Ухвала суду № 56193023, 23.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 лютого 2016 рокусправа № 808/2087/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання:Комар Н.В.

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ГІДРАВЛІК СОЛЮШНС до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 03 березня 2015 року №00004208262203.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що докази, надані податковим органом не доводять порушень Позивачем п. 198.1, 198.3 та п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а наявні у позивача та відображені в акті перевірки документи та фактичні обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а отже правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що в наданих до перевірки маршрутних листах не зазначено конкретне місце завантаження та розвантаження товару, до перевірки не надано документів про використання власного транспорту у господарській діяльності підприємства. Вважає, що судом першої інстанції не враховані дані актів про неможливість проведення зустрічної звірки, які дають підстави дійти висновку про відсутність господарської діяльності у контрагента позивача.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що висновки податкового органу сформовані на підставі інформації щодо контрагента позивача. Натомість, законодавство України не ставить в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від факту дотримання податкового законодавства його контрагентом. Надані до перевірки податкові накладні містять всі необхідні реквізити. Зазначає, що товар отриманий представником покупця на складі постачальника разом з видатковими та податковими накладними за відповідною довіреністю. Товар перевозився колишнім директором Товариства ГЛОБАЛ ГІДРАВЛІК СОЛЮШНС автомобілем «Мазда 323», що належить на праві власності, на той час, директору позивача. Вказана обставина підтверджується наказом про відрядження, подорожніми листами,маршрутними листами. Оплата за отриману продукцію здійснена в повному обсязі, що підтверджується банківськими документами.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. Надав пояснення аналогічні, викладеним в запереченнях проти апеляційної скарги.

Інші учасники процесу в судове засідання не зявилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову перевірку ТОВ ГЛОБАЛ ГІДРАВЛІК СОЛЮШНС з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Металоімперія плюс за серпень 2014 року. За результатами перевірки складено акт від 23.01.2014 № 8/08-26-22-11/39052716 Актом перевірки встановлено, що в порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем завищено суму податкового кредиту на загальну суму 35 322 грн. за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, оформлених з ТОВ Металоімперія плюс за період серпень 2014 року.

Вказані висновки в Акті перевірки обґрунтовані наступними обставинами:

-до перевірки не було надано договору укладеного на перевезення вантажу між перевізником та ТОВ ГЛОБАЛ ГІДРАВЛІК СОЛЮШНС, а також товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт перевезення товару;

-ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві не змогла провести зустрічну звірку ТОВ Металоімперія плюс за серпень 2014 року;

-відповідно інформації ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві №51/7/26-52-22-04-18 від 20.11.2014, зустрічну звірку ТОВ Металоімперія плюс не проведено в звязку з відсутністю платника податків за юридичною адресою, свідоцтво платника ПДВ №200137392 від 01.09.2013 анульовано 18.11.2014 у звязку з відсутністю за податковою адресою. Згідно наданого за ІІ квартал 2014 року до ДПІ податкового розрахунку за формою 1-ДФ: штатна чисельність працівників на ТОВ Металоімперія плюс - 1 особа, заробітна плата 600 грн., за ІІІ квартал 2014 року розрахунок за формою 1-ДФ не подано. Власні складські приміщення та транспортні засоби відсутні.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.03.2015 № 00004208262203 за платежем податок на додану вартість, яким визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 44 152,50 грн. (35322,00 грн. - за основним платежем, 8830,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Матеріалами справи підтверджено, що 01 серпня 2015 року між ТОВ Металоімперія плюс (постачальник) та ТОВ ГЛОБАЛ ГІДРАВЛІК СОЛЮШНС (покупець) укладено договір поставки №01/08-2014. Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобовязується передати покупцю, а покупець прийняти та оплатити товар, згідно заявки, поданої постачальнику покупцем. Номенклатура та вартість постачаємих товарів зазначається в специфікаціях, які є невідємною частиною даного Договору (п.1.2 Договору). Постачальник або перевізчик передає продукцію покупцю на складі поставщика (п.3.3.1 Договору).

Згідно з п.3.3.2 Договору, постачальник передає покупцю разом з продукцією наступні документи:

а) видаткова накладна;

б) податкова накладна.

