Рішення № 56187578, 24.02.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2016 р.Справа № 916/5104/15

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.,

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №01/11-130/7 від 31.12.2015р.);

Від відповідача: не зявились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси до громадської організації „Наші Дітипро стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 60 522,47 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси (далі по тексту КП „Теплопостачання міста Одеси) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до громадської організації „Наші Діти (далі по тексту ГО „Наші Діти) про стягнення заборгованості в загальній 60 522,47 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 40 462,36 грн., трьох відсотків річних в сумі 810,15 грн., збитків від інфляції в сумі 7 997,19 грн. та пені в сумі 11 252,77 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобовязань за договором на постачання теплової енергії № 2457 від 01.11.2006р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості спожитої теплової енергії.

Представник відповідача у судові засідання не зявився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що вбачається з довідок поштової організації.

У звязку з цим суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

24.02.2016р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.11.2006р. між КП „Теплопостачання міста Одеси (Теплопостачальна організація) та ГО „Наші Діти (Споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії № 2457, відповідно до розділу 1, п. 2.1 якого Теплопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобовязується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається Споживачу на опалювання офісу по вул. Черняховського, 11, та офісу по вул. Черняховського, 13, згідно додатку № 1 до цього договору.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Виходячи з умов п.п. 10.1, 10.4 договору на постачання теплової енергії № 2457 від 01.11.2006р. даний договір було укладено строком до 31.12.2007р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. В матеріалах справи відсутні докази волевиявлення жодної із сторін названого договору на припинення його дії, у звязку з чим, суд доходить висновку, що договір на постачання теплової енергії № 2457 від 01.11.2006р., укладений між сторонами по справі, був пролонгований на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені сторонами в момент його укладення, та на момент вирішення цього спору є діючим.

В силу положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Положеннями п. 4.2. договору на постачання теплової енергії № 2457 від 01.11.2006р. встановлено, що до обовязків Теплопостачальної організації віднесено забезпечення постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1.

У відповідності до ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Основним обліковим періодом енергопостачання є декада, з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максимальних та мінімальних навантажень. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Пунктом 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, передбачено, що теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше.

Позивачем належним чином виконувались прийняті на себе зобовязання за договором на постачання теплової № 2457 від 01.11.2006р. шляхом безперервного постачання теплової енергії відповідачу на опалення офісів, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 11 та Черняховського, 13, протягом строку дії названого договору.

Згідно з п.п. 3.2.2, 6.1 - 6.5 договору на постачання теплової енергії № 2457 від 01.11.2006р. Споживач зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, що передбачені цим договором. Розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу 179,12 грн. за 1 Гкал, діючому на момент укладання договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим. Споживач та Теплопостачальна організація щомісячно до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звірки взаєморозрахунків.

Посилаючись на те, що відповідачем в порушення умов договору на постачання теплової енергії № 2457 від 01.11.2006р., вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобовязання із своєчасного та повного здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2014р. по 01.07.2015р. належним чином виконані не були, КП „Теплопостачання міста Одеси в межах даної справи висуваються позовні вимоги про стягнення з ГО „Наші Діти заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 40 462,36 грн., трьох відсотків річних в сумі 810,15 грн., збитків від інфляції в сумі 7 997,19 грн. та пені в сумі 11 252,77 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч.1 ст.277 Господарського кодексу України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч.6 ст.19 Закону України „Про теплопостачання передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч.3 ст.24, ч.2, ст.25 Закону України „Про теплопостачання, основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання приладів комерційного обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації за умови пред'явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов'язків; недопущення провадження будь-яких видів господарської діяльності в охоронних зонах теплових мереж без погодження з власником об'єкта теплопостачання. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством; забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч.6 ст.25 Закону України „Про теплопостачання).

П. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.07р. визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.10.2014р. по 01.07.2015р. Теплопостачальна організація відпустила відповідачу теплову енергію для опалення офісів ГО „Наші діти, розташованих за адресами: м. Одеса, вул. Черняховського, 11 та вул. Черняховського, 13 в обсягах згідно додатку № 1 до Договору.

Згідно п. 6.4 Договору сторони передбачили, що кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця, наступного за розрахунковим.

Розрахунок за поставлену теплову енергію здійснений комунальним підприємством на підставі діючих за спірний період тарифів п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.07р., постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 року №133 „Про встановлення тарифів на теплову енергію КП „Теплопостачання міста Одеси - та складає 40 462,36 грн.

Враховуючи, що відповідачем не було здійснено оплат, як того передбачає п. 6.4. Договору, та те, що заборгованість ГО „Наші діти в сумі 40 462,36 грн. підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог КП „Теплопостачання міста Одеси, а отже і їх задоволення.

Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вище встановлено господарським судом, умовами п. 6.7 Договору сторони узгодили, що в разі несвоєчасного виконання грошового зобовязання, Споживач зобовязаний сплатити Теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Розрахунок пені, здійснений позивачем з урахуванням п.6.7 Договору та ч. 6 ст. 232 ГК України, та згідно з яким сума нарахованої відповідачу з 21.11.2014р. по 31.10.2015р. пені становить 11 252,77 грн., перевірено господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача та вимогам чинного законодавства.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних, здійснений за той же період: з 21.11.2014р. по 31.10.2015р., у розмірі 810,15 грн., також встановив його відповідність обставинам справи та умовам чинного законодавства.

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України. Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних витрат, здійснений за той же період: з грудня 2014р. по жовтень 2015р. включно, у розмірі 7 997,19грн., також встановив його відповідність обставинам справи та умовам чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог КП „Теплопостачання міста Одеси зі стягненням з ГО Наші діти основного боргу в розмірі 40 462,36 грн., трьох відсотків річних в сумі 810,15 грн., збитків від інфляції в сумі 7 997,19 грн. та пені в сумі 11 252,77 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси до громадської організації „Наші Дітипро стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 60 522,47 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з громадської організації „Наші діти (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 13, код ЄДРПОУ 19206649) на користь комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) 40 462 /сорок тисяч чотириста шістдесят дві/ грн. 36 коп. основної заборгованості, 11 252 /одинадцять тисяч двісті пятдесят дві/ грн. 77 коп. пені, 810 /вісімсот десять/ грн. 15 коп. 3 % річних, 7 997 /сім тисяч девятсот девяносто сім/ грн. 19коп. та 1 218 /одну тисяча двісті вісімнадцять/ грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 29 лютого 2016 р.

Суддя Ю.О. Зайцев