММ у 2014 р.; відповідь на запит (вих. № 0307/5) від 03.07.2015 р.; копія податкової накладної № 1605001 від 16.05.2014 р.; копія квитанції № 1 з відміткою "документ не прийнято".

Таким чином, позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання позивачем у ТОВ "Агро-Нафта" товару за спірними операціями, які призначені для використання у господарській діяльності позивача.

Крім того, чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Таким чином, висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства по взаєморозрахунках з вказаним контрагентом за період, що перевірявся, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, суд вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Крім того, при подачі апеляційної скарги Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не сплачено судовий збір.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на дату звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою розмір мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2015 рік", становить 1218 грн.

У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції від 01.09.2015, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявником апеляційної скарги мало бути сплачено судовий збір у розмірі 5359, 20 грн. (4872 *110%=5359,20).

У зв'язку з зазначеним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 5359, 20 грн.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 р. - залишити без змін.

Стягнути з Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 5359, 20 грн. (УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області; 37989274; МФО 805012; рахунок отримувача 31217206781004). Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук