Рішення № 56187655, 23.02.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2016 р.Справа № 922/1890/14

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Доленчук Д.О.

судді: Светлічний Ю.В. , Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівська паливна компанія" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 за довіреністю від 24.12.2012 р.

3-ї особи на стороні позивача - Милий А.І., директор

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

14.05.2014 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України про зобов'язання повернути дизельне пальне, яке відповідає державним стандартам, в кількості 9 924 літри.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2014 р. у справі № 922/1890/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 р., зобов'язано Державне підприємство "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 дизельне пальне, яке відповідає державним стандартам в кількості 9 924 літрів.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2015 р. у справі № 922/1890/14 касаційна скарга Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України була задоволена частково, скасовано рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2014 р. та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 р. у справі № 922/1890/14, та справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.02.2016 р., для розгляду справи № 922/1890/14 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Доленчук Д.О., судді Светлічний Ю.В., Аріт К.В.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду" на диск CD-R, серійний номер сіс х 09113.

Ухвалою суду по справі від 02.02.2016 р. розгляд справи було відкладено на 23.02.2016 р. о 10:00.

Позивач, через канцелярію господарського суду 23.02.2016 р. за вх. № 5975, надав письмові пояснення, які судом долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 22.02.2016 р. за вх. № 5846, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його зайнятістю у іншому судовому засіданні (справа № 185/9784/13-ц апеляційного суду Дніпропетровської області), яке судом долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник 3-ї особи на стороні позивача проти задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи заперечував, представник позивача вирішення клопотання залишив на розсуд суду. При цьому присутні у судовому засіданні представники позивача та 3-ї особи на стороні позивача зазначали, що дане клопотання подано представником відповідача до суду з метою затягування розгляду справи.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що представником відповідача до клопотання не були надані відповідні докази в підтвердження обставин не можливості його явки у призначене судове засідання, господарський суд вважав за необхідне в його задоволенні відмовити, як в необґрунтованому.

Розглянувши клопотання позивача вх.№ 48015 від 01.12.2015 р. про накладення на посадових осіб відповідача штрафу відповідно до п. 5 ст. 83 ГПК України, за невиконання ухвал від 04.09.2015, від 01.10.2015, від 07.10.2015 господарського суду Харківської області по справі № 922/1890/14 щодо надання документів необхідних для розгляду справи, та клопотання 3-ї особи на стороні позивача вх.№ 48014 від 01.12.2015 р. про направлення до правоохоронних органів повідомлення щодо вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України посадових осіб відповідача за невиконання ухвал господарського суду Харківської області від 04.09.2015, від 01.10.2015, від 07.10.2015 по справі № 922/1890/14 щодо ненадання документів необхідних для всебічного, об'єктивного і повного розгляду справи, господарський суд вважав за необхідне в їх задоволенні відмовити, оскільки ст. 33 ГПК України передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, та тим, що господарським судом при вирішенні спору не було виявлено у діяльності працівників підприємства відповідача порушень законності, що містять ознаки кримінального правопорушення.

Представники позивача та 3-ї особи на стороні позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та 3-ї особи на стороні позивача, встановив наступне.

01 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лозівська паливна компанія", орендодавець, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, орендар, був укладений договір оренди частини виробничих потужностей складу паливно-мастильних матеріалів, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у володіння і користування частину виробничих потужностей, необхідних для розвантаження та зберігання дизпалива в кількості до 50000,00 літрів, що розташовані на складі паливно-мастильних матеріалів за адресою: Харківська область, смт. Блюзники, вул. Комсомольська, 3А, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.03.2013 р. до договору оренди частини виробничих потужностей складу паливно-мастильних матеріалів від 01.03.2013 р.

01.04.2013 р., 01.07.2013 р., 01.10.2013 р., 03.01.2014 р. та 25.02.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лозівська паливна компанія", та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 були складені акти узгодження №№ 1, 2, 3, 4 та 5 до договору оренди частини виробничих потужностей складу паливно-мастильних матеріалів відповідно.

14 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лозівська паливна компанія", позикодавцем, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, позичальником, було укладено договір позики № 1Д, відповідно до умов якого позикодавець передав у власність позичальнику 12433 літрів дизельного пального, яке відповідає державним стандартам (паспорт № НОМЕР_1 "Мозирський нафтопереробний завод", сертифікат відповідності UA.1.145.0216995-12), яке знаходилося на зберіганні на паливній базі за адресою: АДРЕСА_1, зі строком повернення 14.03.2014 р., що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта позики до договору №1Д від 14.03.2013 р.