Також, сторонами підписано Специфікацію №1 до Договору, якою узгоджено перелік товарів, їх кількість та вартість. Відповідно до Специфікації №1 постачальник зобовязався поставити (передати) покупцю:

-грязезємник 199,8*217,3 бронза-РТFE, VITON special;

-грязезємник 259,6*277,5 бронза-РТFE, VITON special;

-ущільнення штоку 199,8*221,1 special;

-ущільнення штоку 259,6*286,2 special;

-ущільнення поршню 320,13*299 бронза FКМ special;

-кільце 14,67х2,61х643,5 бронза FКМ special;

-кільце 9,67х2,62х1056 бронза FКМ special;

-кільце 24,87х2,62х843,6 бронза FКМ special;

-кільце 311,5х5,46 RО special;

-кільце захисне 310*320*2 SТ08 special.

Вартість продукції, разом з ПДВ, складає 211929,60 грн., в тому числі ПДВ 35321,60 грн.

Поставка вищезазначеної продукції оформлена видатковими накладними: №12 від 11.08.2014, №15 від 12.08.2014, №17 від 14.08.2014, №18 від 15.08.2014 та податковими накладними: №26 від 11.08.2014, №27 від 12.08.2014, №28 від 14.08.2014, №29 від 15.08.2014. Вказані податкові накладні внесені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2014 року. Вартість отриманої продукції склала 211929,60 грн., в тому числі ПДВ 35321,60 грн.

Згідно умов Договору, товар отримано представником покупця на складі постачальника (м. Київ, пр. Маяковського 68, оф. 233) разом із видатковими та податковими накладними за довіреністю від 10.08.2014р. № 1008. Товар перевозився колишнім директором ТОВ ГЛОБАЛ ГІДРАВЛІК СОЛЮШНС автомобілем Мазда 323, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності, на той час, директору позивача ОСОБА_2 Вказана обставина підтверджується: наказом про відрядження від 01.08.2014р. № 010814-в до м. Києва, подорожніми листами від 10.08.2014 № 1008-2014 та від 16.08.2014 № 1608-2014, маршрутними листами легкового автомобілю за 10.08.2014 та за 16.08.2014.

Матеріалами справи підтверджено, що оплата за отриману продукцію здійснена в повному обсязі (банківський документ б/н від 09.09.2014 на суму 211929,60 грн.)

Слід звернути увагу, що у висновках спірного Акта перевірки зазначено, що Позивачем порушено п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та як наслідок занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 35 322 грн. у серпні 2014 року. При цьому висновки Акта перевірки ґрунтуються на податковій інформації від ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 20.11.2014 № 51/7/26-52-22-04-18 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ Металоімперія плюс за серпень 2014 року в звязку з відсутністю підприємства за місцем реєстрації.

Однак, в формі Акт про неможливість проведення зустрічної звірки, який є додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236, не передбачено зазначення інформації про порушення норм податкового законодавства та чинність укладених правочинів суб'єкта господарювання, щодо якого виявилось неможливим провести зустрічну звірку. Тобто, в даному випадку, посадова особа податкового органу встановивши, що перевірку не має можливості провести у зв'язку із відсутністю платника податків за місцем реєстрації, мала скласти акт довільної форми. В такому акті засвідчується тільки факт неможливості проведення такої звірки без надання висновків стосовно факту відсутності факту документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу та якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно зазначив про недоречність посилання податкового органу на анулювання 18.11.2014 свідоцтва платника ПДВ ТОВ Металоімперія плюс, оскільки на час здійснення господарських операцій у серпні 2014 року ТОВ Металоімперія плюс мало статус платника ПДВ. Проти зазначеного факту сторони не заперечували.

Щодо посилання податкового органу про відсутність договору укладеного на перевезення вантажу між перевізником та ТОВ ГЛОБАЛ ГІДРАВЛІК СОЛЮШНС, а також товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт перевезення товару, суд першої інстанції правильно послався на Наказ Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. № 363 Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом В Україні.

Зокрема, згідно Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. № 363 Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом В Україні зазначені Правила затверджено з метою забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадань і безпеки пасажирів на транспорті. В самих Правилах зазначено, що ними визначаються права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників. Правила дають визначення термінам: вантажовідправник, вантажоодержувач, договір про перевезення вантажів тощо.

Отже, виходячи зі змісту зазначених норм та визначення термінів, Правила опосередковують відносини між Перевізником, з одного боку, та Замовником послуг з перевезення (вантажовідправником, вантажоодержувачем) з другого, які виникають при здійснені перевезень на підставі договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом. Відповідно товарно-транспортна накладна (ТТН) є документом, що регламентує взаємовідносини Перевізника і Замовника, як учасників транспортного процесу.

