Постанова № 56188174, 23.02.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2016 р.Справа № 926/496/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - суддіМатущака О.І.

суддівБойко С.М.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргупублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" м.Чернівці

на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 22.01.2016 р. на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві щодо відкриття виконавчого провадження № 46598683 з виконання наказу № 926/496/14 від 11.02.2015р. про стягнення боргу, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.02.2015р. № 46598683 та про зупинення стягнення на підставі наказів № 926/496/14 від 11.02.2015р.

у справі: № 926/496/14

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна і хімічна компанія" м.Київ

до відповідачапублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" м.Чернівці

за участю третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору

на стороні позивача:товариство з обмеженою відповідальністю Старкс смт. Воловець Закарпатської області

та за участю третіх осіб, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача: 1) товариство з обмеженою відповідальністю Метало-тарний завод м.Київ

2) приватне підприємство Еталон-Безпека м.Київ

3) товариство з обмеженою відповідальністю СБ Вікторія м.Бориспіль

4) товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство Арго с.Шилівці Чернівецької області

про витребування майна з чужого незаконного володіння вартістю 12751,20 грн. та стягнення коштів у розмірі 4913393,80 грн.

за участю представників сторін від:

ДВС: не зявився

позивача: не зявився;

відповідача: ОСОБА_2 за дов. №010-01/7379 від 30.11.2015 р.; ОСОБА_3 за дов. №010-01/2343 від 11.04.2014 р.

третіх осіб: не зявились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 22.01.2016 р. (суддя І.В. Скрипничук) у задоволенні скарги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві щодо відкриття виконавчого провадження № 46598683 з виконання наказу № 926/496/14 від 11.02.2015 р. про стягнення боргу, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.02.2015 № 46598683 та про зупинення стягнення на підставі наказів № 926/496/14 від 11.02.2015 р. відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що у державного виконавця були всі правові підстави для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.02.2015 р., долучивши до матеріалів провадження копії довіреностей на представників стягувача, які мали належні повноваження для подання заяви про відкриття виконавчого провадження, навіть якщо ці копії довіреностей були оформлені з порушеннями.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу заявника. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що заява про відкриття виконавчого провадження подана особою, відповідні повноваження якої діяти від імені стягувача не встановлені та не підтверджені оформленою належним чином довіреністю або її засвідченою належним чином копією, про що свідчить відсутність у стягувача волевиявлення на подачу заяви про відкриття виконавчого провадження. Крім цього, заявник посилається на ч. 5 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження», де вказано, що повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.

Натомість, наголошує апелянт, копія довіреності, яка подана до заяви про відкриття виконавчого провадження, не засвідчена належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства України, оскільки відповідно до Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи, при цьому відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посадової особи, яка підписала документ.

Відзивів на апеляційну скаргу не подано.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Чернівецької області від 22.10.2014 р. у даній справі за позовом ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, про витребування майна з чужого незаконного володіння вартістю 12751,20 грн. та стягнення коштів у розмірі 4913393,80 грн. у позові відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 р. вказане рішення скасовано частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 4913393,80 грн., в частині відмови у задоволенні вимог про вилучення у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та передачу ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» виробів із жесті вартістю 12751,20 грн. рішення залишено без змін.

На виконання даної постанови господарський суд Чернівецької області 11.02.2015 р. видав накази про стягнення з ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» 4913393,80 грн. грошових коштів та 118193,24 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2015 р. у даній справі постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 р. скасовано, а справу повернуто до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

04.03.2015 р. господарським судом Чернівецької області отримано скаргу публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на дії державного виконавця УДВС ГТУЮ у м. Києві щодо невчинення дій, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 46598683 від 20.02.2015 та зупинення стягнення на підставі наказів № 926/496/14 від 11.02.2015 р.

Ухвалою суду від 05.03.2015 р. відкладено вирішення питання про прийняття скарги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до повернення справи № 926/496/14 із суду вищої інстанції.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 р. рішення господарського суду Чернівецької області від 22.10.2014 р. у даній справі залишено без змін.

04.12.2015 р. на виконання даної постанови та за заявою ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про поворот виконання рішення господарським судом Чернівецької області видано накази.

У звязку з поверненням даної справи із суду вищої інстанції ухвалою від 04.12.2015 р. розгляд скарги на дії ДВС призначено до розгляду в судовому засіданні та як зазначено вище, відмовлено у задоволенні скарги.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з такого.

При прийнятті постанови судова колегія виходила з наступного.

Згідно ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19, ч.1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 26 зазначеного Закону, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

6 -1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Окрім цього, відповідно до п. 2.11.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2014 р. № 1970/5 та зареєстрованої 26.11.2014 за № 1508/26285, після пересвідчення наявності у представника належним чином оформленої довіреності, оригінал такої довіреності у разі потреби повертається представникові сторони виконавчого провадження.

Судова колегія звертає увагу також на наступне.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обовязкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Як зазначено вище, згідно п.1 ч. 1ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Стаття 26 Закону встановлює вичерпний перелік підстав для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження. При цьому жодна з названих у цій статті підстав не передбачає відмови у відкритті виконавчого провадження у звязку з доданням до заяви про примусове виконання рішення суду копії довіреності, оформленої неналежним чином. (вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України в оглядовому листі від 28.01.2016 р. №01-06/131/16.)

А отже, посилання скаржника на неправомірні дії державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві щодо відкриття виконавчого провадження, є необґрунтованими.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що ухвала прийнята із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для її зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 112-2 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 22.01.2016 р. у справі

№926/496/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Матеріали справи скерувати в господарський суд Чернівецької області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.02.2016 р.

Головуючий-суддяМатущак О.І.

СуддіБойко С.М.

ОСОБА_1