Постанова № 56188079, 25.02.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2016 р. Справа № 922/248/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Медуниця О.Є., суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ “Міськбуд-Комплект“ (вх.№70Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 24 березня 2014 року у справі

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України “102 підприємство електричних мереж“, м. Севастополь

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецтрубомонтаж“, м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДП Міністерства оборони України “102 підприємство електричних мереж“, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ “Спецтрубомонтаж“ (нова назва - ТОВ “Міськбуд-Комплект“) попередню оплату в сумі 359 233,78 грн. та 35,92 грн. пені за неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором підряду №51/-08 від 06.03.2013 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.03.2014 р. у справі №922/248/14 (суддя Інте Т.В.) позов задоволено.

ТОВ “Міськбуд-Комплект“ з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з’ясуванні обставин справи. Зокрема, зазначає, що позивач в порушення приписів Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ №668 від 01.08.2005 р., не передав відповідачу проектну документацію для виконання робіт за договором, що унеможливило виконання таких робіт та дотримання п. 50 Загальних умов. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач вимоги ухвали суду від 11.01.2016 р. не виконав, відзив на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень не надав. Свого представника в судові засідання 04.02.2016 р. та 25.02.2016 р. не направив. Копія ухвали суду про відкладення розгляду справи від 04.02.2016 р., що була направлена на адресу ДП Міністерства оборони України “102 підприємство електричних мереж“, вказану в апеляційній скарзі, повернулась до суду з відміткою пошти “неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача“.

ТОВ “Міськбуд-Комплект“ вимоги ухвали суду від 04.02.2016 р. не виконав, документи на підтвердження правонаступництва ТОВ “Спецтрубомонтаж“ (в т.ч. Статут товариства) не надав. Свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення.

У зв’язку з відпусткою судді Камишевої Л.М., розпорядженням заступника секретаря першої судової палати від 25.02.2016 р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Медуниця О.Є., суддя Пелипенко Н.М.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, позицію апелянта достатньо повно викладено в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що нез’явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2013 р. між ДП Міністерства оборони "102 підприємство електричних мереж" (замовник) та ТОВ "Спецтрубомонтаж" (підрядник) був укладений договір підряду №51/-08, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого підрядник зобов'язався за завданням замовника на свій ризик виконати та здати у встановлений договором строк, відповідно до проектно-кошторисної документації, закінчені роботи з реконструкції РУ- 6 кВ ТП- 280 , ТП-281 у м. Феодосії, а замовник зобов'язався прийняти виконанні роботи та оплатити їх (а.с. 13-16).

Ціна договору, визначена пунктом 2.1 договору, становить 359 233,78 грн., в т.ч. ПДВ 59 872,30 грн.

Дата початку робіт: квітень 213 року при сприятливих погодних умовах; дата закінчення робіт: 31.12.2013 р. з правом дострокового виконання (п.п. 3.1, 3.2 договору).

Пунктом 14.2 договору сторони передбачили, що замовник повинен провести попередню оплату в розмірі 70% від загальної суми за договором, тобто 251463,65 грн.

Остаточний розрахунок проводиться замовником протягом п'яти робочих днів з моменту отримання письмового повідомлення про готовність устаткування до відвантаження та готовність проведення монтажних робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією та умовами договору (п. 14.3 договору).

Термін дії договору, встановлений пунктом 21.1 договору, - до 31.12.2013 р., а в частині взятих на себе зобов’язань до їх повного виконання сторонами.

На виконання умов договору протягом періоду з 18.03.2012 р. по 12.06.2013 р., в якості попередньої оплати за договором, відповідно до договірних цін на реконструкцію ТП- 280, ТП-281 м. Феодосія (а.с. 17-18), замовником на розрахунковий рахунок ТОВ "Спецтрубомонтаж" були перераховані грошові кошти на загальну суму 359233,78 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №664 від 20.03.2013 р. - на суму 92 642,43 грн., № 663 від 20.03.2013 р. - на суму 75000,00 грн., № 385 від 18.03.2013 р. - на суму 83821,22 грн., № 680 від 11.06.2013 р. на суму 53885,07 грн., № 684 від 12.06.2013 р. - на суму 53885,06 грн. (а.с. 19-21).

Підрядник в порушення умов договору роботи з реконструкції ТП-280, ТП-281 м. Феодосія в квітні 2013 року не розпочав.

Оскільки станом на 30.10.2013 р. підрядником не були виконані договірні зобов’язання, замовник направив ТОВ "Спецтрубомонтаж" лист-нагадування №05/1857 від 31.10.2013 р. (а.с. 22), в якому просив провести роботи за договором в обумовлений сторонами строк, а так само надати графік виконання робіт за договором та здавальну документацію, згідно правил технічної експлуатації (акти здачі-приймання електромонтажних робіт, акти робочої комісії, акти виконаних робіт КБ-2, паспорта та сертифікати якості на обладнання).