18 березня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лозівська паливна компанія" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був складений акт приймання-передачі повернення позики до договору № 1Д від 14.03.2013 р., відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Лозівська паливна компанія» прийняла 2509 літрів дизельного пального, що знаходиться на зберіганні на складі ПММ за адресою: АДРЕСА_1 та належить ФОП ОСОБА_1 на праві власності (загальна технічна характеристика дизельного пального: відповідає державним стандартам ЕВРО 5 виробництва ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод», може використовуватись за призначенням; додаткові умови: ТОВ «Лозівська паливна компанія» погодились відстрочити ФОП ОСОБА_1 повернення боргу в кількості 9924 літрів дизельного пального, яке відповідає державним стандартам ЄВРО 5 виробництва ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод» до остаточного розгляду судами України господарської справи № 922/5158/13 за позовом ФОП ОСОБА_1 м. Лозова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ «Лозівська паливна компанія» с. Царедарівка, до Державного підприємства дослідницького господарства «Комсомолець» с. Комсомольське по стягнення коштів.

Крім того, 11 квітня 2013 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, позикодавцем, і ДП ДГ "Комсомолець", позичальником, було укладено договір позики № 1 відповідно до пункту 1.1. якого позикодавець передає у власність позичальнику дизельне паливо, що є річчю, визначеною родовими ознаками (вимірюється числом, вагою, мірою) у розмірі, визначеному у п. 2.1 цього договору (надалі іменується "позика"), а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк.

Згідно з пунктом 1.2. договору позики № 1 позикодавець передає позику позичальникові в день підписання сторонами цього договору. Позика передається шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі (отримання) позики (п.1.3. договору позики № 1).

Відповідно до пункту 2.1. договору позики № 1 розмір позики становить 9924 літрів дизельного пального, яке відповідає державним стандартам, належить ФОП ОСОБА_1 і знаходиться на паливній базі за адресою : вулиця Комсомольська, ЗА, селище Близнюки Харківської області.

На виконання вказаного договору позики № 1 сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі від 11.04.2013 р., згідно з яким позикодавець передав, а позичальник прийняв 9924 літрів дизельного пального, що знаходиться на зберіганні на паливній базі за адресою: вулиця Комсомольська, ЗА селище Близнюки Харківської області та належить ФОН ОСОБА_1 на праві власності. Загальна технічна характеристика дизельного пального: відповідає нормам державних стандартів, може використовуватись за призначенням.

Також, у вказаному акті було зазначено про те, що він є невід'ємною частиною договору позики № 1 від 11.04.2013 р.

Пунктом 2.2. договору позики № 1 було визначено, що строк позики розпочинається з моменту набрання чинності цим договором і становить три календарних місяці.

Відповідно до пункту 4.1. договору позики № 1 він вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі дизельного пального в кількості 9924 літрів, а відповідно до пункту 4.2. договору строк договору закінчується 11 липня 2013 р.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору позики № 1 було встановлено, що після закінчення строку, визначеного в п. 2.2 цього договору, позичальник зобов'язується протягом десяти календарних днів повернути позикодавцеві позику.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій кількості, такого самого роду і такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, які встановлені договором.

Позика вважається повернутою позикодавцеві в момент підписання сторонами акту приймання-передачі (повернення) позики. Обов'язок з підготовки акта приймання-передачі (повернення) позики покладається на позикодавця.

Отже, відповідно до умов договору позики № 1 після закінчення строку позики (11 липня 2013 року) ДП ДГ "Комсомолець" зобов'язувався повернути протягом десяти днів за актом приймання-передачі позикодавцю майно у тій самій кількості, такого самого роду і такої самої якості, що були передані йому позикодавцем.

Згідно товарно-транспортних накладних № 37 та № 41 від 11.04.2013 р. на перевезення дизельного пального (ЕН590, сорт F, від I) на загальну кількість (4962+4962) 9924 літрів, які виписані на автопідприємство ТОВ «Лозівська паливна компанія», вантажовідправником, вантажоодержувачем та замовником (платником) за ними є ФОП ОСОБА_1; пункт навантаження - смт. Блюзники, Харківська область; пункт розвантаження - с . Комсомольське, Лозівський район.

01 жовтня 2013 року ФОП ОСОБА_1 згідно ст.6 ГПК України звернувся до відповідача з претензією про перерахування йому коштів за невиконання умов договору позики № 1 від 11.04.2013 р. у розмірі 133140,00 грн., яка була отримана відповідачем 11.10.2013 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.02.2014 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2014 р. у справі № 922/5158/13, було відмовлено позивачу у задоволенні позову про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 133140,00 грн.