Натомість, позивач та його контрагент, в даному випадку, не є учасниками транспортного процесу - Замовниками, оскільки для перевезення товару, що отримувався відповідно до договору поставки від 01.08.2014 №01/08-2014, перевізник не залучався.

Слід звернути увагу, що відповідно до п.3.3.1 Договору, постачальник або перевізчик передає продукцію покупцю на складі поставщика. Товар, що придбавався позивачем у ТОВ Металоімперія плюс у серпні 2014 року є малогабаритним, розміри у міліметрах вказано у видаткових та податкових накладних в рядках номенклатура товару, максимальний діаметр товару: 1056 мм., загальна вага - до 50 кг. Тому транспортування товару не потребувало спеціалізованого вантажного транспорту і здійснювалося власним легковим автотранспортом згідно умов договору поставки.

Отриманий від ТОВ Металоімперія плюс товар було в подальшому реалізовано за договором постачання від 17.04.2014 № АМК-1353-2014-пст ПАО Алчевський металургійний комбінат згідно специфікації № 11 від 18.08.2014. Згідно умов вказаного договору, поставка товару здійснюється на умовах СРТ, м.Алчевськ. Отримання товару ПАТ АМК здійснювалося на умовах самовивезення власним транспортом покупця, тому товаро-транспортні документи за серпень 2014 року є у наявності лише у покупця. Товар отримувався працівником ПАТ АМК у м. Запоріжжя, вул. Дзержинського 84, к. 511 за довіреністю на отримання ТМЦ серії СН № 1157 від 14.08.2014р. По фактам відвантаження товару постачальником було оформлено та надано покупцю видаткові та податкові накладні. Покупець розрахувався за поставлений товар у повному обсязі.

Стосовно посилання податкового органу, що ТОВ Металоімперія плюс не подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік та звіт 1 ДФ за ІІІ квартал 2014 року, суд першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, правильно послався, що Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету (можлива несплата), у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010, від 31.01.2011.

Таким чином, порушення юридичною особою-контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Зокрема, ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Отже висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки, спростовуються вищезазначеними обставинами.

Щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту слід зазначити наступне. Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, датою виникнення права платника податку на формування податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Пунктом 201.8. ст.201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Отже, Податковим кодексом України забороняється включати до складу податкового кредиту витрати по сплаті ПДВ, що не підтверджені податковими накладними, та/або якщо податкові накладні складені субєктами підприємницької діяльності, які не зареєстровані як платники податку.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів, таких як обов'язкова сплата постачальниками сум податку до бюджету, у т.ч. по ланцюгу постачання товару тощо, Податковим кодексом України не передбачено.

Наявність податкових накладних від контрагента - постачальника, оформлених відповідно до норм Податкового кодексу України, підтверджується актом перевірки, в якому міститься перелік податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит позивача у періоді, що перевірявся відповідачем. Сплата ПДВ у складі ціни товару відповідачем не заперечується.

Статтею 3 Закону України № 996-ІV від 16.07.1999 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 68/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані до перевірки податкові накладні містять усі необхідні реквізити, перевіркою не виявлено у вищевказаних первинних документах будь-яких недоліків, які б свідчили про їх неналежність, або порушень умов та порядку їх видачі постачальником позивача. На дату здійснення господарських операцій постачальник позивача являвся суб'єктом господарювання, мав статус платника ПДВ. Виходячи з обставин справи та системного аналізу вищевказаних норм діючого законодавства, належним чином оформлена податкова накладна є документом, що підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару та надає йому право на формування податкового кредиту. Таким чином, позивач мав право на формування податкового кредиту у звязку з чим суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування податкового повідомлення рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ГІДРАВЛІК СОЛЮШНС до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2009,70 грн. дві тисячі девять гривень 70 копійок) за реквізитами:

Отримувач коштівУДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37989274 Банк отримувачаГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ Код банку отримувача (МФО)805012 Рахунок отримувача31217206781004 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;39501110 (код клієнта за ЄДРПОУ) Судовий збір, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:Ю.В. Дурасова

Суддя:Л.П. Туркіна

Суддя:А.О. Коршун