Підрядник вказане нагадування проігнорував, відповіді не надав, роботи, передбачені умовами договору №51/-08 від 06.03.2013 р., не розпочав, в зв’язку з чим замовник 12.12.2013 р. звернувся до нього з претензією № 05/2209 від 12.12.2013 р. (а.с. 23), в якій вимагав виконати зобов'язання за договором в повному обсязі, в строк до 31.12.2013 р., або повернути попередню оплату за договором, в розмірі 359 233,78 грн.

ТОВ "Спецтрубомонтаж" на претензію не відреагувало, відповіді не надало, попередню оплату замовнику не повернуло, що стало підставою для звернення ДП Міністерства оборони України “102 підприємство електричних мереж“ до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ “Спецтрубомонтаж“ суми попередньої оплати в розмірі 359 233,78 грн. та 35,92 грн. пені за неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором підряду №51/-08 від 06.03.2013 р.

В обґрунтування позову ДП Міністерства оборони України “102 підприємство електричних мереж“ посилається на приписи ст.ст. 612, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п. 17.3 договору, згідно якого за порушення підрядником строків виконання зобов’язань, замовником нарахована неустойка в розмірі 0,01% від ціни договору.

Задовольняючи позов господарський суд, вказавши на неправомірність посилання позивача на ст. 1212 Цивільного кодексу України, як на підставу виникнення у відповідача обов'язку повернути попередню оплату, дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до приписів ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатись на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Виходячи з вимог чинного законодавства, роботи можуть вважатися виконаними (а обов’язок по їх оплаті - таким, що настав) після складання акту виконаних робіт. Тільки складений акт породжує правові наслідки. Складений акт - це акт підписаний сторонами, або той, від підписання якого сторона ухиляється (за відсутністю письмових зауважень).

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи, а замовник прийняти об'єкт або закінченні будівельні роботи та оплатити їх (ч.1, 2 ст. 875 Цивільного кодексу України, ч. 1,2 ст. 318 Господарського кодексу України).

Частиною 4 ст. 879 Цивільного кодексу України передбачено, що оплата робіт за договором будівельного підряду проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та в строк, встановлений для його виконання.

Предметом спору у даній справі є повернення попередньої оплати, сплаченої позивачем за виконання підрядних робіт.

Як вже зазначалось вище, позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ "Спецтрубомонтаж" були перераховані грошові кошти в якості попередньої оплати на загальну суму 359233,78 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникло зобов'язання розпочати та виконати роботи передбачені спірним договором.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно позивачу (постанова судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 р. у справі N 6-88цс13), що свідчить про неправомірність посилання позивача на ст. 1212 ЦК України, як на підставу виникнення у відповідача обов'язку повернути попередню оплату.

Проте, оскільки зобов'язання за спірним договором відповідачем так і не були виконані, у нього виник обов'язок повернути попередню оплату за договором в розмірі 359 233,78 грн. в строк до 31.12.2013 р.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем 359 233,78 грн., що враховуючи умови претензії вих. № 05/2209 від 12.12.2013 р., свідчить про прострочення виконання зобов'язання з повернення позивачу попередньої плати.

Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 17.3 договору сторони обумовили, що за порушення відповідачем строків виконання зобов'язання, стягується неустойка в розмірі 0,01% від ціни договору.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, який дійшов висновку про відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договору розрахунку суми неустойки в розмірі 35,92 грн. та задовольнив позов в цій частині.

Стосовно апеляційних вимог ТОВ “Міськбуд-Комплект“ колегія суддів вважає за необхідне зазначити про наступне.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції зі скаргою, заявник в обґрунтування своїх вимог зазначає, що позивачем в порушення умов договору підряду №51/-08 від 06.03.2013 р. та приписів ст. 875 Цивільного кодексу України, ст. 318 Господарського кодексу України, Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. за №668), не було передано відповідачу проектну документацію для виконання робіт за договором, що унеможливило виконання таких робіт.

При цьому, доказів на підтвердження своєї позиції ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції відповідачем не надано. Також ТОВ “Міськбуд-Комплект“ не надав суду апеляційної інстанції документи на підтвердження правонаступництва.

Враховуючи наведене, беручи до уваги відсутність документального підтвердження апеляційних вимог, нез’явлення апелянта в судові засідання, невиконання ним вимог ухвали суду про витребування документів, колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2014 р. у справі №922/248/14 прийняте при належному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв’язку з чим, апеляційна скарга ТОВ “Міськбуд-Комплект“ не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 85, 91, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Міськбуд-Комплект“ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2014 р. у справі №922/248/14 залишити без змін.

Повна постанова складена 01.03.2016 р.

Головуючий суддя Івакіна В.О.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Пелипенко Н.М.