Вищим господарським судом України у постанові по справі № 922/1890/14 від 05.08.2015 р. вказувалося про те, що підставами направлення справи на новий розгляд стало те, що суди попередніх інстанцій не навели нормативно-правового обґрунтування відхилення доводів відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні товарно-транспортні накладні на відпуск дизельного палива для Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України, в той час як відповідач заперечує факт отримання даного палива; крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції визнала передчасним висновок судів попередніх інстанцій про те, що факт отримання відповідачем дизельного пального підтверджується актом приймання-передачі об'єкта позики від 11.04.2013, оскільки дійшовши даного висновку поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що відповідно до даного акту позикодавець передав, а позичальник прийняв 9 924 літри дизельного пального, що знаходиться на зберіганні на паливній базі за адресою: АДРЕСА_1.

На виконання вимог Вищого господарського суду України ухвалою суду по справі від 04.09.2015 р. було зобов'язано позивача надати до суду бухгалтерські відомості та інші документи, які відображають всі господарські операції, здійснені позивачем за квітень 2013 року, розшифровку податкової звітності позивача за квітень 2013 року. Також, було зобов'язано відповідача надати до суду бухгалтерські відомості та інші документи, які відображають всі господарські операції, здійснені підприємством відповідача за квітень 2013 року, розшифровку податкової звітності відповідача за квітень 2013 року.

01.10.2015 р. позивач за вх.№ 39531 з приводу надання бухгалтерських відомостей та інших документів, які відображають всі господарські операції, здійснені позивачем за квітень 2013 р., вказував, що ФОП ОСОБА_1 знаходиться на спрощеній система оподаткування, обліку та звітності. Є платником єдиного податку третьої групи, який не є платником податку на додану вартість. Відповідно до ст.296.1.1 Податкового кодексу України ним ведеться лише книга обліку доходів. За даними бухгалтерського обліку у ФОП ОСОБА_1 доходи за квітень 2013 року відсутні. Щодо розшифровки податкової звітності позивача за квітень 2013 року, позивач надав податкову декларацію за II квартал 2013 року. Відповідно до її змісту дохід в зазначений період ним отримано не було.

20.10.2015 р. відповідачем за вх.№ 42243 були надані до суду додаткові пояснення в яких відповідач зазначав, що позика пального в бухгалтерському обліку визначається на позабалансовому рахунку, і податками не обкладається, а тому в податковій звітності не відображається, відповідно до чого надання податкової звітності за вказаний в ухвалі суду період не може підтвердити, чи спростувати, відповідні данні. Крім того, відповідач зазначав, що данні про відвантаження дизельного палива та переміщення його від позивача відповідачу, відсутні в матеріалах даної справи, у позивача, і у відповідача, що є беззаперечним підтвердженням того, що відповідачем, дизельне паливо, яке хоче стягнути позивач, не отримувалось, у зв'язку з чим таке пальне не може бути стягнуто за рішенням суду. Також, відповідачем була надана до суду копія звіту про рух пального на підприємстві відповідача за квітень 2013 р. в підтвердження того, що в бухгалтерському обліку відповідача відсутні будь-які данні про отримання позики від позивача.

В процесі розгляду справи господарським судом було задоволено клопотання позивача про витребування доказів, зобов'язано Лозівську ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області надати податкову звітність Державного підприємства «Дослідницьке господарство «Комсомолець» Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України, а саме: реєстри отриманих податкових накладних та отримані податкові накладні (відповідно до реєстру) за період січень - червень 2013 року включно; зобов'язано Відділ статистики в Лозівському районі надати статистичну звітність Державного підприємства «Дослідницьке господарство «Комсомолець» Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 05460462), а саме: звіти про залишки та використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти Форми 4-МТП за період січень - червень 2013 року включно; звіти про сівбу та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт Форми 37-СГ за період квітень - червень 2013 року включно; звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2013 року Форми 4-СГ; уповноважено представника позивача на отримання від Лозівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області та Відділу статистики в Лозівському районі витребуваних судом доказів.

На виконання вимог суду представник позивача 16.12.2015 р. за вх. № 50270 надав копії реєстрів отриманих податкових накладних та копії податкових накладних щодо придбання дизельного пального ДП ДГ "Комсомолець" в період з січня по червень 2013 р. (том 5 а.с. 36 -97). Також, представник позивача 16.12.2015 р. за вх. № 50272 надав: копії звітів форми № 4-МТП за січень-травень 2013 р.; копії звітів форми № 37-СГ станом на 01.05.2013 р., 01.06.2013 р. та 01.07.2013 р.; копію звіту форми № 4-СГ (том 5 а.с. 99 -109).

Дослідивши дані докази, судом було встановлено, що виходячи з дійсності даних зазначених у звітах ДП ДГ «Комсомолець» щодо виконання ним польових та інших робіт за період квітень-червень 2013 року, що відображено в статистичних звітах Форми 37-СГ та Форми 4-СГ; щодо кількості придбаного дизельного пального ДП ДГ «Комсомолець» (прихід) з дійсності даних наведених в реєстрах отриманих податкових накладних за січень-червень 2013 року та податкових накладних до них; щодо обсягів використаного дизельного пального ДП ДГ «Комсомолець» (витрати) з дійсності даних зазначених в щомісячних статистичних звітах Форми 4-МТП в розділі використано всього за місяць (паливо-дизельне) та дійсності Форми 4-МТП за січень 2013 року в якій зазначено, що залишок на кінець звітного періоду складає 3,5 т.; прихід дизельного палива ДП ДГ «Комсомолець» за лютий-червень 2013 р., з урахуванням формули переводу дизельного палива в літри, складав 51758 літрів, а витрати дизельного палива ДП ДГ «Комсомолець» за лютий-червень 2013 р. складали 72236 літрів. Різниця між приходом і витратами за лютий-червень 2013 року за даними звітів ДП ДГ «Комсомолець» склала 20478 літрів.

Таким чином, ДП ДГ «Комсомолець» за період з лютий-червень 2013 року використало на 20477 літрів більше дизельного палива, що у нього було в наявності. Отже, ця різниця свідчить про те, що значну кількість пального ДП ДГ «Комсомолець» отримувало в борг для здійснення весняно-польових робіт 2013 р.

Щодо посилань представника відповідача у відзиві на позовну заяву (вх.№ 50240 від 16.12.2015 р.) на договір № 1/04 від 01.04.2013 р., акт № ОУ-1 здачі-прийняття робіт (надання послуг), договір № 03-04/2013/2 на виконання сільськогосподарських робіт від 03.04.2013 р. з додатком № 1 та актами виконаних робіт, видаткову накладну № 9 від 30.03.2013 р., видаткову накладну № 4 від 12.03.2013 р., видаткову накладну № 4 від 12.04.2013 р., видаткову накладну № 8 від 22.04.2013 р. та видаткову накладну № 1 від 04.03.2013 р., суд зазначає, що дані докази не відображають загальну кількість пального придбаного відповідачем за вищезазначений період.

Також слід зазначити, що договором позики не передбачено обов'язку позикодавця щодо передачі предмету позики саме на певну паливну базу позичальника, а передбачено передачу його у власність позичальника, що не виключає здійснення такої передачі на паливній базі позикодавця.

При цьому, за умови перевезення зазначеного дизельного пального до місця використання для власних потреб позичальника товарно-транспортні накладні повинен був виписувати саме власник, тобто ДП ДГ «Комсомолець» відповідно до п.7.5.6, 7.5.7, 7.5.8 Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України».

Отже, факт не оформлення ДП ДГ «Комсомолець» товарно-транспортних накладних свідчить лише про невиконання відповідачем вимог вказаної Інструкції та не свідчить про те, що перехід права власності позичальника на предмет позики не відбувся, у зв'язку з чим цей факт не може бути підставою для неповернення предмету позики.

Крім того, керівником ТОВ «Лозівська паливна компанія» були надані пояснення в яких він вказував, що перевезення дизельного пального в кількості 9924 літрів здійснювало ТОВ «Лозівська паливна компанія» до с. Комсомольське Лозівського району, де зазначене дизельне пальне відвантажувалось в ємності визначені працівниками ДП ДГ «Комсомолець». Оплату послуг ТОВ «Лозівська паливна компанія» по перевезенню дизпалива згідно товарно-транспортних накладних № 37 та № 41 для ДП ДГ «Комсомолець» здійснив ФОП ОСОБА_1, тому на підприємця і була виписана ТТН.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що відповідачем на підставі договору позики № 1 від 11.04.2013 р. було отримано від позивача дизельне пальне, яке відповідає державним стандартам в кількості 9924 літрів, а посилання відповідача на відсутність в матеріалах справи товарно-транспортних накладних на відпуск дизельного палива для Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України не свідчить про те, що відповідачем не було отримано від позивача дизельне пальне, яке відповідає державним стандартам в кількості 9924 літрів за договором позики № 1 від 11.04.2013 р.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на вищевикладене господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підтверджуються матеріалами справи, вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 628, 629, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Державне підприємство "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (64644, Харківська область, Лозівський район, с. Комсомольське, вул. Жовтнева, буд. 19-А, ідентифікаційний код 05460462) повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) дизельне пальне, яке відповідає державним стандартам в кількості 9924 літрів.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Cтягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (64644, Харківська область, Лозівський район, с. Комсомольське, вул. Жовтнева, буд. 19-А, ідентифікаційний код 05460462) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 2733,08 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 29.02.2016 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Д.О. Доленчук Ю.В. Светлічний К.В. Аріт